Ухвала

від 25.09.2024 по справі 369/15571/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15571/24

Провадження №2-з/369/38/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про забезпечення позову)

25.09.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області КозакІ.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Семашка Дмитра Миколайовича, про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року до суду надійшла вказана заява в якій порушено питання про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, шляхом накладення арешту на автомобіль Hyundai Santa Fe, номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії, щодо вказаного транспортного засобу.

В обґрунтування заяви, зазначено, що ОСОБА_1 на праві власності належав вищевказаний автомобіль.

У травні 2017 року в рамках виконавчого провадження №5215619 державним виконавцем прийнято постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 , а постановою від 13.05.2017 року все його майно оголошено в розшук.

У червні 2017 року ОСОБА_1 було зупинено інспектором дорожньої поліції, складено акт огляду і тимчасового затримання його транспортного засобу, а згодом автомобіль переміщено на спецмайданчик ДП УМВС Житомирської філії «Інформ-ресурси», де останній мав зберігатись, проте звідти автомобіль, на підставі підроблених документів було викрадено.

Кримінальне провадження №12018060020000554 за фактом викрадення автомобіля було закрито в зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. В даному кримінальному провадженні автомобіль не визнавався речовим доказом, а ОСОБА_1 потерпілим.

Рішенням Житомирського апеляційного суду від 24.01.2023 року у справі №295/4565/21, в порядку перегляду справи, за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі голови ліквідаційної комісії Єфіменка Олександра Анатолійовича та Державної казначейської служби України, треті особи: слідчий СВ Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Дейнека Дар`я Сергіївна, Богунський відділ Державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державна податкова інспекція в Солом`янському районі Головного управління ДПС у м. Києві, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, частково задоволені позовні вимоги позивача. Стягнуто із Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» на користь ОСОБА_1 226 000 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 50 000 грн моральної шкоди та судові витрати.

15.07.2023 року із відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, на адвокатський запит стало відомо, що 27.09.2019 року в ТСЦ 5141 транспортний засіб Hyundai Santa Fe, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 було перереєстровано з ОСОБА_1 на нового власника ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №3553/19/009008 від 24.09.2019 року та договору комісії №3553/19/009008 від 27.09.2019 року, укладених у суб`єкта господарювання «ТОВ «Бриз».

26.10.2019 року в ТСЦ 8041 вказаний транспортний засіб було перереєстровано з ОСОБА_3 на нового власника ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №7296/19/012728 від 26.10.2019 року та договору комісії №7296/19/012728 від 26.10.2019 року, укладених у суб`єкта господарювання ТОВ «СА «Драйв». При цьому копії договорів купівлі-продажу не надано в зв`язку з їх знищеннями за закінченням строку зберігання.

02.09.2024 року адвокатом Семашком Д.М. зроблено адвокатські запити до Регіонального сервісного центру МВС №5141 та до ТОВ «Бриз» про отримання копій договорів купівлі-продажу №3553/19/009008 від 24.09.2019 року та договору комісії №3553/19/009008 від 27.09.2019 року, проте станом на день подання даної заяви про забезпечення позову відповіді не отримані.

За правилами ч. 1ст. 153 ЦПК Українисуд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1статті 151 ЦПК Українипередбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У пункті 6постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22грудня 2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, такий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2019 року у справі №761/45074/17.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки майбутнього позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

Звертаючись до суду із даною заявою, заявник, в особі представника, не надав доказів тому, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, у разі його ухвалення, адже як видно із матеріалів доданих до заяви, транспортний засіб вже кілька разів був відчужений. При цьому дані про продаж в будь-якому випадку зберігаються у відповідних сервісних центрах.

Крім того, жодним судовим рішення не встановлено, що саме ОСОБА_3 та/або ОСОБА_2 є причетними особами до викрадення майна заявника.

Заява не містить крім того даних про кінцеву мету заявника, оскільки позовна заява не подана, і неможливо зрозуміти, яку мету в майбутньому переслідуватиме позивач, яким наразі є заявник.

Неспроможними є твердження заявника, про те, що майбутнім відповідачам не буде завдано збитків в зв`язку з накладенням арешту на автомобіль, оскільки майно наразі належить ОСОБА_2 , і відповідно буде порушено його право власності. Станом на день подання даної заяви неправомірність володіння ОСОБА_2 в судовому порядку не доведена, а відтак діє презумпція правомірності володіння, доти, доки не буде доведено зворотного.

Твердження заявника, що майбутні відповідачі протиправно позбавили його майна, ґрунтується на припущеннях, ймовірно в зв`язку з отриманням відповіді з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві щодо відчуження майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . В той же час, із вказаної відповіді неможливо стверджувати, що особи про які йдеться у відповіді є одними й тими самими особами, до яких звертається заявник. У відповіді відсутні будь-які ідентифікуючі цих осіб дані.

Заявником не обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль та заборони вчиняти дії щодо нього та предметом позовних вимог, не доведено яким чином застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушених прав, з урахуванням рішення Житомирського апеляційного суду від 24.01.2023 року у справі №295/4565/21.

Насамкінець, твердження заявника про місце проживання одного з потенційних відповідачів ОСОБА_3 , у смт Немішаєво, не підтверджено жодним доказом. Перевірка даної інформації судом, призведе до порушення строків розгляду даної заяви.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, є необґрунтованою та неспівмірною.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст.149,150,153-154,353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 , поданої його представником адвокатом Семашком Дмитром Миколайовичем відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса (зазначена в заяві): АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса (зазначена в заяві): АДРЕСА_3 .

Треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СА Драйв», ЄДРПОУ 40010449, адреса (зазначена в заяві): м. Київ, вул. Колекторна, 3 каб. 1; Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз», ЄДРПОУ 24539620, адреса (вказана в заяві): м. Одеса, вул. Космонавтів, 32.

Суддя І.А. Козак