Ухвала

від 18.10.2024 по справі 308/19557/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/19557/23

1-в/308/309/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду подання заступника начальника Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 22.11.2023 року Ужгородським міськрайонним судом за ч. 4 ст. 185 КК України до 5-ти років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до частини другої статті 74 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_5 звернувся до суду з поданням про приведення судового рішення у відповідності до вимог ч. 2 ст.74 КК України,посилаючись на те, що 31.01.2024 року до Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області надійшли розпорядження №308/19557/23 від 17.01.2024 року та вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2023 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який засуджений 22.11.2023 року Ужгородським міськрайонним судом за ч. 4 ст. 185 КК України до 5-ти років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

В поданні ставиться питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно доЗакону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09 серпня 2024 року.

Зазначає, що згідно вироку суду, 12 серпня 2023 року ОСОБА_4 викрав оптоволоконний кабель на загальну суму 545,36 гривні.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., а 50 відсотків від його розміру становило 1342 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положеньПодаткового кодексу Українита Закону № 3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність заст. 185 КК України, становив 2684 грн. (1342x2=2684 грн.).

Ураховуючи викладене, на підставі частини другоїстатті 74 КК України, заступник начальника Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області направив матеріали стосовно засудженого ОСОБА_4 для вирішення питання про звільнення його від призначеного судом покарання.

У судове засідання представник Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Надіслав письмову заяву про розгляд подання у його відсутності, просив його задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд подання в його відсутності, проти задоволення даного подання не заперечує.

Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд подання.

У зв`язку з неявкою учасників, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, в суді не здійснювалося.

Дослідивши матеріали подання, подані учасниками провадження письмові заяви, суд дійшов наступного висновку.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положенняхст. 58 Конституції Українипро зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів таст. 5 КК Українипро зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинногоКримінального кодексупевної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частиниКримінального кодексупевних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частиниКК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема,Кодексу України про адміністративні правопорушення

Вказана в ч. 2ст. 74 КК Українипідстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2ст. 74 КК Україниможна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК Україничи виконання вироку відстроченест. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2ст. 74 КК Українизавжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2ст. 539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2 - 4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч. 1ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 листопада.2023 року в справі №308/19557/23 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до положенняст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакціїЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169розділуІV Податкового Кодексу України. Підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169розділуІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, з огляду на зміст положеньПодаткового кодексу Українита Закону №3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність заст. 185 КК України, становив 2684 грн. (1342x2=2684 грн.).

Згідно з ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно дост. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується діяЗакону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч. 2ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючисьст. 58 Конституції України, ст.5, ч. 2 ст.74, ст.185 КК України,Закону України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.372,537,539 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Подання заступника начальника Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від призначеного покарання, згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22листопада 2023 року за ч. 4 ст. 185КК України в справі № 308/ 19557/23, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за який він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1