Рішення

від 17.10.2024 по справі 490/7386/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/7386/24

н\п 2/490/3133/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Універсальна товарна біржа «РІКо-Альянс», про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

21.08.2024 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Універсальна товарна біржа «РІКо-Альянс», в якій позивачка просить суд визнати дійсним договір №132 від 15.05.2001 року купівлі продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 , з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з другої сторони, зареєстрований на Універсальній товарній біржі «РІКо-Альянс» та МБТІ 22.05.2001 року за реєстровим №17057.

В обґрунтування вимог посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна за №132, зареєстрованого на Універсальній товарній біржі «РІКо-Альянс» 15 травня 2001 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_5 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 38.2 кв. м., житловою площею 20,4 кв. м.

14.04.2024 року померла власниця вказаного нерухомого майна ОСОБА_5 , про що 15.04.2024 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис №6372.

Позивачка є донькою ОСОБА_5 , а відтак є спадкоємицею першої черги до майна померлої

Позивачка не має можливості реалізувати свої спадкові права та прийняти у спадщину вказане нерухоме майно, у зв`язку зі змінами в чинному законодавстві щодо норм про обов`язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу, оскільки договір на підставі якого її померлій матері належить вказана квартира, з підстав змін у законодавстві щодо вимог до форми договору, не відповідає формам договору, тому не може бути прийнятий нотаріусом як належний правостановлюючий документ. У зв`язку з викладеним, позивачка позбавлена можливості належним чином розпоряджатись своєю власністю та оформити свої спадкові права на вказану квартиру після смерті своєї матері. Тому позивачка звертається до суду з вищезазначеним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

21.08.2024 року матеріали справи передано на розгляд судді.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.08.2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу за вказаним позовом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представниця позивачки ОСОБА_1 - адвокат Бердникова К.О. надав суду заяву про розгляд справи за її з позивачкою відсутності, вимоги позову підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Універсальна товарна біржа «РІКо-Альянс» в судове засідання не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов та пояснення до суду не надали.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно договору купівлі-продажу за №132, зареєстрованого на Універсальній товарній біржі "РІКо-Альянс" 15 травня 2001 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_5 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 38.2 кв. м., житловою площею 20,4 кв. м

Право власності на квартиру було зареєстровано в МБТІ 22.05.2001 року за реєстровим №17057, підтвердженням чого є відповідне реєстраційне посвідчення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла власниця вказаного нерухомого майна ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 15 квітня 2024 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 23.06.1962 року ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батьками ОСОБА_6 є: батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_5 .

Як вбачаєтьсяз копіївитягу зДержавного реєструактів цивільногостану громадянпро державнуреєстрацію шлюбуіз зазначеннямвідомостей продругого зподружжя 17.07.1982року Міськимвідділом державноїреєстрації актівцивільного стануМиколаївського міськогоуправління юстиціїбуло зареєстрованошлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ,про що в книзі реєстрації актів складено відповідний актовий запис №1092. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - " ОСОБА_9 ".

З вищенаведного слідує, що позивачка ОСОБА_10 є дочкою померлої ОСОБА_5 .

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зіст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зіст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно зі ст. 153 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 28.01.1997 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 47 УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Зі змісту договору №132 від 15.05.2001 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Товарній Біржі, та згідно пункту 9 цього договору, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Пунктом 8 договору №132 від 15.05.2001 року передбачено, що у відповідності до вимог ст. 227 ЦК Україниданий договір підлягає реєстрації в БТІ.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Договір купівлі-продажу №132, було складено та зареєстровано 15 травня 2001 року на Універсальній товарній біржі "РІКо-Альянс".

При цьому, здійснивши державну реєстрацію в КП «ММБТІ» право власності за №17057 від 22.05.2001 року, держава цим самим визнала право власності позивачів на спірну квартиру, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

Закон України «Про товарну біржу`в редакції, діючий на час укладення договору купівлі-продажу, дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржи та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», що дозволяли відмежувати об`єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.

У редакції Закону України «Про товарну біржу», що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири у 2001 році, не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього Закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржи.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

Тому в цьому контексті немає підстав для визнання нікчемним договору купівлі-продажу №132, складеному та зареєстрованому 15 травня 2001 року на Універсальній товарній біржі "РІКо-Альянс", за яким ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_5 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 38.2 кв. м., житловою площею 20,4 кв. м.

Водночас зазначений договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку недійсним, як оспорюваний, в частині невідповідності вимогам Закону України «Про товарну біржу», не визнавався.

Крім того згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», є підстави для визнання договору купівлі продажу №132 від 15.05.2001 року, складеного та зареєстрованого на Універсальній товарній біржі "РІКо-Альянс", за яким ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_5 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 38.2 кв. м., житловою площею 20,4 кв. м.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, та вважає необхідним стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь позивачки суму сплаченого судового збору в розмірі по 403,73 грн., з кожного.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ), до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Універсальна товарна біржа "РІКо-Альянс" (код ЄДРПОУ 30626013, адреса: 54003, м. Миколаїв, просп. Центральний, 152) про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі продажу нерухомого майна №132 від 15.05.2001 року, зареєстрований на Універсальній товарній біржі "РІКо-Альянс", за яким ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_5 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 38.2 кв. м., житловою площею 20,4 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при поданні позову у розмірі по 403 (чотириста три) гривні 73 копійки з кожного.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Саламатін