Ухвала
від 17.10.2024 по справі 472/1129/24
ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1129/24

Провадження №2/472/383/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про самовідвід судді

17 жовтня 2024 року селище Веселинове

Миколаївської області

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши матеріали цивільної справи № 472/1129/24 за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2024 року до Веселинівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В силу ч. 1ст. 40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд,який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку пройого обгрунтованість.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддя вважає за необхідне заявити самовідвід у справі, виходячи з наступного.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніви у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

У п.п. 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006 року зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

З матеріалів позовної заяви вбачаються об`єктивні критерії для самовідводу, оскільки суддею Орленко Л.О. 14.06.2024 року винесено рішення по цивільній справі № 472/119/24 за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, та яке 09.09.2024 року залишено без змін Миколаївським апеляційним судом. Під час судового розгляду та вирішення цивільної справи № 472/119/24 суддею Орленко Л.О. було досліджено та надано оцінку деяким доказам, які як з`ясувалося під час вирішення питання про відкриття провадження у справі № 472/1129/24, містяться у вказаній цивільній справі. Крім того, під час розгляду цивільної справи № 472/119/24 у судді ОСОБА_2 вже сформувалась правова позиція щодо позовних вимог позивачки, в тому числі і щодо вимог про визнання права власності за набувальною давністю.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання, що така ситуація може спричинити появу в стороннього спостерігача об`єктивно обумовленого внутрішнього сумніву щодо безсторонності судді ОСОБА_2 , а тому щоб уникнути будь-яких сумнівів в неупередженості та безсторонності судді, суддя вважає за можливе заявити самовідвід від розгляду вказаної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи № 472/1129/24 за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Передати зазначену справу до канцелярії Веселинівського районного суду Миколаївської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко

СудВеселинівський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення17.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122373315
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них:

Судовий реєстр по справі —472/1129/24

Рішення від 19.12.2024

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Тустановський А. О.

Рішення від 19.12.2024

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Тустановський А. О.

Ухвала від 14.11.2024

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Тустановський А. О.

Ухвала від 24.10.2024

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Тустановський А. О.

Ухвала від 17.10.2024

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Орленко Л. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні