Ухвала

від 17.10.2024 по справі 686/26444/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/26444/24

Провадження № 1-кс/686/8792/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12024240000000068,

встановив:

16.10.2024 року заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, яке, як зазначає слідчий у клопотанні, належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку, з кадастровим номером 6825887200:02:002:0036, площею 3.0379 га.; автомобіль марки та моделі «TOYOTA RAV-4 HYBRID», д.н.з. НОМЕР_1 , 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 , який 03.10.2024 зареєстровано на матір ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_4 .

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, крім того, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Частиною 1 ст.171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Водночас, за змістом ч.2 ст.64-2 КПК України, у випадку коли вирішується питання про арешт майна третьої особи, суб`єктом звернення із клопотанням про арешт майна є лише прокурор.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам закону подане слідчим клопотання не відповідає.

Клопотання слідчого складено формально та містить лише посилання на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України, покарання за вчинення яких передбачає можливість застосування конфіскації майна, як виду покарання, викладено зміст обставин, за яких було вчинено кримінальні правопорушення, зазначено випадки, у яких може бути накладено арешт, та твердження про те, що саме ОСОБА_4 належить вищеозначене майно, на яке просить накласти арешт слідчий. Разом з тим, у поданому клопотанні слідчий не зазначає про те, які наявні у вказаному кримінальному провадженні мета та відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту, з тимчасовим позбавленням права відчуження та розпорядження, на майно, власником якого підозрювана особа не являється. Окрім того, матеріали клопотання не містять актуальних відомостей про те, хто являється фактичним володільцем вищеозначеної земельної ділянки, що є важливим при вирішенні питання про арешт майна, з урахуванням тих обставин, що слідчий просить застосувати заборони відчуження та розпорядження відносно вказаної земельної ділянки. Не наведено у клопотанні слідчого й існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України. Не зазначено, яка є необхідність у позбавленні володільців майна можливості відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.

Також, долучена до клопотання інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №399041179 від 14.10.2024 р.), яка була виготовлена за параметрами пошуку за частковим співпадінням по фізичній особі (а не за параметрами запиту за об`єктом нерухомого майна), не надає можливості слідчому судді з`ясувати, хто на сьогоднішній день є власником того нерухомого майна, на яке просить накласти арешт слідчий. Окрім того, слідчий у клопотанні зазначає про те, що саме ОСОБА_4 належить транспортний засіб, на який просить накласти арешт слідчий, разом із тим, до свого клопотання слідчий не долучив доказів на підтвердження цієї обставини, натомість, долучена до матеріалів клопотання довідка НАІС свідчить про те, що автомобіль марки та моделі «TOYOTA RAV-4 HYBRID», д.н.з. НОМЕР_1 , на сьогоднішній день, належить ОСОБА_5 , якій не було повідомлено, у рамках вказаного кримінального провадження, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Окрім того, вищезгадана інформаційна довідка від 14.10.2024 р. вказує на те, що ймовірно користувачем земельної ділянки, з кадастровим номером 6825887200:02:002:0036, може бути ТОВ «ЕНСЕЛКО АГРО», яке не є тією юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Поза увагою слідчого та прокурора, який погоджував відповідне клопотання про арешт, залишилась та обставина, що у випадку необхідності накладення арешту на майно, яке не належить підозрюваній, обвинуваченій чи засудженій фізичній особі, а також у випадку необхідності встановлення обмежень (заборони розпорядження земельною ділянкою), які стосуються інтересів третіх осіб (фактичних володільців майна) та які передбачені під час арешту майна, суб`єктом звернення з таким клопотанням, за наявності правових підстав, мав би бути прокурор.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні №12024240000000068, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя