Постанова

від 14.10.2024 по справі 380/17467/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17467/24 пров. № А/857/23590/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Буд-Проект» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/17467/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Буд-Проект» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Лунь З.І. в м. Львові 10.09.2024 року в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Будівельна група «Буд-Проект» (далі ТОВ «Будівельна група «Буд-Проект», позивач) звернулося до з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області (далі Комісія) від 25.04.2024 № 10963211/42827768 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі ПН) від 12.04.2023 № 32 у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН);

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 32 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963213/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 48 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 48 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963212/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 року № 49 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) від 12.04.2023 ПН № 49 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963209/42827768 про відмову у реєстрації від 12.04.2023 ПН № 50 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 50 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963245/42827768 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.04.2023 № 1 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 51 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963215/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 43 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 43 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963214/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 44 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 44 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963217/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 45 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) від 12.04.2023 ПН № 45 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963216/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 46 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 46 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963218/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 47 у ЄРПН;

-зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 47 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963224/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 38 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 38 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963226/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 9 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 39 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963227/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 40 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 40 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963225/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 41 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 41 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963228/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 42 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 42 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963221/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 33 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 33 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963223/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 34 у ЄРПН;

-зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 34 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963220/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 35 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 35 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963222/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 36 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 36 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 25.04.2024 № 10963219/42827768 про відмову у реєстрації ПН від 12.04.2023 № 37 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) ПН від 12.04.2023 № 37 в ЄРПН.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який покликаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року скасувати, а справу направити на продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що заявлені позовні вимоги є похідними та залежними одна від одної.

Сторони не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа, в силу вимог частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява містить сорок вимог немайнового характеру про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, відповідно за звернення до адміністративного суду ТОВ «Будівельна група «Буд-Проект» із заявленими сорока позовними вимогами передбачає сплату судового збору у розмірі 121120,00грн. (3028,00грн.х40вимог немайнового характеру).

Ключовим питанням у цій справі, яке складає межі перевірки судом апеляційної інстанції правильності дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, є вирішення питання щодо належного розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви у спорі, в якому заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних із зобов`язанням податкового органу її зареєструвати в ЄРПН.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI (тут і далі - в редакції, чинній на час вчинення відповідної процесуальної дії) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпункт 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачає, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оцінюючи доводи скаржника про правильність здійсненої ним сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі як за одну вимогу немайнового характеру, суд касаційної інстанції враховує усталену практику Верховного Суду, що була сформована за наслідками вирішення такого процесуального питання (зокрема, але не виключно постанови від 12 листопада 2019 року (справа № 640/21330/18), від 05 червня 2020 року (справа № 280/5161/19), від 05 лютого 2021 року (справа № 400/2863/19), від 02 грудня 2021 року (справа № 280/5145/19), від 08 лютого 2022 року (справа № 400/6051/21).

Так, у вказаних справах Верховний Суд сформулював висновок про те, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону № 3674-VI, частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Відповідно, вимоги про скасування рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання її зареєструвати Верховний Суд визнає однією вимогою немайнового характеру.

Колегія суддів у цій справі вважає застосовним такий висновок і при розгляді даної справи.

Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу відмови податкового органу у реєстрації поданих ТОВ «Будівельна група «Буд-Проект» податкових накладних №№ 32, 48, 49, 50, 51, 43, 44, 45, 46, 47, 38, 39, 40, 41, 42 , 33, 34, №35, №36, №37 від 12.04.2023. Відповідно, вимога про зобов`язання ДПС зареєструвати спірні податкові накладні має похідний характер і залежить від наявності самого порушеного права платника податків внаслідок отримання відмови в їх реєстрації контролюючим органом. Отже, правильною є позиція скаржника, що позивач у цій справі заявив саме двадцять вимог немайнового характеру, а не сорок.

Позов у цій справі подано ТОВ «Будівельна група «Буд-Проект» у 2024 році.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.

Отже, належний розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі (відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.) становить 48448 грн (3028 грн х 20 х 0,8). Саме така сума коштів була сплачена ТОВ «Будівельна група «Буд-Проект» при поданні позовної заяви, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 1491 від 19 серпня 2024 року. Відповідно, підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на сплату судового збору не в повному обсязі і, відповідно, повернення такої заяви у суду першої інстанції не було.

Апеляційний суд також зауважує, що суд першої інстанції у цій справі, окрім того, що неправильно визначився із кількістю позовних вимог у цій справі, також фактично проігнорував приведені ТОВ «Будівельна група «Буд-Проект» у заяві про усунення недоліків доводи. Так, позивач звертав увагу суду на відповідну практику Верховного Суду щодо питання обрахунку судового збору у справах цієї категорії, проте, оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить жодних мотивів, з яких виходив суд при неврахуванні таких доводів.

Крім того, покликання суду першої інстанції на практику Верховного Суду складі у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/5118/21 не може братись до уваги апеляційним судом, оскільки стосується інших спірних правовідносин. Розглядуваний предмет спору в вищевказаній постанові стосується цивільного судочинства, а не адміністративного, і жодним чином не є подібним.

Поряд з цим правила частини п`ятої статті 242 КАС України передбачають, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведені процесуальні порушення дають підстави для висновку, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно повернув позовну заяву у цій справі, чим обмежив право відповідача на звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 460/20194/22.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20.02.2014).

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

У Рішенні ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» (Заява № 377/02) у пункті 52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».

У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

За наведених обставин суд першої інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву позивачу.

Повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливлює доступ особи до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, враховуючи положення статті 320 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, а також те, що повернення позовної заяви створює штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, а тому оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Буд-Проект» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/17467/24 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим М. А. Пліш