Рішення

від 17.10.2024 по справі 213/3443/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3443/24

Номер провадження 2/213/1695/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядкуспрощеного позовногопровадження безвиклику сторінта безпроведення судовогозасідання цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтроуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

07.08.2024 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вказана позовна заява.

Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить:

Стягнути з відповідача ПрАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» відшкодування моральної шкоди у розмірі 397709, 60 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Позов обґрунтовано обставинами: позивач працював з 21.08.2006 по 14.06.2023 на підприємстві відповідача, що загалом складає 17 років. 23.12.2022 року під час виконання трудових обов`язків сталася аварія вибух метано-повітряної суміші, внаслідок якої позивач отримав виробничі травми. Позивачу встановлена ІІ група інвалідності та 80 % втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом.

Позиція відповідача

28.08.2024 до суду через Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України. Так, відповідач звертає увагу, що під час працевлаштування на ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське», ОСОБА_1 був ознайомлений з важкими та шкідливими умовами праці та надав свою добровільну згоду на роботу у цих умовах. Також зазначається, що позов є передчасним, адже розслідування нещасного випадку, що стався 23.12.2022р. о 19 год. 40 хв. з електрослюсарем підземним дільниці № 3 ПРАТ «ШУ «Покровське» ОСОБА_1 ще триває. Так, 23.01.2023р. було складено Акт розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, аварії, за формою Н-1\П "Тимчасовий", який не заповнено у повному обсязі. Відповідач вважає недоведеним факт неправомірності дій/бездіяльності відповідача, а також не погоджується із розміром заявленої моральної шкоди.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

07.08.2024 позивач звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою.

12.08.2024 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було відкрито провадження у справі.

28.08.2024 надійшов відзив на позовну заяву.

02.09.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

05.09.2024 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач та відповідач перебували у трудових відносинах з 21.08.2006 по 14.06.2023, що підтверджується копією трудової книжки позивача. При цьому, суд враховує численні зміни організаційно-правових форм та найменувань відповідача.

14.06.2023 позивача було звільнено у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я.

23.12.2023 під час виконання трудових обов`язків сталася аварія вибух метано-повітряної суміші, внаслідок якої позивач отримав виробничі травми: опік полум`ям І-ІІ ступеня 30% голови, обличчя, тулуба, обох верхніх кінцівок, опіки дихальних шляхів, важкий опіковий шок. Ця обставина підтверджується Актом розслідування аварії (Форма Н-1/П) від 25.01.2023, затверджений начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці В.Королем.

З 22.05.2023 позивачу вперше було встановлено, а з 01.06.2024 повторно підтверджено ІІ групу інвалідності та 80% втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом (Довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 783285 від 31.05.2023; Довідка про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 092412 від 31.05.2023; Довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 773858 від 02.07.2024; Довідка про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 092488 від 02.07.2023).

На підтвердження захворювань внаслідок трудового каліцтва позивач надає численні виписки та консультативні висновки, які, загалом, дублюють діагноз, встановлений Актом розслідування аварії (Виписка КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» Покровської МР Донецької області №4518-1062 від 25.12.2022; Консультативний висновок лікаря пульмонолога КНП ЛПУ ЦМЛ ВМР від 20.02.2023; Консультативний висновок лікаря комбустіолога КНП «МКЛ№8» ДМР МОЗ України від 17.04.2023).

Позивачем на підтвердження психічних розладів та захворювань, які є наслідками виробничої травми надаються: виписка з історії хвороби № 104-23 КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» від 14.04.2023; виписка з історії хвороби № 124-23 КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» від 12.04.2024; Консультативні висновки спеціаліста ЛОР-сурдолога КНУ МЛ №3 КМР від 25.04.2023 та 15.03.2024; Виписка КНП «МЦМЛ» ММР №1470-133 від 12.04.2024; Консультативний висновок лікаря-пульмонолога КНП ЛПУ ЦМЛ ВМР від 19.03.2024.

З оглядуна те,що справарозглядається упорядку спрощеногопозовного провадженнябез викликусторін табез проведеннясудового засідання, на підставі частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справиздійснюється впорядку письмовогопровадження занаявними усправі матеріалами,якщо цимКодексом непередбачено повідомленняучасників справи.У такомувипадку судовезасідання непроводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Конституцією України в ст. 43передбачається, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч.ч. 1,2ст. 153 КЗпП Українина всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ч.ч. 1,3ст. 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Уст. 173 КЗпП Українизакріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першою статті237-1КЗпП Українипередбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Вина власника не вказана серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу правопорушення, який є підставою для відшкодуванню моральної шкоди. В таких правовідносинах перевага надається встановленню обставин завдання шкоди саме на підприємстві відповідача та наявності моральних страждань працівника. При цьому презюмується обов`язок власника на створення належних, безпечних, здорових умов праці, слідкування за їх дотриманням усіма працівниками та відповідальність за шкоду, завдану особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 225/4242/21).

У Рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»було зазначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Судом встановлено правовий зв`язок між позивачем та відповідачем, який полягає не тільки у трудових відносинах, а і в тому, що нещасний випадок стався саме на підприємстві відповідача. Суд не бере до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, про не зазначення у п. 2 Акту розслідування аварії (Форма Н-1/П) від 25.01.2023 відомостей про підприємство, де стався нещасний випадок, не вказані його найменування, адреса, а також місце, цех, дільниця, де безпосередньо відбувся нещасний випадок; не заповнено інші необхідні пункти 9,10 з тих підстав, що розслідування не завершено. Адже зі змісту цього документу можливо встановити, що аварія сталась саме на підприємстві відповідача, про що зазначено на самому початку Акту, після зазначення складу комісії також міститься посилання на те, що аварія сталась у 9 північній «біс» лаві блоку 10 ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське». У п. 2 Акту також зазначається, що аварія сталась на дільниці з видобутку вугілля №3 ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» у 9 північній «біс» лаві блоку 10. У пункті 3.1.2 надається точна характеристика місця, де сталась аварія.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що Акт розслідування аварії є тимчасовим, який складено відповідно до п. 37 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що затверджений Постановою КМУ 17.04.2019 від № 337, адже відсутність інформації у п.п. 2,9,10 вказаного документу не впливає на об`єктивність викладених обставин. Окрім того, відповідно до абз. 5 п. 37 Порядку, складений після завершення спеціального розслідування акт за формою Н-1 не скасовує документи, що видані іншими організаціями на підставі тимчасового акта за формою Н-1.

Так, відповідно до п. 1.4. Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 червня 2012 року № 420, медико-соціальна експертиза потерпілого здійснюється МСЕК у складі комісії за наявності, зокрема, акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1.

Суд також зазначає, що ознайомлення позивача з важкими та шкідливими умовами праці та надання ним добровільної згоди на роботу у цих умовах не виключає обов`язку роботодавця щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.

Крім того, аварія, яка сталась на підприємстві не може визнаватись як шкідливий фактор, - це виключна подія, яка знаходиться поза критерієм «нормальності» чи «стандартності» для визначення важких та шкідливих умов праці.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд доходить обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних і нешкідливих умов праці, 23.12.2022 року під час виконання трудових обов`язків сталася аварія вибух метано-повітряної суміші, внаслідок якої позивач отримав виробничі травми. Позивачу встановлена ІІ група інвалідності та 80 % втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом. Отже, позивачу заподіяна моральна шкода, яку роботодавець зобов`язаний відшкодувати в силу зазначених вище норм закону.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок втрати професійної працездатності на 80%, суд врахує обставини, які мають суттєве значення, зокрема ступінь втрати працездатності, встановлену групу інвалідності, кількість професійних захворювань, які вразили відразу декілька систем організму (дихальна, сенсорна, покривна),звільнення позивача з роботи через виявлену невідповідність займаній посаді за станом здоров`я,глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, а також дотримується засад розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

При оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 320 000,00 грн, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, що він зазнає у зв`язку з погіршенням здоров`я.

Чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20, від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21.

Як видно з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві, а отже заподіяння шкоди життю та здоров`ю найвищого ступеня, отже зміни внесені до підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, що набрали чинності з 23.05.2020, не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві, у зв`язку з чим, суд вважає, що стягнення має проводитись без утримання податку з доходу фізичних осіб.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 320 000,00 грн.

Відповідно дост.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони. У зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави у розмірі 3200,00 грн.

Керуючись ст.ст.3,43,46 Конституції України, ст. ст.23,1167,1168 ЦК України, ст. ст.153,173,237-1 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. ст. 7, 12, 13, 19, 79-81, 89, 141, 247 ч.2, 258, 263-265, 274, 279ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтроуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтроуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом у розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень 00 коп., без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтроуправління «Покровське» в дохіддержави судовий збір у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 17 жовтня 2024 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтроуправління «Покровське» (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, площа Шибанкова, буд. 1А; код ЄДРПОУ 13498562).

Суддя О.М. Нестеренко