Постанова

від 18.12.2007 по справі 18/124-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/124-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" грудня 2007 р.                                                            Справа №18/124-НА

за позовом  Ізяславського районного споживчого товариства м. Ізяслав    

до Топорівської сільської ради с. Топори Ізяславського району

про скасування рішення виконавчого комітету Топорівської сільської ради Ізяславського району від 27.07.2006 року №22, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно на не житлову будівлю №22 по вул.. Шкільній в с. Топори, Ізяславського району, скасувати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнати право власності за Ізяславським районним споживчим товариством на нерухоме майно - приміщення магазину с. Топори вул. Шкільна, 22 .                                                                                                                                     

Суддя  Саврій В.А.                    Секретар судового засідання Сліпчук Н.В.

Представники сторін:

від позивача              Василишин П.В. - представник за дорученням від 12.03.2007 р.  

Від відповідача       Морозюк П.П. –сільський голова

        З оголошенням перерви.

        Позивач у позовній заяві просить суд скасувати в повному обсязі рішення виконавчого комітету Топорівської сільської ради Ізяславського району від 27.07.2006 року №22 „Про оформлення права комунальної власності на будівлю магазину, який знаходиться в с. Топори по вул. Шкільній, 22”. Скасувати свідоцтво на право власності на нерухоме майно на не житлову будівлю №22 по вул. Шкільній, що знаходиться у с. Топори, Ізялсавського району Хмельницької області, видане територіальній громаді в особі Топорівської сільської Ради від 29.09.2006 року серії ЯЯЯ №884335. Скасувати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке було видане комунальним підприємством Ізяславським бюро технічної інвентаризації від 29.09.2006 року серії ССВ №342112. Визнати право власності за Ізяславським районним споживчим товариством  на нерухоме майно –приміщення магазину с. Топори, вул. Шкільна, 22 Ізяславського району.

         В судовому засідання 18.12.2007 року представник позивача уточнив позовні вимоги і просить суд скасувати в повному обсязі рішення виконавчого комітету Топорівської сільської ради Ізяславського району від 27.07.2006 року №22 „Про оформлення права комунальної власності на будівлю магазину, який знаходиться в с. Топори по вул.. Шкільній, 22”

         Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні, щодо позовних вимог заперечував, з наступних підстав.

-          копія акту прийому в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом магазину в с. Топори від 07.07.1970 року незатверджено органом, який призначив дану комісію, а відсутність наказу (розпорядження) про затвердження акту державної прийомної комісії –за відомо визнає даний акт недійсним;

-          посилання Ізяславського районного споживчого товариства на розпорядження правління Хмельницької облспоживспілки від 30.11.1970 року №1968 „Про надання дозволу Ізяславській  райспоживспілці придбати будівлю магазину в с. Топори, побудованого колгоспом ім. Щорса” і платіжне доручення №672 від 30.11.1970 року, як доказ укладення цивільно-правової угоди, без відповідного рішення правління колгоспу  ім. Щорса є одностороннім і не відповідає вимогам норм матеріального права (ЦК УРСР 1963 року) та п. 71 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріальними конторами Української РСР” затвердженого Постановою Президії Верховного суду Української РСР від 22.01.1965 року, який передбачав укладення письмової угоди між юридичними особами без нотаріального посвідчення її і дана угода була правовстановлюючими документом (підставою), для оформлення права власності в бюро технічної інвентаризації.

            Відсутність затвердженого акту прийому в експлуатацію магазину (правовстановлюючий документ) не надав підстави для взяття на баланс даної будівлі колгоспом ім. Щорса, а тому колгосп і не оформив договір купівлі –продажу з Ізяславською райспоживспілкою.

-          твердження позивачем того, що будівля перебуває в нього на балансі є безпідставним, так як підставою взяття на баланс міг бути тільки акт прийому-передачі будівлі між колгоспом ім. Щорса і Ліщанським споживчим товариством або Ізяславською райспоживспілкою.

-          вимога Ізяславського районного споживчого товариства про визнання права власності на будівлю магазину в с. Топори за Ізяславським районним споживчим товариством виконкомом сільської ради є необґрунтованим з тієї підстави, що акт прийому в експлуатацію будівлі магазину в с. Топори, Ізяславського району оформлено на колгосп ім. Щорса, а тому Ізяславське районне споживче товариство немає ніякого відношення до даного незатвердженого акту прийому прийому в експлуатацію будівлі магазину.

Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :

          07 липня 1970 року в складі приймальної комісії (головою комісії був голова Топорівської сільської Ради) в кількості 10 чоловік, було складено акт приймання закінченого будівництва магазину с. Топори, побудованого колгоспом ім. Щорса Ліщанського споживчого товариства Ізяславської райспоживспілки Ізяславського району Хмельницької області.

          На підставі розпорядження правління Хмельницької облспоживспілки № 1968 від 30 листопада 1970 року дано дозвіл Ізяславській райспоживспілці придбати побудовану колгоспом ім.. Щорса с. Топори будівлю магазину, за яку по платіжному дорученню № 672 від 30.11.1970 року, правлінням облспоживспілки було перераховано колгоспу кошти в сумі 6937 рублів 36 копійок, відповідно його рахунку № 201 від 19.08.1970 року.

          Ліщанське споживче товариство прийнявши на баланс (грудень 1970 року) будівлю магазину с. Топори проводила в ньому торгівлю промисловими та продовольчими товарами до 01.03.1994 року і ніяких ймовірних претендентів на вище вказану будівлю не було.

           Здійснення права власності, тобто володіння, користування та розпорядження майном споживчої кооперації покладено на її органи (збори уповноважених) відповідно до установчих документів (Статутів) споживчих товариств їх спілок (пункт 1 статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію", частина п'ята статті 111 Господарського кодексу України).

           На зборах уповноважених пайовиків споживчого товариства 29 листопада 1992 року було затверджено Статут Ліщанського споживчого товариства, де в розділі II пункт 17 вказано, що вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які мають право розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності товариства та, відповідно з п. З Статуту, споживче товариство на добровільних засадах входило до складу районної спілки споживчих товариств (Райспоживспілки).

           Правління Ізяславської райспоживспілки в зв'язку із збитковою діяльністю Ліщанського споживчого товариства, прийняло постанову №38 від 01.03.1994 року „Про укрупнення Ізяславського МСТ і Клубівського цукрорабкоопу та ліквідацію Ліщанського споживчого товариства” з метою зміцнення їх фінансового стану в період ринкових відносин та зобов'язало правління Ліщанського ССТ провести збори уповноважених пайовиків.

             Відповідно   протоколу   зборів   уповноважених   пайовиків   Ліщанського  споживчого  товариства від 01.03.1994 року з участю пайовиків, голів сільських Рад, членів правління  райспоживспілки, голови зборів на розгляд зборів  було винесено питання про ліквідацію Ліщанського ССТ і укрупнення Ізяславського міського споживчого товариства і Клембівського цукрорабкоопу.  

             Збори уповноважених пайовиків на підставі п. 19 абзац П і п. 60 Статуту вирішили з 01.03.1994 року ліквідувати Ліщанське споживче товариство, а будівлі магазинів передати до Клембівського цукрорабкоопу та до Ізяславського міського споживчого товариства.  Відповідно із актом передачі від 01 березня 1994 року Ліщанське споживче товариство передало частину будівель на баланс Ізяславського міського споживчого товариства, в тому числі і будівлю магазину с. Топори під № 3, що не суперечило пункту 50 абзац Б Статуту споживчого товариства.

            Відповідно із рішенням сесії Топорівської сільської Ради народних депутатів № 3 від 04 квітня 1996 року Ізяславському міському споживчому товариству було видано державний акт серії ХМ № 10 від 06 квітня 1996 року на право постійного користування землею (0,0590 га) для розміщення на ній виробничих об'єктів будівель споживчої кооперації. Рішення на даний час не скасовано сільською Радою.

           Відповідно до витягу із рішення третьої сесії сільської ради народних депутатів від 04 квітня 1996 року було вирішено закріпити за Ізяславським міським споживчим товариством земельну ділянку площею 0,0590 га в постійне користування, що відповідало Статуту МСТ, де в п. 50 абзац В вказано, що споживче товариство має право одержувати в установленому порядку земельні ділянки у володіння та користування.

           В своїй роботі Ізяславське міське товариство керувалось основним документом -Статутом, який було затверджено на зборах уповноважених пайовиків споживчого товариства 29 липня 1992 року.

           В п. 46 Статуту зазначено, що споживче товариство самостійно володіє, користується, розпоряджається належним йому майном. Воно реалізує права власності через свої органи управління - загальні збори уповноважених.

          Керуючись п.19 абзац П; п.60 Статуту 16 липня 1998 року збори уповноважених міського споживчого товариства прийняли рішення у зв'язку із збитковою роботою ліквідувати його, а майно, основні засоби передати новоствореному підприємству - Ізяславському районному споживчому товариству. Відповідно з актом прийому-передачі основних засобів від 23 липня 1998 року також була передана на баланс РайСТ будівля магазину в с. Топорах по вул. Шкільній, 22, яка знаходилась на території Топорівської сільської Ради. Рішення зборів уповноважених від 16.07.1998 року зобов'язано правління міського споживчого товариства створити ліквідаційну комісію у складі п'яти чоловік і провести всі необхідні організаційні міроприємства по ліквідації міського споживчого товариства, (постанова правління МСТ № 61 від 25 серпня 1998 року).

           Відповідач - Топорівська сільська Рада своїм рішенням від 20 грудня 2000 року звільнила позивача - Ізяславське районне споживче товариство від сплати податку за землю торгівельні підприємства споживчої кооперації, що знаходились в користуванні та розташовані на території Топорівської сільської Ради (будівля магазину с. Топори).

           Правління Ізяславського районного споживчого товариства листом № 199 від 10.07.2006 року звернулось в Топорівську сільську раду з проханням визнати право власності та дати дозвіл бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво на право власності на будівлю магазину с. Топори. Листом № 24 від 01.08.2006 року сільська рада не дала згоди на виготовлення технічної документації.

            Позивач листом № 232 від 30.08.2006 року звернувся в Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації з проханням проведення інвентаризації та виготовлення технічного паспорту на будівлю магазину с. Топори, однак у відповідь отримав лист № 269 від 25.10.2006 року в якому було вказано, що робота зі сторони БТЇ розпочнеться після перерахованого авансу.

           Позивач, згідно заявки на переказ готівки № 2 від 07.11.2006 року   перерахував БТІ

і передоплату в сумі 100 гривень, однак у відповідь отримав лист № 292 від 22.11.2006 року про те, що технічна документація на будівлю магазину в с. Топори по вул. Шкільній, 22 вже виготовлена та право власності зареєстровано за територіальною громадою в особі Топорівської  сільської Ради на основі рішення виконкому Топорівської сільської Ради № 22 від 27.07.2006 року.

            Відповідачем 22 листопада 2006 року нарочним було надано позивачу лист № 47 від 20.11.2006 року з доданням копії документів, які засвідчували право власності на будівлю

магазину в с. Топори по вул. Шкільній, 22 за територіальною громадою.

           В своєму рішенні № 22 від 27.07.2006 року відповідач посилається на п. 6.1.; 6.2. Тимчасового положення "Про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", однак в рішенні не вказано, які саме правовстановлюючі документи стали підставою для оформлення права власності на будівлю магазину в с. Топори за територіальною громадою, а також не вказані норми. Закону України "Про місцеве самоврядування", якими керувався виконавчий комітет при прийнятті рішення. Всупереч ч. II ст. 59 цього ж закону на адресу позивача не було направлено відповідачем рішення засідання виконавчого комітету сільської Ради № 22 від 27.07.2006 року "Про оформлення власності на будівлю магазину с. Топори", хоча на той час було звернення (лист № 199 від 10.07.2006 року) щодо оформлення прав власності на цей же нерухомий об'єкт.

           Споживча кооперація району на протязі 36 років користувалася, розпоряджалася будівлею магазину с. Топори по вул. Шкільній, 22, проводила в ньому неодноразово капітальні та поточні ремонти.

           Сільська рада неодноразово надавала дозволи на відкриття торгової точки та на торгівлю підакцизними товарами. Це свідчить про те, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями споживчої кооперації, відповідно до ч. 1 статті 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" будувалися на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності в межах повноважень, наданих їм законом.

            Крім цього рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.07.2007 року по справі № 12/2867 визнано за Ізяславським районним споживчим товариством м. Ізяслав, вул. Шевченко, 54 право власності на нерухоме майно –приміщення магазину с. Топори по вул. Шкільній, 22 Ізяславського району Хмельницької області.

            Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

           Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          За таких обставин, позовні вимоги позивача про скасування рішення виконавчого комітету Топорівської сільської ради Ізяславського району від 27.07.2006 року №22 „Про оформлення права комунальної власності на будівлю магазину, який знаходиться в с. Топори по вул. Шкільній, 22” підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -      

ПОСТАНОВИВ:

Позов Ізяславського районного споживчого товариства м. Ізяслав  до Топорівської сільської рад с. Топори Ізяславського району про скасування рішення виконавчого комітету Топорівської сільської ради Ізяславського району від 27.07.2006 року №22 „Про оформлення права комунальної власності на будівлю магазину, який знаходиться в с. Топори по вул. Шкільній, 22” задовольнити.

Скасувати рішення виконавчого комітету Топорівської сільської ради Ізяславського району від 27.07.2006 року №22 „Про оформлення права комунальної власності на будівлю магазину, який знаходиться в с. Топори по вул. Шкільній, 22”

Стягнути з державного бюджету на користь Ізяславського районного споживчого товариства м. Ізяслав, вул. Шевченка, 54 (код ЄДРПОУ 30003990) 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) державного мита.    

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до  апеляційного адміністративного  суду через суд   першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                            В.А. Саврій

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.