Рішення

від 02.10.2024 по справі 953/4994/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/4994/24

н/п 2/953/2700/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 жовтня 2024 року Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВ «ОХОРОНА-21» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 16862/1 від 11.02.2019 в розмірі 4066, 83 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що овариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21» здійснює охоронну діяльність на підставі ліцензії МВС України на провадження охоронної діяльності. 11 лютого 2019 року, між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № 16862/1 на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об`єкт Відповідача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 21 травня 2021 року між Позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору. Відповідач умови договору не виконала, у зв`язку з чим за нею рахується заборгованість у розмірі 4066,83 грн., яка складається з: 3982,36 (сума боргу) + 39,95 (інфляційне збільшення) + 44,52 (3% річних).У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 справу розподілено судді Зубу Г.А.

06.06.2024 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду06.06.2024.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином, до суду надійшло клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час і місце судових засідань повідомлялась у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 8статті 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободРади Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положеньст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4ст.223 ЦПК Українипостановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 11 лютого 2019 року, між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № 16862/1 на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об`єкт Відповідача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с. 9-10).

21 травня 2021 року між Позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору. (а.с. 16).

Відповідно до пункту 1.5. Договору, Договір укладається після обладнання «Об`єкта» комплектом засобів сигналізації. Відмова «Замовника» від обладнання технічними засобами сигналізації місць можливого проникнення і проведення заходів щодо технічного укріплення «Об`єкта» обумовлюється письмово в Паспорті об`єкта. В разі потреби, для підключення «Об`єкту» до ПЦС «Замовник» забезпечує допуск фахівця «Виконавця» для встановлення ППК «Лунь», за допомогою якого ведеться спостереження за «Об`єктом» та його охорона. ППК являється і залишається власністю «Виконавця» і не переходить у власність «Замовника» протягом всього часу дії цього Договору. «Замовник» несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого «Виконавцем» ППК з настанням наслідків, передбачених п.8.1.4 цього Договору.

На виконання умов пункту 1.5 Договору для надання послуг Позивачем на Об`єкті було встановлено обладнання - Прилад приймально-контрольний «Лунь-25», який належить Позивачеві на праві власності та який не переходить у власність Відповідача протягом всього часу дії цього Договору.

З паспорту об`єкта 16862/1, який підписаний представником «Виконавця» та відповідачкою, вбачається, що замовником послуг ТОВ «Охорона -21» є ОСОБА_1 , адреса об`єкта: АДРЕСА_1 . (а.с. 11).

В акті прийому-передачі «Об`єкта» під охорону, який підписаний представником «Виконавця» та відповідачкою, зазначено, що сторони погодили, що «Об`єкт» за договором № 16862/1 від 11.02.2029 прийнятий в експлуатацію з 11.02.2019. (а.с. 12).

Відповідно до пункту 10.2. Договору, за вимогою однієї з Сторін, Договір може бути припинений або призупинений на певний строк, при цьому Сторона-заявник зобов`язана не пізніше ніж за 5 календарних днів листом письмово повідомити про це іншу Сторону, а також провести необхідні взаєморозрахунки та виконати всі зобов`язання з дотриманням умов цього Договору, у тому числі передбачені п.3.13 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.13. Договору, в разі розірвання цього Договору «Замовник» зобов`язаний провести в 3-х денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за цим Договором. А також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця «Виконавця» на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого «Виконавцем» ППК. Наслідки неповернення ППК з будь-яких підстав, передбачені в п.8.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 8.1.4. Договору, в разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на «Об`єкті» Прилад приймально-контрольний «Лунь-25», «Замовник» в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок «Виконавця» його вартість, у розмірі еквівалентному 86,00 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.

10 січня 2024 року, у зв`язку з заборгованістю Відповідача по оплаті за отримані послуги у сумі 517,10 грн. , відповідно до п.п. а) п.4.2 та п. 10.2 Договору Позивач повідомив Відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору з 16 січня 2024 року (а.с. 21).

У зв`язку з не виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором, 18.01.2024 року Позивачу було направлено вимогу адвоката про сплату заборгованості за договором та вартості ППК «Лунь-25». (а.с. 22).

Проте, після розірвання в односторонньому порядку Договору з 19.01.2024 року, Відповідач в 3-х денний строк, до 22.01.2024 року, не повернув ППК Позивачу та по даний час не здійснив оплату його вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі еквівалентній 86 доларів США, що на 05.06.2024 року в національній валюті за курсом, встановленим НБУ (курс гривні к Долару США на 10.01.2024 року складає 40,2938 грн./дол. США) становить 3465,26 грн. (86x40,2938=3465,26).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 3982,36 грн. грн., яка складається з суми заборгованості за надані послуги в розмірі 517,10 грн. та вартості неповерненого ППК в розмірі 3465, 26 грн.(517,10 + 3465,26).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2ст. 207 ЦК України правочинвважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК України договоромє домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи норми закону, те, що відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку в повному обсязі не погасила, вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості у сумі 517,10 грн. за надані послуги та вартості неповерненого ППК у сумі 3465,26 грн., що становить суму боргу у розмірі 3982,36 грн. грн. (517,10 + 3465,26), підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини другоїстатті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги не проведення Відповідачем оплати грошових коштів за надані послуги та за ППК з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, в період з 22.01.2024 по 05.06.2024 (136 днів), Позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми боргу та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань: 39,95грн. (інфляційне збільшення) та 44,52 грн. (3% річних).

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановленістаттею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другоюстатті 625 ЦК Україниє спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно достатті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18).

Разом з цим, згідно п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та необгрунтовано здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за період з 22.01.2024 по 05.06.2024, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 2000, 00 гривень. В обґрунтування якої додано договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2024, акт прийому-передачі наданих послуг до Договру, квитанцію № 198 від 09.04.2024 про сплату коштів в розмірі 2000,00 грн., Суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 3, 8ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертоюстатті 62 ЦПК Україниповноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями26,27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Надані документи відповідно до положень ст.15,77 ЦПК Україниє належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, у відповідності до вимогст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 1000,00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром, оскільки представник позивача в судові засідання не з`являвся, та враховуючи складність вказаної справи, та те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому в іншій частині вказаної вимоги слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги задоволені частково (з 4066, 83 грн. до 3982, 36 грн.). При подачі позовної заяви позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору, тому підлягає стягненню розмір стягнутого судового збору на користь позивача за подачу позову у розмірі 2372, 08 грн. (3982, 36*2422, 40/4066, 83).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4,5,13,49,76-81,133,141,262-265,280-282 ЦПК України, ст.ст.509,525,526,530, 610,625 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21» суму заборгованості у розмірі 3982 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн., 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21» витрати на правову допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн., 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21» судовий збір в розмірі 2372 (дві тисячі триста сімдесят дві) грн., 08 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21», ЄДРПОУ 42595895, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Садова, 10/12;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 02.10.2024.

Суддя Г.А. Зуб