Постанова

від 14.10.2024 по справі 600/1745/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1745/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бондарюк О.В.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

14 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат оіл" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнат оіл" (далі ТОВ "Магнат оіл") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі ГУ ДПС у Чернівецькій області), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області №277-рл від 26.03.2024р. про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним товариству з обмеженою відповідальністю "Магнат Оіл";

-зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області видати товариству з обмеженою відповідальністю "Магнат Оіл" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Чернівецька обл., Чернівецький район, с.Остриця, вул.Садова,2.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області №277-рл від 26.03.2024р. про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним товариству з обмеженою відповідальністю "Магнат Оіл";

-зобов`язано Головне управління ДПС у Чернівецькій області видати товариству з обмеженою відповідальністю "Магнат Оіл" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Чернівецька обл., Чернівецький район, с.Остриця, вул.Садова,2.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Магнат Оіл" подано до Головного управління ДПС у Чернівецької області заяву щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, село Остриця, вулиця Садова, 2.

До вказаної заяви долучено наступний пакет документів: платіжну інструкцію №4614 від 30.01.2024р.; акт готовності потенційно небезпечного об`єкту до експлуатації від 06.03.2024р.; паспорт на модульну АЗС МЗС2-17/10-1-1; витяг з Державного реєстру речових прав-права користування земельною ділянкою, номер запису про інше речове право -53582207; договір суборенди земельної ділянки від 31.01.2024р.; дозвіл на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних зонах, виданого ГУ Держпраці у Чернівецькій області №0042.20.77; дозвіл №ДЗ-5280/ПЗ/1-23 на експлуатацію (застосовування) обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечених середовищах, а саме: модульна АЗС типу МАЗС2-17/10-1-1, виданого ГУ Держпраці у Чернівецькій області від 13.12.2023р., паспорт прив`язки для провадження підприємницької діяльності по вул.Садова,2 в с.Остриця Чернівецького району Чернівецької області від 25.05.2023р.; рішення Острицької сільської ради за №400-25/23 від 21.12.2023р. про надання дозволу на розміщення модульної АЗС в с.Остриця по вул.Садова, 2.

26.03.2024 року ГУ ДПС в Чернівецькій області за результатами розгляду заяви прийнято розпорядження №277-рл «Про відмову у видачі ліцензії», яким відмовлено ТОВ "Магнат Оіл" у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, село Остриця, вулиця Садова, 2, у зв`язку із недотриманням вимог: абз. 3 ч. 42 ст. 15 Закону №481, а саме-не надано завірені заявником копії акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

Вважаючи рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Порядок видачі та анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону №481/95-ВР.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Роздрібна торгівля пальним це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Частиною тридцятою статті 15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років

Згідно з частинами тридцять другою тридцять п`ятою статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

За змістом частини тридцять сьомої статті 15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

За приписами частини тридцять дев`ятої статті 15 Закону № 481/95-ВР відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що для здійснення господарської діяльності, зокрема з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20, від 8 червня 2022 року у справі № 340/3135/20, від 9 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21 та від 23 лютого 2023 року у справі № 140/1784/22.

Частинами сорок п`ятою та сорок шостою статті 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Із матеріалів справи з`ясовано, що підставою для відмови у видачі ліцензії слугував той факт, що позивачем не надано завірених заявником копій акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

В свою чергу, суд першої інстанції, з позицією якого погоджується і колегія суддів, визнав такими висновки контролюючого органу безпідставними, з огляду на наступне.

Верховний Суд у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 340/3135/20 зазначив, що правомірною є відмова у видачі ліцензії суб`єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб`єктом акта вводу в експлуатацію об`єкта, акта готовності об`єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме - стаціонарного заправного комплексу.

Разом тим, установлення АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/19955/19 та від 09 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21.

Отже, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Визначення поняття «автозаправна станція» (скорочено - АЗС) наводиться у п. 3.2. ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій», згідно з яким це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

При тому, у цьому ж ДБН наявна таблиця 10.9 під назвою «Класифікація АЗС за їх категорією», де чітко визначено 4 типи АЗС за їх технологічним рішенням, а саме залежно від розміщення резервуара відносно ПРК, визначення яких наведено в розділі З «Терміни і визначення»: традиційна АЗС - АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням резервуарів і паливно-роздавальних колонок (ПРК) (п. 3.65); блочна АЗС - АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням ПРК над резервуаром та виконана як цілісний заводський виріб (п. 3.9); модульна АЗС - АЗС з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ГІРК та резервуара зберігання палива (п. 3.40); - контейнерна АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і ПРК, зблокованих в єдиному контейнері (п. 3.34).

Цей розділ закріплює визначення і інших термінів, які пов`язані з обігом пального: багатопаливна АЗС - АЗС, технологічне обладнання якої призначено для заправлення автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких дозволяється рідке моторне паливо (бензин / дизельне паливо) (п. 3.6); - паливозаправний пункт - АЗС, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству (п. 3.42): пересувна АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів (п. 3.44).

Так, згідно матеріалів справи до заяви для отримання ліцензії щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, село Остриця, вулиця Садова, 2, додано наступні документи, а саме: заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним; платіжна інструкція №4614 від 30.01.2024р.; акт готовності потенційно небезпечного об`єкту до експлуатації від 06.03.2024р.; -паспорт на модульну АЗС МЗС2-17/10-1-1; витяг з Державного реєстру речових прав - права користування земельною ділянкою, номер запису про інше речове право -53582207; договір суборенди земельної ділянки від 31.01.2024р.; дозвіл на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних зонах, виданого ГУ Держпраці у Чернівецькій області №0042.20.77; дозвіл №ДЗ-5280/ПЗ/1-23 на експлуатацію (застосовування) обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечених середовищах, а саме: модульна АЗС типу МАЗС2-17/10-1-1, виданого ГУ Держпраці у Чернівецькій області від 13.12.2023р., паспорт прив`язки для провадження підприємницької діяльності по вул.Садова,2 в с.Остриця Чернівецького району Чернівецької області від 25.05.2023р.; рішення Острицької сільської ради за №400-25/23 від 21.12.2023р. про надання дозволу на розміщення модульної АЗС в с.Остриця по вул.Садова,2,

З матеріалів справи також встановлено, що роздрібний продаж пального за вищевказаною адресою відбуватиметься з використанням модульної АЗС за адресою вул.Садова,2 в с.Остриця Чернівецького району Чернівецької області, яка розміщена як тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Зокрема, у складі документів для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивачем було подано: паспорт та інструкцію по експлуатації МЗС2-17/10-1-1 ТУ У 28.1.-33290985-005:2013 призначена для прийому, зберігання, виміру об`єму і видачі палива (бензин, дизельне паливо).

Отже, наявними у справі доказами підтверджується, що обладнання (модуль заправки автомобілів моторним паливом), яке позивач мав намір використовувати для здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, є наземним обладнанням, яке складається з декількох частин, та не має фундаменту. Модуль заправки автомобілів моторним паливом є рухомим майном, тобто матеріальним об`єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди.

Тобто модульна АЗС за своїми технічними характеристиками є технологічним обладнанням (заводським виробом) та не потребує здійснення будівельно - монтажних робіт для його встановлення, переміщення якого може відбуватися без заподіяння йому шкоди.

При цьому, як обгрунтовано зауважено судом першої інстанції, модуль заправки автомобілів моторним паливом є тимчасовою спорудою та не є об`єктом, що підпадає під визначення об`єктів завершеного будівництва у зв`язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось.

Таким чином, розміщення модулю заправки автомобілів моторним паливом, установка та монтаж (збір) яких проводився без здійснення будівельних робіт та без улаштування фундаменту, не потребують документів, що дають право на їх виконання, а такий модуль, після закінчення робіт по їх установці та монтажу (зборці) не підлягають прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того за висновками Верховного Суду, всиловленими у постанові від 23 серпня 2023 у справі № 640/27953/21, установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Отже, розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, а саме модульної АЗС за адресою Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Остриця, вул.Садова, буд. 2, не підлягає прийняттю в експлуатацію. Відповідно, на цю модульну АЗС не може бути видано документів, які підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Оскільки встановлення модулів паливозаправних не є будівництвом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача не виникло обов`язку, зокрема, щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Разом з тим, відповідно до частин 5 та 10 статті 21 Закону України "Про охорону праці" порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи встановлено, що Управлінням Держпраці у Чернівецькій області видано дозвіл №ДЗ-5280/ПЗ/1-23 від 13.12.2023, яким позивачеві дозволено експлуатувати (застосовувати) обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечених середовищах, а саме: модульна АЗС типу МАЗС2-17/10-1-1».

Крім того, Управління Держпраці у Чернівецькій області 04.02.2020р. видало дозвіл №0042.20.77, яким позивачу дозволено виконувати газонебезпечені роботи та роботи у вибухопожежонебезпечених зонах.

Тобто, Управління Держпраці у Чернівецькій області фактично дозволило позивачеві експлуатувати модуль заправки автомобілів моторним паливом.

Отже, зважаючи на те, що саме установлення (розміщення) модулів паливозаправних на залізобетонних плитах не є об`єктом будівництва, а отже не вимагає прийняття його в експлуатацію як об`єкта будівництва, а тому підстав вимагати в суб`єкта господарювання акту вводу в експлуатацію об`єкта, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним у відповідача не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області №277-рл від 26.03.2024р. про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та наявність правових підстав для їх скасування.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Сторчак В. Ю.