Постанова

від 16.10.2024 по справі 320/11327/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11327/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В. Інвест" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.Інвест" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "М.В.Інвест" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13.01.2022 № 270-П "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "М.В.Інвест".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.; надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 продовжено строку для усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно: надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.; надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві з усіма доданими до неї.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням всіх обставин справи та порушенням судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні на 16.10.2024.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до норм ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України,

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у позовній заяві позивач зазначив, що копія спірного наказу була ним отримана листом ГУ ДПС у м. Києві від 27.10.2022 № 14182/І/26-15-07-01-01, а отже, звернувшись 06.06.2023 до суду з даним позовом, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, при цьому, зазначені позивачем причини пропуску строку на звернення до суду із позовною заявою та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією російської федерації проти України/відключенням світла/ракетними обстрілами, не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання позовної заяви.

Натомість, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції не врахував, що розглядаючи причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, суд не оцінював їх у взаємозв`язку одна з одною, не вивчиав їх через призму причинно-наслідкових подій та наслідків, як і не враховано обставин запровадження на підприємстві простою, ракетні обстріли м. Києва та відключення в місті світла, що безпосередньо вплинуло на господарьку діяльність товариства. Крім того, наголошено на тому, що позов був поданий 06.06.2023, проте зареєстрований судом лише 07.03.2024.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, строк звернення до суду з вимогою про оскарження спірного наказу становить шість місяців відповідно до вимог ст. 122 КАС України.

Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, положення КАС України встановлюють для позивача чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Колегія суддів вважає, що при визначенні початку цього строку підлягає з`ясуванню момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При цьому, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до змісту статті 121 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

За даних обставин, у позовній заяві позивач зазначив, що копія спірного наказу була ним отримана листом ГУ ДПС у м. Києві від 27.10.2022 № 14182/І/26-15-07-01-01, тому, звернувшись 06.06.2023 до суду з даним позовом, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою.

У заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначив про наявність перешкод щодо звернення до суду з позовом через дію воєнного стану, масові ракетні атаки та запровадження тривалих відключень електроенергії у жовтні 2022 року - січень 2023 року.

Так, позивач зазначив, що відсутність електроенергії у відділеннях АТ "Укрпошта" також унеможливило своєчасність подання позовної заяви до суду.

Також, позивач зазначив суду першої інстанції про те, товариством було оголошено простій з 01.03.2022 по 31.05.2022 та з 01.08.2022 по 31.08.2022 на підставі наказу від 28.02.2022 №3/ос "Про оголошення простою у зв`язку з введенням воєнного стану".

Позивач наголосив, що наказом від 01.07.2022 №1/ос "Про режим неповного робочого часу" були зупинені трудові договори з працівниками товариства.

Крім того, позивач наголосив на відсутності у штаті товариства посади юриста, що зумовило неможливість вчасного оформлення позовної заяви з оскарження спірного наказу, з приводу чого суд зазначає таке.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

У контексті наведеного, а також доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що, дійсно, введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України, повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, водночас, між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Разом з тим, посилання позивача на ракетні обстріли та відключення електроенергії не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позову, оскільки такі відключення не мають постійного характеру, а відключення не носили постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, та можливість позивача звернутись до суду впродовж встановленого процесуального строку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не був позбавлений реальної можливості звернутись до суду у встановлені строки.

Разом з тим, зазначені позивачем причини пропуску строку на звернення до суду із позовною заявою та підстави для його поновлення, не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання позовної заяви, адже є суб`єктивними, адже простій на підприємстві був не постійним, як і відключення світла.

У апеляційній скарзі вкзаано на низку обставин та підстав, що унеможливлювали вчасне звернення до суду з даним позовом, проте, колегія суддів вважає, що апелянт цим самим не має конкретної підстави, яка реально позбавляла можливості вчасно звернутись до суду з даним позовом, натомість, вказаними доводами намагається створити підстави для поновлення такого строку, що не є тотожним з наявністю поважних причин пропуску строку, позаяк, відлік строку на звернення до суду розпочинається з моменту коли позивач мав дізнатись про порушення права, а не з`ясував чи відшукав для себе можливість для звернення до суду.

Посилання апелянта на внутрішіньоорганізаційні процеси у роботі товариства, не можуть свідити про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, адже позивач про порушення своїх прав мав дізнатись після прийняття оскаржуваного рішення та проходження процедури адміністративного оскарження.

Колегія суддів вважає, що лише одного посилання скаржника на певні обставини, не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позову без зазначення конкретної обставини, а не низки причин, яка унеможливила своєчасне звернення до суду з позовною заявою.

Дійсно, доводи апелянта про те, що позов був поданий 06.06.2023, проте зареєстрований судом лише 07.03.2024 є обґрунтованими, однак, такі не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, яка по суті є законною та відповідає нормам процесуального права.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В. Інвест" - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко