Рішення

від 01.10.2024 по справі 627/77/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/77/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в с-щі Краснокутську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в якому, з урахуванням уточненого позову, просить: 1) визначити ОСОБА_1 додатковий строк протягом одного місяця, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 ; 2) витребувати з Миргородського ВДРАЦС Полтавської області документи, на підставі яких було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимогипозивачмотивуєтим,що ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув на війні ОСОБА_2 . Позивач як спадкоємець за заповітом не міг звернутися у передбачений законом строк до Богодухівської нотаріальної контори з метою прийняття спадщини, оскільки поховання загиблого ОСОБА_2 відбулося 27.07.2023 року після проведення експертизи ДНК. Після похорон ОСОБА_2 , позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 12.12.2024 року у Богодухівській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 498/2023. 15.01.2024 року державний нотаріус ОСОБА_3 відмовила у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкоємець пропустив строк на прийняття спадщини.

Позивач зазначає, що до складу спадкового майна входить земельна ділянка, розташована на території Каплунівського старостинського округу. Позивачу невідомо про наявність інших спадкоємців, оскільки інформацію про реєстрацію факту смерті Миргородським ВРАЦС Полтавської області позивач отримав від нотаріуса після направлення запиту до Валківського відділу РАЦС.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися, від представника позивача надійшла заява про проведення засідання призначеного на 01.10.2024 за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду судом повідомлявся, матеріали справи містять клопотання про розгляд цивільної справи, без участі представника відповідача за наявними у суді матеріалах позов підтримує та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00042818171 від 20.12.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: с.Ольгине Береславського району Херсонської області, причина смерті: ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків /а.с.71 зворот, 72/.

27.11.2017 року ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салімовською М.М., зареєстрований в реєстрі за №1048, відповідно до якого ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому на прав власності земельну ділянку кадастровий номер 6323581200:01:001:0210, площею 5,3312 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Каплунівська с/ради Краснокутського району Харківської області, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.13/.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла належна йому на праві власності земельна ділянка кадастровий номер 6323581200:01:001:0210, площею 5,3312 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Каплунівська с/ради Краснокутського району Харківської області, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с.12/.

20.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Богодухівської державної нотаріальної контори заявою про прийняття спадщини, про що свідчить відповідна копія такої заяви, що міститься в матеріалах справи /а.с.71/.

15.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Руденко В.О, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_2 . Проте, постановою нотаріуса йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що він пропустив строк для прийняття спадщини після смерті зазначеної вище особи та не прийняв спадщину /а.с.4/.

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75212543 від 20.12.2023 та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75215593 від 20.12.2023, у Спадковому реєстрі відсутні відомості щодо наявності інших спадкових справ, окрім спадкової справи № 498/2023, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 73/.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №75420772 від 15.01.2024, заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27 листопада 2017 року № 1048, зареєстрований у спадковому реєстрі за №61629285, є чинним /а.с. 74/.

Частиною першою статті 15ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

За приписамич.1ст. 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною третьою статті 1272ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з Інформаційним листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс 12, правила ч. 3 ст.1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до статті 63Закону України«Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , принаймні відомостей про спадкоємців, які б проживали разом зі спадкодавцем або у встановлений законом строк прийняли би спадщину після смерті спадкодавця, матеріали справи не містять.

Позивач звернувся до державного нотаріуса з метою оформлення спадщини, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із пропущеним строком для прийняття спадщини.

Згіднозі ст.1270ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини, встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногост. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд враховує наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до тепер.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами відповідно до Наказу № 108 від 12.04.2024), Бериславська міська територіальна громада, на території якої загинув спадкодавець, з 09.03.2022 до 11.11.2022 перебувала в тимчасовій окупації.

Смерть ОСОБА_2 (29.08.2022 року), настала в період тимчасової окупації Бериславської міської територіальної громади, та його тіло тривалий час знаходилося на окупованій території, відтак, з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що державна реєстрація смерті ОСОБА_2 відбулася 27 липня 2023 року, після проведення експертизи ДНК його тіла.

Таким чином, з об`єктивних причин ОСОБА_1 був позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть спадкодавця в межах визначеного законом строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 01 березня 2023 року у справі № 522/21238/19 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця унеможливила вчасне звернення спадкоємця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18.

Окрім того, суд враховує, що свобода заповіту є фундаментальним принципом спадкового права.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності особи з існуванням заповіту вказано зокрема у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19, від 15 квітня 2021 року в справі № 591/1271/18, від 26 липня 2021 року в справі 405/7058/19, від 21 жовтня 2021 року в справі 643/13260/19, від 08 червня 2023 року у справі № 585/2163/22.

Вочевидь, склавши заповіт на користь позивача у 2017 року році, та не змінивши і не скасувавши його до моменту смерті у 2022 році, ОСОБА_2 чітко висловив свою волю щодо розпорядження належним йому майном.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 357/10080/22.

У постанові від 01 березня 2023 року у справі № 522/21238/19 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця унеможливила вчасне звернення спадкоємця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18.

За таких обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду у справі № 592/18695/18, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після ОСОБА_2 , оскільки відсутність актового запису про смерть та свідоцтва про смерть останнього були безумовними перешкодами для подачі заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Відповідна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставин справи, виходячи з принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспектістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, оскільки тіло загиблого ОСОБА_2 тривалий час перебувало на окупованій території, в результаті чого державна реєстрація його смерті була проведена майже рік потому, що позбавило позивача можливості вчасно отримати свідоцтво про його смерть, та в межах встановленого законом строку звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривалістю в один місяць.

Крім того,у своємууточненому позовіпозивач,звертаючись досуду зпроханням встановитийому додатковийстрок дляприйняття спадщини,посилається наЗакон України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» яким було внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зокрема до пункту 20.

Так,зазначеною нормоюпередбачено, що у період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені визначеними статтями Цивільного кодексу України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи.

Закон України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» набув чинності 30.01.2024 року.

Відповідно до положень ст. 5 ЦК України акти цивільногозаконодавства регулюютьвідносини,які виниклиз днянабрання нимичинності. Актцивільного законодавстване маєзворотної діїу часі,крім випадків,коли вінпом`якшуєабо скасовуєцивільну відповідальністьособи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 було винесено 15.01.2024 року, в той час як Закон № 3450-IX набув чинності лише 30.01.2024 року, отже в справі, що розглядається застосувати положення п. 20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в зазначеній редакції не вбачається за можливе, оскільки на час винесення спірної постанови нотаріуса, вони не були чинності, а ретроспективної дії, виходячи зі згаданих вище судом положень ст. 5 ЦК України, вони не мають.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4,12,76-81, 141,247, 258,259,264,265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в один місяць, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача адвокат Савченко Олена Олександрівна, адреса: вул. Чернишевська, 34, оф.44/1, м. Харків, 61002.

Відповідач - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, розташована за адресою: вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, 62002, код ЄДРПОУ 04397359.

Суддя Бугаєнко І. В.