Ухвала

від 14.10.2024 по справі 1326/3946/2012

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Номер провадження2/465/39/24

Справа № 1326/3946/2012

УХВАЛА

Іменем України

"14" жовтня 2024 р. м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Мартьянової С.М.

за участю секретаря Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на житло та виселення без надання іншого житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на житло та виселення без надання іншого житлового приміщення.

Вищевказана цивільна справа перебуває в провадженні Франківського районного суду м. Львова вже тривалий час, в судові засідання позивач повторно не з`явився, повідомлений належним чином про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не сповістив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

27.03.2008 року Військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львові звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом про визнання особи такою, що втратила право на житло та виселення без надання іншого житлового приміщення.

Вищевказана цивільна справа перебувала в провадженні судді ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 15.05.2012 року ОСОБА_3 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Козюренко Р.С. 22.06.2012 року без видалення суду до нарадчої кімнати клопотання представника позивача помічника військового прокурора Львівського гарнізону задоволено, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виключено з числа відповідачів.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 03.12.2014 року ОСОБА_3 зупинено провадження по цивільній справі за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на житло та виселення без надання іншого житлового приміщення до вирішення цивільної справи №465/5151/14, 2/465/2803/14 по суті за позовом ОСОБА_1 до Львівського квартирно-експлуатаційного відділу про визнання права на житлову площу та реєстрацію в ній.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 51/Р від 11.05.2019 року, 11.05.2019 року вказану цивільну справу передано судді Мартьяновій С.М.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мартьянової С.М. від 12.10.2023 року цивільну справу за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на житло та виселення без надання іншого житлового приміщення прийнято до провадження судді ОСОБА_6 .

Поновлено провадження у справі за позовною заявою Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на житло та виселення без надання іншого житлового приміщення.

Справу призначено до судового розгляду.

Отже, тривалий час дана цивільна справа перебуває в провадженні Франківського районного суду м. Львова, позивач про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте повторно в судове засідання не з`явився, будь-яких заяви, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність на адресу суду не надходило.

Крім того, 27.09.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судові засідання.

Відповідно до частини 1статті 43 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проте, в призначені судові засідання, які відбулися, позивач повторно не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Згідно з ч. 2ст. 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч.1ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Будь-яких заяв про зміну місцезнаходження позивача на адресу суду не надходило.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Частиною 5ст. 223 ЦПК Українивстановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані положення також зазначені у ч. 1ст. 257 ЦПК України. Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогоюст. 210 ЦПК Українита ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогамиЦПК Українисуд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4ст. 10 ЦПК Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

В даному випадку Військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, проте у судові засідання повторно не з`явився, заяву про розгляд справи з відсутності подано не було.

Отже, обставини неявки у судові засідання позивача, якому було відомо про наявність цивільної справи за вищевказаним позовом в суді, призводять до затягування судового розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене,суд приходитьдо висновку,що позовВійськового прокурораЛьвівського гарнізонув інтересахдержави Міністерстваоборони Українив особіквартирно-експлуатаційноговідділу м.Львова до ОСОБА_1 провизнання особитакою,що втратилаправо на житло та виселення без надання іншого житлового приміщення підлягає залишенню без розгляду.

При цьому у суду відсутні передбачені процесуальним законом підстави для розгляду справи за відсутності позивача.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача повторно звернутися до суду в силу ч.2ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.10,43,44,131,128,210,223,257 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на житло та виселення без надання іншого житлового приміщення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Мартьянова С.М.