Постанова

від 16.10.2024 по справі 460/7007/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Махаринець Д.Є.

16 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/7007/23 пров. № А/857/19150/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 460/7007/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хот Вінтер» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2023р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хот Вінтер» (далі ТзОВ «Хот Вінтер») звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8303249/41384350 від 21.02.2023р.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №39 від 26.10.2021р. днем її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2024р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління ДПС у Рівненській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з ТзОВ "Хот Вінтер" (код ЄДРПОУ 41384350) зареєстроване як юридична особа 08.06.2017р., номер запису 16081020000013532.

ТзОВ "Хот Вінтер" перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області і є зареєстрованим як платник ПДВ з індивідуальним податковим номером 413843517160.

Основним видом економічної діяльності ТзОВ "Хот Вінтер" за КВЕД є 47.52 - Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. Також позивач здійснює такі види економічної діяльності як: 46.15 - Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.18 - Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.74 - Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 47.19 - Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.91 - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 73.20 - Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 43.22 - Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 33.11 - Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.

01.11.2020р. ТзОВ "Хот Вінтер" (Постачальник) та ТзОВ "ГЮАЛОС", (Покупець) уклали Договір поставки №01112020.

п.1.1. визначено, що предметом є поставка обладнання теплотехнічного призначення з метою заміни котла та допоміжних матеріалів для його встановлення (далі - Товар).

Сторонами погоджено, що за наявності товару на складі постачальника, постачальник зобов`язаний здійснити відвантаження товару протягом 7 (семи) робочих днів з моменту виставлення відповідного рахунку та виконання вимог розділу 4 Договору (п.3.2. Договору), а якщо потрібний Товар відсутній на складі постачальника, поставка його на склад постачальника здійснюється протягом 4-10 тижнів з моменту виставлення відповідного рахунку та вимокання вимог розділу 4 Договору (п.3.3. Договору).

п. 4.1. розділу 4 Договору встановлено, що покупець взяв на себе зобов`язання здійснити 100% попередню оплату вартості Товару, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок постачальника, протягом трьох банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку на оплату.

26.10.2021р. ТзОВ "ГЮАЛОС" на банківський рахунок ТзОВ "Хот Вінтер" перерахував платіжним дорученням №1945 грошові кошти в сумі 50000,00грн. з призначенням платежу "за товар рах.№2481 від 21/10/21 у т.ч. ПДВ 20% - 8333,33грн" та платіжним дорученням №1946 грошові кошти в сумі 352540,00грн. з призначенням платежу "за товар рах.№2474 від 21/10/21 у т.ч. ПДВ 20% - 58756,67грн".

Вказані суми грошових коштів зараховані на банківський рахунок позивача 26.10.2021р., що підтверджується відомостями акту звірки взаємних розрахунків по стану за період: 4 квартал 2021р. між ТОВ "Хот Вінтер" та ТОВ "ГЮАЛОС".

З метою виконання податкового законодавства по першій події (за датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню) ТОВ "Хот Вінтер" склав податкову накладну №39 від 26.10.2021р. на суму ПДВ 67090,00грн. (загальна сума з урахуванням податку на додану вартість 402 540,00грн.), яку в подальшому надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

15.11.2021р. податковий орган надіслав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних реєстраційний №9347287455 про те, що документ доставлено до ДПС України, але відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 26.10.2021р. №39 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, контролюючий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

20.02.2023р. ТОВ "Хот Вінтер" подав повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів на підтвердження факту отримання попередньої оплати від ТОВ "ГЮАЛОС», що підтверджується копіями Журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена та витягом з протоколу №70/17-00-18-00-07 від 21.02.2023р.

21.02.2023р. комісія Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №8303249/41384350 про відмову в реєстрації податкової накладної №39 від 26.10.2021р. Зокрема, підставою для відмови у реєстрації вказаної податкової накладної є ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

У графі "Додаткова інформація" вказаного рішення контролюючий орган зазначив - "Не надано документи на транспортний засіб, яким здійснено перевезення товару для покупця".

01.03.2023р. не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Хот Вінтер" оскаржив таке в адміністративному порядку шляхом подання скарги (реєстраційний №9038889211) до Державної податкової служби України, до якої долучено 30 додатків, серед яких і договір позички транспортного засобу №01 від 08.12.2020р. (який надавався і з поясненнями), за яким позивач отримав в користування транспортний засіб - ватажний фургон малотонажний-В, марки Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_1 та легковий хетчбек-В Volkswagen Golf державний номерний знак НОМЕР_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1 , відомості про який вказано у товарно-транспортній накладній, яка оформлена на операцію з доставки товару для ТОВ "ГЮАЛОС" за Договором.

09.03.2023р. Державна податкова служба України за результатними розгляду скарги комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення №23654/41384350/2, яким відмовлено у задоволенні скарги з підстав начебто ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням типових форм та галузевої специфіки, накладних.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (з наступними змінами та доповненнями, надалі - Порядок №1246), видно, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми 11.12.2019р. Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1165, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (далі Порядок №1165)

В п.2 Порядку №1165 видно, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС; комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС; таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Із змісту п.3 Порядку №1165 видно, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1)податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2)обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3)одночасно виконуються такі умови:

-загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

-значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

- Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п.3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (п.4 Порядку №1165).

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (п. 5 Порядку №1165).

В п.6, п.7 Порядку 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами п.10, п.11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинена реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

В додатку 3 Порядком №1165 затверджено критерії ризиковості здійснення операцій.

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Із змісту рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області №8303249/41384350 від 21.02.2023р. видно, що підставою для відмови зазначено ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Колегія суддів звертає увагу апелянта на ту обставину, що реєстрація податкових накладних зупинена контролюючим органом виключно з такої підстави: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що до пояснення від 20.02.2023р. ТОВ "Хот Вінтер" подав контролюючому органу повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів на підтвердження факту отримання попередньої оплати від ТОВ "ГЮАЛОС".

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що податкова накладна №39 від 26.10.2021р. складена у зв`язку із настанням першої події - зарахуванням коштів від покупця (ТОВ "ГЮАЛОС") на банківський рахунок ТзОВ «Хот Вінтер» як оплата за товари, що підлягають постачанню, при цьому надані позивачем для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження настання такої події і підстав для її виникнення.

Зокрема, позивач надав контролюючому органу: Договір поставки №01112020 від 01.11.2020р., платіжні доручення від 26.10.2021р. №1945 та №1946, видаткову накладну №306 від 15.11.2021р., товарно-транспортну накладну №Р306 від 15.11.2021р., акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: 4 квартал 2021р., Договір поставки №0401/2020 від 04.01.2020р., платіжне доручення №3622 від 28.10.2021р., податкову накладну №68 від 28.10.2021р., розрахунок коригування до такої податкової накладної №1 від 06.12.2022р., видаткову накладну №571 від 09.11.2021р., акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.10.2021р. 31.12.2021р., платіжне доручення №3628 від 28.10.2021р., рахунок на оплату по замовленню №3187 від 28.10.2021р., видаткову накладну №2773 від 15.11.2021р., податкову накладну №276 від 28.10.2021р., акт звіряння взаємних розрахунків за період: 4 квартал 2021, заяву про приєднання до Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №283680, платіжні доручення №3732 від 19.11.2021р., №3652 від 02.11.2021р., №3805 від 29.11.2021р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП-006344750 від 16.11.2021р., №НП-006399163 від 20.11.2021р., №НП-006453735 від 30.11.2021р., рахунки-фактури, Договір позички транспортного засобу №01 від 08.12.2020р., Договір купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток №55ПК-9388/20 від 30.03.2020р., накладна на відпуск товарів №55ПК-9388/20-9125771312 від 30.11.2021р., платіжна інструкція №3694 від 10.11.2021р., №3731 від 19.11.2021р., акт списання товарів №33 від 30.11.2021р., Господарський договір оренди від 01.01.2021р., акт надання послуг №1 від 29.01.2021р., №2 від 28.02.2021р., №3 від 31.03.2021р., №4 від 30.04.2021р., №5 від 31.05.2021р., №6 від 30.06.2021р., платіжне доручення №2586 від 02.03.2021р., №2425 від 11.01.2021р., №2699 від 08.04.2021р., №2786 від 30.04.2021р., №2888 від 01.06.2021р., №2509 від 04.02.2021р., Договір оренди №3/2021 від 01.01.2021р., акт прийому-передачі приміщення від 01.01.2021р., акт №1 від 31.01.2021р., №5 від 28.02.2021р., №17 від 31.05.2021р., №13 від 30.04.2021р., №21 від 30.06.2021р., платіжне доручення №2584 від 02.03.2021р., №2507 від 04.02.2021р., №2427 від 11.11.2021р., №2697 від 08.04.2021р., №2784 від 30.04.2021р., штатний розпис на 2021.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, як контролюючого органу, що позивач надав не лише документи на підтвердження факту отримання попередньої оплати за товари, що мали поставлені за Договором поставки для його покупця, але і документи, що підтверджують джерело походження та реальність придбання позивачем товару, що проданий для покупця, а також документи, які стосуються транспортування проданого товару до покупця.

Крім того, з поданих документів видно, що податкові накладні по операції з реалізації позивачу товарів його постачальниками відповідно до вимог податкового законодавства зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, разом з поясненнями товарно-транспортної накладної №Р306 від 15.11.2021р., у якій вказано про те, що перевезення товарів на адресу покупця здійснюється позивачем транспортним засобом Volkswagen Transporter з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні останнього на підставі Договору позички транспортного засобу №01 від 08.12.2020р., який заправляється паливом, яке він придбаває за Договором купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток №55ПК-9388/20 від 30.03.2020р., що підтверджується накладною на відпуск товарів №55ПК-9388/20-9125771312 від 30.11.2021р., платіжною інструкцією №3694 від 10.11.2021р., №3731 від 19.11.2021р. та актом списання товарів №33 від 30.11.2021р.. Зазначені документи спростовують доводи апелянта про не надання ТзОВ «Хот Вінтер» документів на транспортний засіб, яким здійснено перевезення товару.

Вищевказані первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Колегія суддів вважає, що подані ТОВ "Хот Вінтер" документи у повній мірі підтверджували реальність здійснення господарської операції, а тому у відповідної комісії відсутні підстави для відмови позивачу у реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність станом на час прийняття оспорюваного рішення правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН не вказано, чіткого переліку документів які пропонуються надати позивачу, які були б достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів які пропонуються надати платнику податків. Вживання податковим органом загального посилання на п.1 Критерії ризиковості платника податку, без наведення зазначення чіткого переліку документів які необхідно надати є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину що п.1 Критерії ризикованості платника податку та критерії ризикованості здійснення операцій містить кілька підстав для встановлення ризикованості платника податку. Проте, податковий орган не вказав конкретних підстав за яких визначив позивача таким що відповідає Критеріям ризикованості платника податку.

Податковий орган не спростував доводи позивача стосовно реальності господарської операції по яким зупинена реєстрація податкової накладної. Наявність чи відсутність розбіжностей щодо виконання позивачем умов договору, податковому органу відповідно до вимог Податкового кодексу України слід з`ясовувати при проведенні документальної чи іншої податкової перевірки, а не під час вирішення питання про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної.

Доказів проведення контролюючим органом відповідної перевірки не надано ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції.

В п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, видно, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, як зобов`язати податковий орган зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв`язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки податковий орган як суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Рівненській області діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано чіткого переліку документів які були б достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Позивач дотримав вимоги чинного законодавства щодо складення та реєстрації податкової накладної, надав податковому органу пояснення та всі наявні первинні документи стосовно підтвердження наведеної в податковій накладній інформації.

ч.5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в постановах Верховного Суду у справах № 822/1817/18 від 23.10.2018р., № 819/330/18 від 10.04.2020р., № 826/6528/18 від 18.09.2019р., № 815/2985/18 від 22.07.2019р.

Стосовно доводів апелянта про завищений розмір витрат на правову допомогу, колегія суддів звертає увагу апелянта на таке.

Згідно з ч.1ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, при цьому згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вимог ч.4 ст.134 КАС України, стороною позивача надано суду копію договору про надання правової допомоги від 15.03.2023р., укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Миколи Бляшина", рахунок №INV-000736 від 22.03.2023р., платіжну інструкцію №5292 від 29.03.2023р., звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг.

Згідно п.1.1. Договору про надання правової допомоги від 15.03.2023р., його предметом є обов`язок адвоката надати правничу допомогу стосовно представництва інтересів в суді у справі про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №39 від 26.10.2021р. (складеної по операції отримання авансу від покупця ТОВ "ГЮАЛОС") і зобов`язання ДПС України зареєструвати таку податкову накладну днем її подання на реєстрацію в ЄРПН. У додатку до Договору про надання правової допомоги від 15.03.2023р. сторони визначили, що розмір гонорару за підготовку, подання позову і представлення інтересів в суді першої інстанції є фіксованим і становить 16000,00грн. Вказана сума гонорару сплачена Позивачем Адвокатському бюро "Миколи Бляшина" платіжною інструкцією №5292 від 29.03.2023р.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанцій про те, що наданими доказами підтверджується факт понесення витрат на професійну правничу допомогу за подання позову в цій справі.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, апелянт зазначив, що перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності, оскільки це не вимагало значного обсягу технічних робіт, а справа не є складною тощо.

В ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.

ст.134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч.5 ст.134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020р. у справі № 320/3271/19.

При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

З врахування складності справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає співмірною компенсацією вартість виконаної роботи в розмірі - 4000,00 грнр. та 8000,00 грн, які суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з суб`єктів владних повноважень в користь позивача відповідно.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також в п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, видно, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 460/7007/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель