Постанова

від 16.10.2024 по справі 120/17571/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17571/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

16 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дорожньо-Будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дорожньо-Будівельна компанія" (далі ТОВ "Вінницька Дорожньо-Будівельна компанія") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило:

-визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 0162860406 від 27.10.2023 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 0162860406 від 27.10.2023 року.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним державним інспектором Вінницького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Вінницькій області Кравченком Ю.В. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року від 21.08.2023 року реєстраційний номер №9212034832 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія".

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" за липень 2023 року №16086/02-32-04-06-07/42063576 від 29.09.2023 року.

Перевіркою податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" за липень 2023 року встановлено завищення податкового кредиту за липень 2023 року у сумі 95502,00 грн. за рахунок неправомірного включення податкових накладних, складених та зареєстрованих ЄРПН до 01.01.2022 року. Відтак, платником податку занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на 95502,00 грн.

Не погоджуючись із актом про результати камеральної перевірки податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2023 року ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" подано заперечення до акта про результати камеральної перевірки №16086/02-32-04-06-07/42063576 від 29.09.2023 року.

Однак, ГУ ДПС у Вінницькій області заперечення позивача залишило без задоволення, а акт камеральної перевірки без змін.

27.10.2023 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0162860406 про застосування штрафних санкцій в сумі 119377,50 грн в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 95502,00 грн та штрафними санкціями в сумі 23875,50 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підставами для формування податкового кредиту, виходячи із положень ст. 198 ПК України, є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Тобто, підставою для формування податкового кредиту є наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Разом з тим, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 198.6 ст. 198 ПК України закріплено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПК України передбачено, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України від 30.11.2021 року № 1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, вказаною нормою надано право платникам податку включати до складу податкового кредиту податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄДРПН до 01.01.2022 року (дата набрання чинності Закону № 1914-IX) протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеного Закону, але не пізніше 1095 календарних днів з дати їх складання.

Колегією суддів з`ясовано, що позивачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року включено податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2022 року на загальну суму 95502,00 грн., які зареєстровані у межах 1095 календарних днів з дати їх складання.

При цьому, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в України" запроваджено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб. Період воєнного стану продовжено та діє, зокрема на момент прийняття рішення.

На підставі вищезазначеного указу Верховною Радою України прийнято Закон України від 03.03.2022 № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", яким, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69.

Підпунктом 69.9 статті 69 ПК України (із урахуванням змін внесених згідно із Законом України № 2719-IX від 03.11.2022 року) було встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Окрім того, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" ст. 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Тобто, з урахуванням вищезазначеного, строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений п. 198.6 ст. 198 та п. 80 підрозд. 2 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ, зупиняється та після припинення або скасування воєнного стану продовжується на кількість календарних днів, які припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відтак, якщо термін включення до податкового кредиту припав на період військового стану, то для таких документів перебіг строків зупиняється і буде продовжений після скасування воєнного стану на кількість днів, які припали на воєнний стан.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що Законом України від 30.06.2023 року № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" виключено п. 102.9 ст. 102 ПК України та у абз. 1 п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 ПК України слово "Для" замінено словами і цифрами "Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для".

Так, перебіг строків, визначених ПК України, у тому числі й строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу відновлюється з 01.08.2023 року.

З урахуванням вищезазначеного, строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений п. 198.6 ст. 198 та п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.

Натомість, апелянтом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано положення законодавства, що регламентують спірні правовідносини під час правового режиму воєнного стану.

Вказана обставина є окремою, самостійною і цілком достатньою підставою для визнання протиправним оскарженого податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0162860406 від 27.10.2023.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Сторчак В. Ю.