Вирок

від 16.10.2024 по справі 597/995/24

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. Справа № 597/995/24

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заліщики обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2024 року за №12023211110000303 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Брустури, Косівського району Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , не військовозобов`язаного, з середньою спеціальною освітою, приватного підприємця, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

Весною 2023 року, більш точної дати досудовим слідством не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, весною 2023 року, більш точної дати досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на території урочища «Червоне», що за межами села Нирків, Товстенської територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, в межах зони природно-заповідного фонду, яке відповідно до Указу Президента України «Про зміну меж території Національного природного парку «Дністровський каньйон» від 17 квітня 2019 року №147 включено до складу території національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », достовірно знаючи і усвідомлюючи, що дана територія входить до складу природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та належить до особливо цінних земель, на якій заборонено проведення господарської діяльності, діючи всупереч вимогам ст.14 Конституції України, ст.ст. 46-1, 125, 126, п. «б» ст. 211 Земельного кодексу України, ч.3 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», які регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, фактично заволодів земельною ділянкою державної форми власності, яка спеціалізованого перебуває у постійному користуванні Державного господарського підприємства «Ліси України», площею 0,0026 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6122086600:01:002:0172, що належить до земель лісогосподарського призначення, шляхом її самовільного зайняття, встановивши на ній тимчасову споруду малої архітектурної форми (кіоск), без відповідних дозвільних документів, що є виявом умисного нехтування нормами законодавства, що регулюють порядок набуття земельних ділянок у власність або користування та є грубим порушенням, гарантованих Конституцією України та закріплених в Цивільному і Земельному кодексах України прав на користування землею та отримання її у власність. В результаті умисних дій ОСОБА_4 , пов`язаних із самовільним зайняттям земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка знаходиться в межах території Національного природного парку «Дністровський каньйон», завдано шкоду в розмірі 3 600,09 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки особливо цінних земель, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.197-1 КК України.

ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.197-1 КК України, визнав, погодився на розгляд справи відповідно до вимогст.349 КПК України, сумніватися у добровільності його позиції у суду немає підстав.

Оскільки учасники не наполягали на дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме щодо обставин самовільного зайняття земельної ділянки, суд, виконавши вимоги ч.3ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, тадослідженням матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винуватимувчиненні зазначеного кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення, у вчиненому щиро кається, сплатив заподіяну шкоду в повному обсязі.

Представник потерпілої сторони Філії "Бережанське лісомисливське господарство" - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, однак подав заяву в якій просив суд кримінальне провадження слухати у його відстуності та зазначив, що претензій до обвинуваченого не має.

Представник потерпілої сторони Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської бласті - ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, однак селищний голова ОСОБА_7 подав до суду заяву в якій просив кримінальне провадження слухати у відсутності представника селищної ради та зазначив, що при розгляді даної справи покладається на думку суду, претензій до обвинуваченого не має.

За таких обставин суд вважає винуватість ОСОБА_4 ускоєнні кримінальногоправопорушення повністю доведеноюі його діїкваліфікуєза ч.2ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель.

Призначаючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст.65,66,67 КК України, суд враховує позицію прокурора, представників потерпілих та обвинуваченого.

Так, прокурор при призначенні покарання просив врахувати поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, який свою винуватість у вчиненому визнав, щиро розкаявся та активно сприяв досудовому розслідуванню, повністю відшкодував завдану шкоду. Крім того, ОСОБА_4 є учасником бойових дій та раніше до кримінальної відповідальності не притягався. З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність тяжких наслідків, прокурор просив застосуватист.69 КК Українита призначити покарання нижче, ніж передбачене кримінальним законом за скоєне кримінальне правопорушення, а самепокарання у виді штрафу.

Також суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінальногоправопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами,що пом`якшують покарання, передбаченимист.66 КК України, є щирекаяття ОСОБА_4 , активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбаченихст. 67 КК України, відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2ст. 197-1 КК України.

ОСОБА_4 свою винуватість у його скоєннівизнавповністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Шкода від вчиненого злочину обвинуваченим відшкодована повністю. Тяжких наслідків від його дій не настало.

З урахуванням наведеного та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, те, що він є учасником бойових дій, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність скарг за місцем проживання, позиції представнів потерпілих, які притензій до обвинуваченого не мають, наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, з врахуванням ст.69 КК України, суд вважає можливим перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.197-1 КК України та призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді штрафу.

На думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 34077,60 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого в користь держави на підставі ч.2 ст.124 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні, які складають 34077,60 грн. за проведення судової земельно-технічної та з питань землеустрою експертиз, слід стягнути з обвинуваченого.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368-371,374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , визнати винним у скоєнні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.2ст.197-1КК України, та призначити йому покарання із застосуваннямст.69 КК Україниу видіштрафуу розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто)гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової земельно-технічної та з питань землеустрою експертиз, висновок експерта №9/10/24-29 від 20.03.2024 року, у розмірі 34077 (тридцять чотири тисячі сімдесят сім) гривень 60 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Заліщицького районного суду Тернопільської області.

Суддя ОСОБА_8