Ухвала

від 17.10.2024 по справі 130/2968/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/1232/2024

130/2968/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17.10.2024 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2024 за допомогою системи «Електронний суд» в провадження судді Заярного А.М. надійшла вищевказана позовна заява.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги

Положеннями ч. 2 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного мана подружжя», до заяви про розірвання шлюбу додається свідоцтва про розірвання шлюбу, а інші документи у копіях.

Таким чином, позивач (представник позивача), звертаючись до суду з заявою про розірвання шлюбу, повинен надати суду оригінал свідоцтва про шлюб, однак у матеріалах, доданих до позову, оригінал даного свідоцтва відсутній.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ч.3 вищевказаної статті при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №2710-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3028 грн.

Так, в позовній заяві, що надійшла до суду представник позивача просив суд відстрочити позивачу сплату судового збору у зв`язку з його скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких умов суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Заявляючи клопотання про відстрочення судового збору представник позивача, на підтвердження скрутного майнового стану позивача ОСОБА_2 не надав жодних документів.

Оскільки суд не наділений повноваженнями відстрочення сплати судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що відстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, враховуючи, що доказів представник позивача на підтвердження його матеріального стану не надав, вважаю, що у клопотанні представника позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Слід зазначити, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

За наведених обставин, враховуючи приписи ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Жмеринському районі/отг м. Жмеринка/22030101, код отимувача ЄДРПОУ 37755173, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача (МФО) 899998 , рахунок отримувача UA568999980313141206000002854, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Також, приписами ч.5 ст.43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву подано до суду через систему «Електронний суд», проте представником позивача не надано доказів на підтвердження надіслання копії заяви листом з описом вкладеного іншим учасниками справи, зокрема відповідачу.

Згідно вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищезазначене, дану позовну заяву слід залишити без руху, запропонувавши позивачу (або його представнику) сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі та надати документ який це підтверджує; подати до суду оригіналу свідоцтва про укладення шлюбу та надати до суду докази надіслання копії заяви з доданими документами відповідачу.

Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десять днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили в прядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Ухвала підписана 17.10.2024