Постанова

від 16.10.2024 по справі 914/58/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. м. Львів Справа №914/58/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддів О.В. Зварич

І.Ю. Панова

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури, б/н від 04.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1605/24 від 05.06.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13 травня 2024 року (суддя Манюк П.Т., повний текст рішення складено 23.05.2024, м. Львів)

у справі №914/58/24

за позовом Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сокальської міської ради, м. Сокаль, Львівська область

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Радехівське лісомисливське господарство ДП Ліси України, м. Радехів, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

про відшкодування збитків у розмірі 783 464, 00 грн.

за участю представників учасників справи:

прокуратура: Місінська М.А. прокурор;

від позивача: не з`явились;

від відповідача в режимі відеоконференції: Левицький А.О. адвокат (ордер серія АО №1126902 від 10.06.2024);

третя особа: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Червоноградської окружної прокуратури в особі Сокальської міської ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Радехівське лісомисливське господарство ДП Ліси України про відшкодування збитків у розмірі 783 464, 00 грн.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що актом від 21.09.2022, складеним Петрашем І.В. лісничим Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» та ОСОБА_1 майстром лісу Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ», огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства в кварталі 66-1 зафіксовано самовільну порубку наступних дерев: 1. береза сух. d.70 см; 2. береза сух. d.60 см; 3. ясен сух. d.105 см; 4. ясен сух. d.80 см; 5. граб сух. d.45 см; всього п`ять пнів. 22.09.2022 у кримінальному провадженні від 21.09.2022 №42022142150000064 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області проведено огляд місця події, а саме Сокальського лісництва Радехівського лісомисливського господарства заказника місцевого значення об`єкта природно-заповідного фонду «Великий ліс», що знаходиться неподалік села Романівка, Червоноградського району, Львівської області, у кварталі № 66, виділ 1, в ході якого виявлено чотири пні незаконно зрізаних дерев: породи береза діаметром пня 85 см, породи ясен діаметром пня 80 см, породи граб діаметром пня 45 см, породи ясен діаметром пня 105 см. У ході досудового розслідування кримінального провадження № 42022142150000064 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 20.10.2022 проведено огляд місця події, а саме Сокальського лісництва Радехівського лісомисливського господарства заказника місцевого значення об`єкта природно-заповідного фонду «Великий ліс», що знаходиться неподалік с. Романівка, Червоноградського району, Львівської області, у кварталі № 66, виділ 1, в ході якого виявлено один пень сухостійного дерева породи «береза». У подальшому, в кримінальному провадженні № 42022142150000064 Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром 09.08.2023 було проведено судову інженерно-екологічну експертизу № СЕ-19/114-23/8537-ЕЛ та розраховано розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою, всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства. Встановлено розмір збитків у розмірі 783 464, 00 грн.

Прокурор звертає увагу, що завдані збитки у сумі 783464,00 грн., які підлягають відшкодуванню, вказані саме за п`ять зрізаних дерев, оскільки саме така кількість зазначена у акті, складеному працівниками відповідача - ДП «Радехівське лісомисливське господарство», огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 21.09.2022 у кварталі № 66 виділ 1 та навколишньому природному середовищу заподіяна шкода незаконною порубкою саме п`яти дерев, що підтверджено і висновком вищезазначеної судової інженерно-екологічної експертизи. Відтак, враховуючи невиконання ДП «Радехівське лісомисливське господарство» обов`язків щодо охорони лісу, стягненню з відповідача, на думку прокурора, підлягають завдані збитки у сумі 783 464, 00 грн.

Відповідач, в свою чергу заперечив позовні вимоги, вказавши про те, що в акті від 21.09.2022 року зафіксовано самовільну порубку наступних дерев 1. береза сух. d.70 см; 2. береза сух. d.60 см; 3. ясен сух. d.105 см; 4. ясен сух. d.80 см; 5. граб сух. d.45 см; всього п`ять пнів. А у протоколі огляду місця події від 22.09.2022 поблизу с. Романівка зафіксовано самовільну порубку наступних дерев 1. береза сух. d.85 см; 2. ясен d.105 см; 3. ясен сух. d.80 см; 4.граб сух. d.45 см; всього чотири пні. При цьому, відповідач наголошує, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях прокурора, оскільки вони не є фактичними даними, в розумінні статті 73 ГПК України. На думку відповідача, позовні вимоги ґрунтуються виключно на підставі протоколів огляду місця події та розрахунків розміру шкоди, що у них відсутній детальний опис виявленого порушення, не зазначено їх розмір та яким приладом здійснено їх заміри, відсутні посилання на нормативно-правові акти, якими керувались при складанні, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди. Також, в розрахунках завданої шкоди відсутня інформація яким вимірювальним приладом здійснювався замір діаметрів пнів та чи проходив даний прилад сертифікацію відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Відповідач ставить під сумнів правильність вимірювання та вірність розрахунків, які наявні у матеріалах справи через відсутність передбаченого законодавством акта Державної екологічної інспекції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13 травня 2024 року у справі №914/58/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Дане рішення мотивоване тим, що прокурором в даній справі не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували точну кількість пнів дерев, їх ознаку та діаметр, що в свою чергу виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди.

Прокуратура Львівської області, не погодившись з винесеним рішенням подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, наявною невідповідністю висновків викладених в рішенні суду встановленим обставинам справи , а саме:

- судом на думку прокурора невірно застосовано норми матеріального права , а саме ст. ст. 19, 63, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України та порушено норми процесуального права ст. ст. 73, 76, 79, 86 ГПК України без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду;

-також прокурором відмічено, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної оцінки такому доказу у даній справі, як акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.09.2022, в якому самим відповідачем зафіксовано факт незаконної порубки 5-ти дерев і саме відповідачем здійснено обмір пнів, які взяті до уваги при нарахуванні розміру завданих збитків.

Відповідно до цього, просить, рішення Господарського суду Львівської області від 13 травня 2023 року у справі №914/58/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача, стягнувши їх на користь Львівської обласної прокуратури р/р UA138201720343140001000000774 в Держказначейській службі України, м. Київ, код ЄДРПОУ 02919931.

Відповідач ДСГП «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство», у відзиві на апеляційну скаргу від 03.07.2024 заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними, в розумінні ст. 73 ГПК України відтак, відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності. В обґрунтування даного посилається на практику Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №909/114/21, від 24.01.2024 у справі №907/449/22. Вважає, що висновок експерта в даній справі та його розрахунки не можуть вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки відсутніми є відомості щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підставі яких було здійснено розрахунок. Також, відмічає, що позивачем не вказано, які саме обов`язки і норми чинного законодавства України порушені з боку відповідача, які дії не були виконані з боку відповідача, а міститься лише посилання на норми Цивільного кодексу України, щодо деліктної відповідальності. Відповідно до цього, просить, рішення Господарського суду Львівської області від 13 травня 2024 року у справі №914/58/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10 червня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Зварич О.В., Панова І.Ю.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської обласної прокуратури, б/н від 04.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1605/24 від 05.06.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 13 травня 2024 року у справі №914/58/24; витребувано матеріали справи №914/58/24 в Господарського суду Львівської області.

18.06.2024 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №914/58/24.

В подальшому, ухвалою суду від 19.06.2024 розгляд справи №914/58/24 призначено в судове засідання на 10.07.2024.

10.07.2024 розгляд справи відкладено в судове засідання на 21 серпня 2024 року, з підстав наведених в ухвалі суду від 10.07.2024.

21.08.2024 за участю прокурора та представника відповідача розгляд справи №914/58/24 відкладено в судове засідання на 25.09.2024.

В судове засідання 25.09.2024 з`явились прокурор та представник відповідача, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Позивач - Сокальська міська рада та третя особа - Державна екологічна інспекція у Львівській області, участі уповноважених представників в судові засідання по розгляду справи №914/58/24 в суді апеляційної інстанції не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені ухвалами суду через систему електронний суд, докази чого містяться в матеріалах справи.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про невідповідність рішення від 13 травня 2024 року Господарського суду Львівської області у справі №914/58/24 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

За результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження №42022042150000064 від 21.09.2022 за фактом незаконної порубки дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс» ДП «Радехівське лісомисливсе господарство» встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позовної заяви про стягнення з ДСГП «Ліси України» в особі філії «Радехівське ЛМГ» ДП «Ліси України» шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на ввірених йому лісових ділянках третіми невстановленими особами.

Прокурором, як останній вказує, з`ясовано, що 21.09.2022 у межах кв. 66 вид. 1 уповноваженими особами ДП «Радехівське ЛМГ» виявлено незаконну порубку 5-ти дерев, за результатами чого складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства. У Акті зафіксовано кількісні та якісні обміри пнів та встановлено, що на лісовій ділянці наявні пні 5-ти дерев (береза 70 см.; береза 60 см; ясен 105 см.; ясен - 80 см.; граб - 45 см). Виявлені пні є сухостійними. В силу своїх повноважень провідним інженером охорони і захисту лісів складено розрахунок завданих збитків, що становить 90 432 грн.

У подальшому на підставі звернення директора ДП «Радехівське ЛМГ» до ВП № 2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, щодо факту виявленої згаданої вище незаконної порубки 5-ти дерев внесено відомості до ЄРДР, а саме зареєстровано кримінальне провадження № 42022042150000064 від 21.09.2022.

У межах такого кримінального провадження 22.09.2022 слідчим, за участі спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області, зокрема у межах кв. 66 вид. 1 проведено огляд місця події та виявлено незаконну порубку 4-х дерев (береза 85 см.; ясен 105 см.; ясен 80 см; граб 45 см.).

У той же час, у межах кримінального провадження 20.10.2022 слідчим проведено ще один огляд місця події у кв. 66 вид. 1 за участі уповноважених осіб Інспекції та виявлено незаконну порубку одного дерева (береза діаметром 77 см.).

В силу своїх повноважень спеціалістами Державної екологічної інспекції у Львівській області у межах кримінального провадження на підставі складених оглядів місця події від 21.09.2022 та 20.10.2022 проведено розрахунок завданих збитків, що становив щодо чотирьох дерев 705 903 грн., щодо одного дерева 170 841,11 грн., що сумарно становить 876 744,11 грн.

Оскільки збитки, нараховані провідним інженером охорони і захисту лісів та спеціалістом Інспекції містили у собі відмінності щодо суми збитків, у межах кримінального провадження №42022042150000064 від 21.09.2022 призначено інженерно-екологічну експертизу.

Інженерно екологічна експертиза проведена судовим експертом М. Артишко, яка на підставі ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України попереджена про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків. Загалом, експертом проведено дослідження щодо обґрунтованості розрахунку розміру шкоди, заподіяної, внаслідок вирубування дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс».

Експертом складено розрахунок, щодо виявлених майстром лісу 5-ти дерев, що становить 783464,00 грн. та щодо 4-х дерев, виявлених слідчим у межах кримінального провадження, що становить 705903,00 грн.

Як зазначає прокурор, у даній справі предметом позовних вимог зазначено суму збитків, складених власне за результатами акту огляду відповідача, оскільки факт, щодо кількості виявлених дерев, їх обмірів та ознак не мав би оспорюватися останнім.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13 травня 2024 року у справі №914/58/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено за не обґрунтованістю суми збитків.

При перегляді рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 у справі №914/58/24, Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

В частині 2 статті 19 Лісового кодексу України унормовано, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі», утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код 44768034) (далі ДП «Ліси України») та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що у складі ДП «Ліси України» діє Філія «Радехівське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Водночас, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство «Радехівське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 00992378) припинено.

Таким чином, судом першої інстанції вірно відмічено, що правонаступником майна, прав та обов`язків Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство» є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України».

У постійному користуванні Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство», правонаступником якого є ДП «Ліси України», перебувають земельні ділянки ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс», зокрема, кварталу № 66, виділ 1.

Згідно приписів статті 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно з статтею 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

В силу положень статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Відповідно до статті 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Частинами 1, 2 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

За обставинами цієї справи, у ході кримінального провадження №42022142150000064 встановлено самовільну рубку в кварталі 66 виділу 1 Сокальського лісництва ДП «Радехівського лісомисливського господарства» Червоноградського району Львівської області, однак, зазначено що діаметри дерев в корі біля шийки кореня та кількість самовільно зрубаних дерев різняться у наявних підтверджуючих самовільну рубку документах.

В акті від 21.09.2022 року, огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства складеному ОСОБА_1 лісничим Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» та ОСОБА_2 майстром лісу Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» в кв. 66-1 зафіксовано самовільну порубку наступних дерев: 1. береза сух. d.70 см; 2. береза сух. d.60 см; 3. ясен сух. d.105 см; 4. ясен сух. d.80 см; 5. граб сух. d.45 см; всього п`ять пнів.

У протоколі огляду місця події від 22.09.2022 поблизу с. Романівка проведеного ст. слідчим Червоноградського РАП ГУ НП у Львівській області майором поліції ОСОБА_3 за участі майстра лісу ОСОБА_2 , лісничого Сокальського лісництва Петраш І.В., ОСОБА_4 , прокурора Сидора Р.Л. та за участі спеціалістів начальника відділу старшого державного інспектора з ОНПС Львівської області Катюбіна Б.А., головного спеціаліста державного інспектора з ОНПС Львівської області Пастушківа Т.О. зафіксовано самовільну порубку наступних дерев: 1. береза сух. d.85 см; 2. ясен d.105 см; 3. ясен сух. d.80 см; 4. граб сух. d.45 см; всього чотири пні.

Згідно з висновком експерта від 09.08.2023 № СЕ-19/114-23/8537-ЕЛ, факт здійснення незаконної рубки дерев: береза, ясен та граб на території ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс» в кварталі № 66 виділу 1 Сокальського лісництва ДП «Радехівського лісомисливського господарства» Червоноградського району Львівської області, підтверджується. Розмір шкоди, заподіяної рубкою всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, згідно з таблицею 1 (п`ять дерев), становить 783 464 грн. Розмір шкоди, заподіяної рубкою всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, згідно з таблицею 2 (чотири дерева), становить 705 903 грн.

Загальна сума збитків нанесених державі, на думку прокурора та позивача, внаслідок проведення незаконної порубки лісу, а саме п`яти дерев становить 783464,00 грн. Завдані збитки у сумі 783464,00 грн., які підлягають відшкодуванню внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вказані за п`ять дерев, оскільки саме така кількість дерев зазначена у акті, складеному працівниками відповідача - ДП «Радехівське лісомисливське господарство», огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.09.2022 у кварталі №66 виділ 1, та навколишньому природному середовищу заподіяна шкода незаконною порубкою п`яти дерев, в підтвердження чого посилається на висновок вищезазначеної судової інженерно-екологічної експертизи.

Суд першої інстанції в оспорюваному рішенні вказує на наявність розбіжностей в наданих прокурором доказах щодо кількості зрубаних дерев (п`ять дерев чи чотири дерева розбіжність в кількості дерев породи береза одне чи два), а також щодо діаметру пнів зрубаних дерев породи береза (d.70 см або d.60 см або d.85 см, або d.77 см).

Про наявність розбіжностей вказано і експертом у висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 09.08.2023 № СЕ-19/114-23/8537-ЕЛ, де зазначено що діаметри дерев в корі біля шийки кореня та кількість самовільно зрубаних дерев різняться у наявних підтверджуючих самовільну рубку документах (стор. 16 висновку). Експерт зазначає що дослідження проводилося шляхом вивчення наданих ініціатором на дослідження матеріалів, аналізу нормативної, нормативно-технічної, спеціальної документації в галузі охорони навколишнього середовища, ситуаційного аналізу, порівняння результатів дослідження з вимогами нормативної, нормативно-технічної, спеціальної технічної документації та фактичними даними, які обумовили виникнення досліджуваної події (стор. 4 висновку).

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з статтями 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Матеріалами справи встановлено, що в силу своїх повноважень спеціалістами Державної екологічної інспекції у Львівській області у межах кримінального провадження на підставі складених оглядів місця події від 21.09.2022 та 20.10.2022 проведено розрахунок збитків, що становив щодо чотирьох дерев 705 903, грн., щодо одного дерева 170 841,11 грн. , що сумарно становить 876 744,11 грн.

В подальшому, як вбачається, з обставин справи збитки, нараховані провідним інженером охорони і захисту лісів та спеціалістом Інспекції містили у собі відмінності щодо суми збитків, у межах кримінального провадження №42022042150000064 від 21.09.2022 призначено було інженерно-екологічну експертизу.

Як вказує прокурор, експертом проведено дослідження щодо обґрунтованості розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок вирубування дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс».

Експертом складено розрахунок щодо виявлених майстром лісу 5-ти дерев, що становить 783 464,00 грн. та щодо 4-х дерев, виявлених слідчим у межах кримінального провадження, що становить 705 903,00 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з твердження прокурора, про те, що експертом взято до уваги кількісні обміри пнів та їхні якісні характеристики (сухостій/сироростуче), зафіксоване саме у огляді лісової ділянки, проведеної саме за участі працівників відповідача 21.09.2022, а відтак у останнього не мало б бути заперечень щодо правильності обмірів пнів, проведеного саме працівниками лісогосподарського підприємства.

У наданому прокурором висновку експерта чітко підтверджується предмет вимоги позову, а саме шкода навколишньому природному середовищу, завдана незаконною порубкою лісу на території ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс», даного сторонами не оспорюється.

Згідно вимог ч.1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Зокрема такі дані серед іншого встановлюються висновками експертів.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимог чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції не надано оцінки доказу у справі, а саме акту огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 21.09.2022, як самостійного доказу, щодо доведення рубки у межах згаданого лісництва.

У акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.09.2022 проведеного у кв. 66 вид. 1 чітко вказано кожен пень , який взятий до обрахунку експертом у межах кримінального провадження, також а такому вказано кількісні та якісні характеристики кожного пня , їх діаметр та ознаку (сухостій).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положення вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

У даній справі відповідач не довів відсутності його вини в незаконній порубці 5 ти дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс» в кварталі №66 виділ 1 Сокальського лісництва ДП «Радехівського лісомисливського господарства» Червоноградського району Львівської області

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з твердженнями прокурора про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (незаконна порубка дерев, завдана шкода, протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та бездіяльністю відповідача, вина) та наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди.

У господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч. ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З врахуванням наведеного, враховуючи стандарт вірогідності доказів, а саме те, що докази подані прокурором є більш вірогідними ніж твердження відповідача, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 13 травня 2024 року у справі №914/58/24, не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним ст. 236 ГПК України.

У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Водночас згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 року у справі №914/58/24 є таким, що не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним діючим процесуальним законодавством та прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є у свою чергу безумовною підставою для скасування такого в рішення, та прийняття нового про задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4 ч.1 ст. 282 ГПК України встановлено, що резолютивна частина постанови складається із зазначенням, зокрема: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури, б/н від 04.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1605/24 від 05.06.2024) - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 13 травня 2024 року у справі №914/58/24 скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги - задоволити.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, будинок, 9А; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» (80200, Львівська область, Червоноградський район, місто Радехів, вул. Витківська, будинок 26; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44967579) на корись Сокальської міської ради Львівської області (80001, Львівська область, Червоноградський район, м. Сокаль, вул. Шептицького 44, код ЄДРПОУ 26205171) шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 783464,00 грн.

4. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, будинок, 9А; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» (80200, Львівська область, Червоноградський район, місто Радехів, вул. Витківська, будинок 26; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44967579) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, МФО 820172, р/р UA138201720343140001000000774 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02910031) понесені судові витрати на сплату судового збору в суді першої інстанції в сумі 9401,57 грн.

5. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, будинок, 9А; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» (80200, Львівська область, Червоноградський район, місто Радехів, вул. Витківська, будинок 26; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44967579) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, МФО 820172, р/р UA138201720343140001000000774 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02910031) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 17628,00 грн. в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

7. Матеріали справи №914/58/24 повернути Господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 16.10.2024.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяО.В. Зварич

СуддяІ.Ю. Панова