Постанова

від 16.10.2024 по справі 916/1071/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1071/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Волковінській В.М.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Єгоров В.С.,

від Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" Юциков Є.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024, прийняте суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 01.08.2024,

у справі №916/1071/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана"

про стягнення 1 519 952,12 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 1519952,12 грн, з яких: 942778,07 грн основного боргу, 114166,55 грн пені, 58962,26 грн 3% річних та 404045,24 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості природного газу, поставленого позивачем як постачальником "останньої надії" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 18.03.2024 відкрито провадження у справі №916/1071/24.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 у справі №916/1071/24 (суддя Желєзна С.П.) у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем факту неналежного виконання Обслуговуючим кооперативом "Дім на Левітана" своїх зобов`язань щодо оплати вартості природного газу, поставленого позивачем як постачальником "останньої надії" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021, оскільки заборгованість відповідача за спожитий у листопаді місяці 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, має бути списана відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 у справі №916/1071/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на помилковості висновку місцевого господарського суду про те, що ціна природного газу, поставленого Обслуговуючому кооперативу "Дім на Левітана" позивачем як постачальником "останньої надії" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021, встановлена відповідно до приписів абзацу 3 пункту 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, адже на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідач був зареєстрований в якості виробника теплової енергії (теплогенеруючої організації), у зв`язку з чим ціна поставленого природного газу була обґрунтовано визначена Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за формулою, передбаченою пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 21.08.2024 (вх.№3102/24/Д1 від 21.08.2024) Обслуговуючий кооператив "Дім на Левітана" просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 у справі №916/1071/24 без змін. Зокрема, відповідач посилається на відсутність у нього заборгованості з оплати вартості природного газу, спожитого у листопаді місяці 2021 року, оскільки Обслуговуючий кооператив "Дім на Левітана" здійснив оплату такої вартості за граничною ціною, встановленою для побутових споживачів на рівні 7,96 грн за 1 метр кубічний відповідно до пункту 41-7 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", при цьому відповідач не здійснює господарську діяльність з виробництва теплової енергії у розумінні Закону України "Про теплопостачання", натомість автономна котельня призначена лише для обслуговування мешканців багатоквартирного будинку, які є членами кооперативу, а сам кооператив, як неприбуткова організація, лише представляє спільні інтереси співвласників побутових споживачів у договірних відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Крім того, за твердженням відповідача, суд першої інстанції правомірно застосував у спірних правовідносинах положення абзацу 3 пункту 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 15.08.2024 у справі №916/1071/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 у справі №916/1071/24 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, а також призначено дану справу до розгляду на 16.10.2024 о 10:30.

У судовому засіданні 16.10.2024, проведеному в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" апеляційну скаргу підтримав; представник Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" висловив заперечення проти її задоволення.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

25.12.2013 проведено державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Відповідно до пункту 1.1 статуту Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана", затвердженого рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом б/н від 01.07.2021 (далі статут Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана"), даний кооператив утворений внаслідок добровільного об`єднання осіб на основі членства для ведення спільної некомерційної господарської діяльності на засадах самоврядування з метою задоволення економічних, соціальних, побутових та інших потреб, пов`язаних з житловими будинками за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/1, 15/2, 15/3, 15/4, шляхом належного утримання, використання, ремонту, експлуатації та обслуговуванні цих будинків.

Згідно з пунктом 1.4 статуту Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" цей кооператив, як юридична особа, створена шляхом об`єднання осіб, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між ними, на основі членства для спільної некомерційної господарської діяльності з метою, передбаченою цим статутом. Кооператив є непідприємницьким товариством, тобто організацією, створеною шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві, особливості правового статусу якого встановлюються Законом України "Про кооперацію". Кооператив є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (членами та асоційованими членами), а є провадження основної діяльності, передбаченої цим статутом та законодавством України, для задоволення економічних, соціальних, побутових та інших потреб його учасників (членів та асоційованих членів), пов`язаних з житловими будинками за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/1, 15/2, 15/3, 15/4 шляхом належного утримання , використання, ремонту, експлуатації та обслуговуванні цих будинків кооперативом відповідно до мети діяльності кооперативу, передбаченої цим статутом.

В силу пункту 5.1 статуту Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" метою (ціллю, завданням) діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних, побутових та інших потреб його членів та асоційованих членів в поліпшенні свого економічного та соціального стану, підвищенні життєвого рівня, захисті їх майнових інтересів і соціальних прав, зростанні їх матеріального добробуту, а також задоволення потреб у захисті майнових інтересів та у забезпеченні реалізації прав його членів та асоційованих членів, правовласників та інших мешканців будинків на належні умови проживання/перебування у ОІВНМ, на задоволення господарсько-побутових потреб та отримання пов`язаних з цим благ в результаті здійснення кооперативом заходів з обслуговування відповідних будинків (багатоквартирний житловий будинок за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/1; багатоквартирний житловий будинок за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/2; багатоквартирний житловий будинок за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/3; багатоквартирний житловий будинок за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/4). Метою (ціллю, завданням) діяльності кооперативу не є отримання прибутку. Кооператив здійснює виключно некомерційну господарську діяльність.

На підставі актів прийняття на баланс житлового будинку б/н від 15.09.2014, б/н від 23.02.2015, б/н від 12.10.2015 та б/н від 05.12.2016 житлові будинки за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/1, 15/2, 15/3, 15/4 прийняті на баланс Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана".

У матеріалах справи міститься типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальником, та Обслуговуючим кооперативом "Дім на Левітана", як споживачем, а також скріплений печатками сторін.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 було затверджено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі типовий договір) та передбачено, що суб`єкти господарювання, визначені Кабінетом Міністрів України як постачальники, які не мають права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (постачальники "останньої надії"), оформлюють свої договірні відносини зі споживачами на підставі типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Згідно з пунктом 1.1 типового договору цей договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником "останньої надії".

В силу пункту 1.3 типового договору цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі Споживачем враховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За цим договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 2.1 типового договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 типового договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2 типового договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті. Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

У пунктах 4.3, 4.4 типового договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

За умовами пункту 4.5 типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору, а Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлений природний газ (підпункт 1 пункту 5.2, підпункт 1 пункту 6.1 типового договору).

В силу пункту 11.1 типового договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором.

Позивачем було складено, підписано та скріплено печаткою акт приймання-передачі природного газу №21186 від 30.11.2021, відповідно до якого вартість природного газу, поставленого останнім Обслуговуючому кооперативу "Дім на Левітана" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021 (з урахуванням послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС), складає 1204008,83 грн.

На підставі вищенаведеного акту відповідачу також було виставлено рахунок №30372 від 10.12.2021 на оплату спожитого у період з 04.11.2021 по 20.11.2021 природного газу на суму 1204008,83 грн, з яких: 4383,68 грн без ПДВ вартість послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" було складено, підписано та скріплено печаткою коригуючий акт №29029 від 23.12.2021 до акту приймання-передачі природного газу №21186 від 30.11.2021, згідно з яким остаточна вартість спожитого Обслуговуючим кооперативом "Дім на Левітана" природного газу у листопаді місяці 2021 року становить 1203530,61 грн.

На підтвердження факту направлення на адресу відповідача акту приймання-передачі природного газу №21186 від 30.11.2021, рахунку на оплату №30372 від 10.12.2021 та коригуючого акту №29029 від 23.12.2021 позивачем до суду першої інстанції було надано копії списків згрупованих поштових відправлень від 12.12.2021 та 11.01.2022, а також квитанцій про сплату вартості пересилання поштових відправлень.

У листі Акціонерного товариства "Одесагаз" №04/21-1547 від 17.12.2021, наданому у відповідь на звернення відповідача, повідомлено про наявність укладеного між даним товариством та Обслуговуючим кооперативом "Дім на Левітана" договору від 01.01.2016 і про те, що ЕІС-код відповідача належить до теплогенеруючих організацій у зв`язку з тим, що котельні останнього виробляють теплову енергію для населення.

Обслуговуючий кооператив "Дім на Левітана" в якості оплати за природний газ згідно з договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" грошові кошти у сумі 260752,54 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2 від 28.12.2021.

В адресованому позивачу листі №315 від 27.08.2022 Обслуговуючий кооператив "Дім на Левітана", посилаючись на приписи Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", просив надати акт звірки взаємних розрахунків за укладеним між сторонами договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".

У листі №336 від 28.08.2023 відповідач просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на підставі Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" списати наявну заборгованість з оплати вартості природного газу, поставленого у листопаді місяці 2021 року, в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 куб.м, після чого оформити та надіслати Обслуговуючому кооперативу "Дім на Левітана" акт звірки взаємних розрахунків за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Внаслідок розгляду зазначеного звернення позивач надав відповідь №119/4.1.3-34566-2023 від 04.09.2023, в якій повідомив про те, що питання списання заборгованості відповідно до Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" перебуває на етапі опрацювання, внаслідок чого про результати вирішення цього питання Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" повідомить відповідача у розумний строк.

11.09.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з адвокатським запитом №119/4.2.1-35547-2023 від 11.09.2023, в якому просив, зокрема, надати інформацію щодо фактичних обсягів споживання природного газу Обслуговуючим кооперативом "Дім на Левітана" за період з 01.10.2021 і до дати видачі відповіді на цей запит.

За результатами опрацювання вищенаведеного адвокатського запиту Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надало позивачу відповідь №ТОВВИХ-23-12844 від 15.09.2023, до якої додано роздруківки відомостей з інформаційної платформи щодо закріплення Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та щодо остаточної алокації відборів відповідача за періоди 22.10.2021-20.11.2021, 01.04.2023-30.05.2023, 01.06.2023-28.07.2023, з яких вбачається, що обсяг спожитого відповідачем природного газу у листопаді місяця 2021 року склав 32097 куб.м.

Листом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" №16/2-09/58991/2023 від 19.09.2023 позивача було повідомлено про надходження на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" у грудні місяці 2021 року грошових коштів у розмірі 260752,54 грн.

У матеріалах справи також містяться роздруківка архіву ціни постачальника останньої дії за листопад місяць 2021 року, а також копії договорів постачання природного газу, укладених між Обслуговуючим кооперативом "Дім на Левітана" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за період 2022-2024 років.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 1519952,12 грн, з яких: 942778,07 грн основного боргу, 114166,55 грн пені, 58962,26 грн 3% річних та 404045,24 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням Обслуговуючим кооперативом "Дім на Левітана" своїх зобов`язань щодо оплати вартості природного газу, поставленого позивачем як постачальником "останньої надії" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на недоведеність позивачем факту неналежного виконання Обслуговуючим кооперативом "Дім на Левітана" своїх зобов`язань щодо оплати вартості природного газу, поставленого позивачем як постачальником "останньої надії" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021, оскільки заборгованість відповідача за спожитий у листопаді місяці 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, підлягала списанню відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України "Про ринок природного газу".

За умовами частини першої статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (пункт 26 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.

В силу пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (далі Правила), постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи в таких випадках: банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об`єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи); відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).

Положеннями пункту 2 Глави 5 Розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, визначено, що оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що на інформаційній платформі Обслуговуючий кооператив "Дім на Левітана" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021 був закріплений за постачальником "останньої надії" Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-23-12844 від 15.09.2023.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження наявності в Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021 іншого постачальника природного газу, ніж постачальник "останньої надії" (позивач).

З огляду на вищевикладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про укладення між сторонами договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", який діяв, зокрема, у період з 04.11.2021 по 20.11.2021.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений між сторонами договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" став підставою виникнення у них господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначалося вище, згідно з актом приймання-передачі природного газу №21186 від 30.11.2021 (з урахуванням коригуючого акту №29029 від 23.12.2021) позивач на підставі договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021 поставив відповідачеві 32097 куб.м природного газу. Відображені у вищенаведеному акті приймання-передачі природного газу відомості повністю узгоджуються з даними, наведеними у листі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-23-12844 від 15.09.2023.

При цьому положення статуту Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" свідчать про те, що останній виступає юридичною особою, створеною внаслідок добровільного об`єднання осіб на основі членства для ведення спільної некомерційної господарської діяльності на засадах самоврядування з метою задоволення економічних, соціальних, побутових та інших потреб, пов`язаних з житловими будинками за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/1, 15/2, 15/3, 15/4, шляхом належного утримання, використання, ремонту, експлуатації та обслуговуванні цих будинків, прийнятих на баланс відповідача відповідно до актів б/н від 15.09.2014, б/н від 23.02.2015, б/н від 12.10.2015 та б/н від 05.12.2016.

Зокрема, котельні відповідача виробляють теплову енергію для населення, що підтверджується листом Акціонерного товариства "Одесагаз" №04/21-1547 від 17.12.2021 та не заперечується позивачем.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

В силу частини першої статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Отже, Обслуговуючий кооператив "Дім на Левітана" шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, та в їхніх інтересах уклав договір про постачання природного газу для роботи газової дахової котельні для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про теплопостачання", виробництво теплової енергії це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.

Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб`єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю за визначенням, вказаним у статті 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України "Про кооперацію".

Приписами статті 2 Закону України "Про кооперацію" передбачено, зокрема, що кооператив юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції зазначає, що діяльність Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, а відтак така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку, оскільки теплова енергія, в яку перетворюють природний газ котельні у житлових будинках відповідача, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб його мешканців в опаленні приміщень.

Таким чином, Обслуговуючий кооператив "Дім на Левітана" фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем (постачальником "останньої надії") виступає колективним споживачем природного газу для потреб та в інтересах мешканців будинків.

Відповідно до частин другої, третьої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

19.08.2022 набрав чинності Закон України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Абзацом 3 пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" унормовано, що непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні-листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Відтак, беручи до уваги те, що відповідачем на підставі договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021 було спожито природний газ обсягом 32097 куб.м, вартість останнього з урахуванням вимог абзацу 3 пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не має перевищувати 238159,74 грн (розраховано наступним чином: 32097 куб.м х 7,42 грн за 1 куб.м = 238159,74 грн).

Водночас, як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №2 від 28.12.2021, Обслуговуючий кооператив "Дім на Левітана" в якості оплати за природний газ, спожитий у період з 04.11.2021 по 20.11.2021, згідно з договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" грошові кошти у сумі 260752,54 грн, яких достатньо як для оплати вартості спожитого природного газу, так і для оплати послуг транспортування природного газу.

За таких обставин, з огляду на те, що списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року, з ресурсу постачальника "останньої надії" прямо передбачене Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, і на момент набрання ним чинності за Обслуговуючим кооперативом "Дім на Левітана" обліковувалася заборгованість за природний газ, який спожитий у період з 04.11.2021 по 20.11.2021 та вартість якого перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для списання відповідної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги недоведеність позивачем факту існування у відповідача заборгованості за природний газ, спожитий у листопаді місяці 2021 року на підставі договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про правомірність відмови Господарського суду Одеської області у задоволенні позовних вимог про стягнення 942778,07 грн основного боргу.

З огляду на відсутність підстав для стягнення 942778,07 грн основного боргу, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 114166,55 грн пені, 58962,26 грн 3% річних та 404045,24 грн інфляційних втрат, які мають похідний характер від вимоги про стягнення основної заборгованості з оплати вартості природного газу, також не підлягають задоволенню, оскільки можливість задоволення похідних вимог безпосередньо залежить від задоволення основних позовних вимог.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 22.07.2024 у справі №916/1071/24 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 у справі №916/1071/24 без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та у строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.10.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук