Ухвала

від 15.10.2024 по справі 947/12640/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/12640/24

Провадження № 2-п/947/123/24

УХВАЛА

15.10.2024

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вм.Одесіузалі судуцивільнусправуза заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 02.07.2024 року по цивільній справі №947/12640/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 02.07.2024 року по цивільній справі №947/12640/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді від 20.08.2024 року вказану заяву залишено без руху.

28.08.2024 року представником відповідачки надано до суду заяву на усунення недоліків поданої заяви, до якої також додано в новій редакції заяву про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 02.07.2024 року по цивільній справі №947/12640/24 та квитанцію на підтвердження сплати збору у належному розмірі.

В обґрунтування заяви, представник відповідача стверджує, що під час розгляду вказаної справи ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення розгляду справи, за наслідком чого вона була позбавлена можливості приймати участь по справі та подати відзив на позовну заяву, з доказами які мають суттєве значення для наслідків розгляду справи. Так, представник відповідача вказує, що позивачем за даними правовідносинами не враховано необхідних висновків Верховного Суду, відповідач є неналежним, а також сторона відповідача не згодна з відповідними нарахуванням сум матеріальної та моральної шкоди. З підставі позбавлення відповідачки можливості прийняти участь під час розгляду справи, остання була позбавлена можливості надати відповідні пояснення та обґрунтування безпідставності заявленого позову.

На підставі викладених обставин, представник відповідача вважає наявними підстави для скасування заочного рішення суду.

Оглянувши подані до суду документи, суддею встановлено, що заявником ОСОБА_1 належним чином усунуті недоліки поданої заяви у відповідності до ухвали судді від 20.08.2024 року, заява про перегляд заочного рішення суду відповідає вимогам ст. 285 ЦПК України.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 29.08.2024 року вказану заяву прийнято та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, з повідомленням сторін по справі.

У судове засідання призначене на 15.10.2024 року з`явились:

- ОСОБА_1 та її представник, які підтримали заявлену заву, просили суд скасувати відповідне заочне рішення та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження;

- позивач ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення вказаної заяви з підстав її необґрунтованості.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце проведення якого повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 1 статті 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи вказані обставини та положення процесуального законодавства, судом було ухвалено здійснити розгляд заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду в судовому засіданні 17.10.2024 року за наявною явкою сторін по справі.

Дослідивши та вивчивши матеріали заяви з доданими до неї документами, матеріали цивільної справи №947/12640/24, суд вважає заяву не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку спрощеного позовного провадження перебувала цивільна справа №947/12640/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

За наслідком розгляду вказаної справи, 02.07.2024 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди, яка складає 25920,65 гривень, суму відновлювального ремонту в розмірі 42481,25 гривень, витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 6815,52 гривень, 186 гривень, 3 % річних у розмірі 807,37 гривень, інфляційні втрати у розмірі 1100,67 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 гривень, судові витрати за проведення судово-психологічної експертизи щодо відшкодування моральної шкоди, у розмірі 16 900 гривень, моральну шкоду у розмірі 104 000 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4234,20 грн. гривень.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 127ЦПК Українипередбачено,що судза заявоюучасника справипоновлює пропущенийпроцесуальний строк,встановлений законом,якщо визнаєпричини йогопропуску поважними,крім випадків,коли цимКодексом встановленонеможливість такогопоновлення.

Встановлений судомпроцесуальний строкможе бутипродовжений судомза заявоюучасника справи,поданою дозакінчення цьогостроку,чи зініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Одночасно, судом приймається, що процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).

Оглянувши матеріали цивільної справи №947/12640/24, судом встановлено, що ОСОБА_4 під час розгляду справи участі не приймала, заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 02.07.2024 року по справі не отримувала, а скерована копія рішення суду засобами поштового зв`язку на ім`я відповідачки була повернута до суду без вручення за закінченням терміну зберігання, що не є належним вручення копії судового рішення у відповідності до положень статті 272 ЦПК України.

Як вказує представник відповідача, ОСОБА_1 про вказане рішення суду та наявне відносно неї судове провадження дізналась лише на стадії примусового виконання рішення суду, після блокування її рахунку, а саме 14.08.2024 року.

За наслідком чого, 19.08.2024 року представник відповідача в межах двадцятиденного строку з дня дізнання про наявне рішення суду звернувся до суду з даною заявою про перегляд заочного рішення суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Враховуючи вищевикладене,вчасненеотримання відповідачемкопії судовогорішення,відсутності належнихдоказів наспростування цихобставин,з метоюзабезпечення особиправа надоступ досуду вконтексті пункту1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає наявними підстави для поновлення заявникові ОСОБА_1 процесуального строку на звернення до суду з даною заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 02.07.2024 року по цивільній справі №947/12640/24.

Щодо перегляду заочного рішення суду.

Скасування та перегляд заочного рішення суду передбачено статтею 288 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що:

- відповідач не з`явився в судове засідання,

- не повідомив про причини неявки,

- не подав відзив з поважних причин,

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оглянувши матеріали цивільної справи №947/12640/24, судом встановлено, що відповідачем по справі є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до положень статті 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема:

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Частиною 6статті 187ЦПК Українипередбачено,що у разіякщо відповідачему позовнійзаяві вказанафізична особа,яка неє суб`єктомпідприємницької діяльності,суд непізніше двохднів здня надходженняпозовної заявидо судузвертається довідповідного органуреєстрації місцяперебування тамісця проживанняособи щодонадання інформаціїпро зареєстрованемісце проживання(перебування)такої фізичноїособи.

На виконання вказаних приписів процесуального законодавства, судом по справі №947/12640/24 було отримано відповідь №546908 від 17.04.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідком встановленого зареєстрованого місця проживання відповідача, уся судова кореспонденція суду, у тому числі копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позовної заяви з додатками до неї, судові повістки, скеровувались судом під час розгляду справи №947/12640/24 разом з рекомендованим поштовим повідомленням про відправлення поштової кореспонденції на ім`я ОСОБА_1 , за вказаною адресою зареєстрованого місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Судом враховується, що у поданій заяві про перегляд заочного рішення суду, ОСОБА_1 також зазначається вказана адреса, як адреса її місця проживання. Будь-яких доказів на підтвердження не проживання чи наявності підстав поважних причин які зумовлювали не можливість отримання вказаної адреси за місцем зареєствраоного проживання, до заяви не надано.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином, відповідачка про дату, час і місце проведення розгляду справи №947/12640/24 повідомлялась належним чином і вважається повідомленою про розгляд справи у відповідності до положень статті 128 ЦПК України, однак,у встановлений судом строк не скористалась процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не було наданозаперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про причини неявки до судового засідання суд не повідомила.

За наслідком викладеного, суд вважає, що відповідачка під час розгляду справи належним чином у відповідності до вимог процесуального законодавства була повідомлена про розгляд даної цивільної справи.

На підставівикладеного, суд вважає безпідставними доводи сторони відповідача, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості приймати участь під час розгляду справи та була позбавлена можливості на подання відзиву на позовну заяву і поданні відповідних доказів, для доведення своєї правової позиції і заперечень стосовно цього спору, враховуючи, що поштова кореспонденція не отримана останньою за місцем особистого зареєстрованого проживання за наслідком власної бездіяльності.

Крім того, суд зазначає, що усі доводи заявника у заяві зводяться до того, що представник відповідачки надає свою оцінку вже наявним у справі доказам.

На підставі вищевикладеного в сукупності, суд вважає посилання ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду безпідставними та необґрунтованими.

Одночасно судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав з поважних причин відзиву на позовну заяву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заява відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 02.07.2024 року по цивільній справі №947/12640/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, є необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає залишенню без задоволення.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 02.07.2024 року по цивільній справі №947/12640/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У цьомуразістрокна апеляційнеоскарженнярішенняпочинає відраховуватисяздатипостановлення ухвалипрозалишеннязаявипропереглядзаочногорішення беззадоволення та може бути оскаржена разом з судовим рішенням по цій справі.

Повний текст ухвали суду складено 17.10.2024 року.

Головуючий Л. В. Калініченко