Рішення

від 17.10.2024 по справі 473/2446/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2446/24

РІШЕННЯ

іменем України

"17" жовтня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, в якій вказувала, що з 18 жовтня 2014 року по 13 листопада 2017 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення Вознесенського міськрайонного суду від 20 листопада 2017 року у справі №473/3287/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) щомісячно стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 1000 грн, до повноліття дитини.

Однак ОСОБА_3 , який проживає з матір`ю, є особою з інвалідністю 1-А групи, має тяжке захворювання (цукровий діабет І типу) та потребує постійного стороннього нагляду та догляду.

Враховуючи те, що згідно ч. 1 ст. 88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу, а також те, що відповідач має змогу та зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, яка цієї допомоги потребує, а тому ОСОБА_1 просила суд щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на своє утримання аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), протягом усього часу проживання позивачки з сином.

16 травня 2024 року суд своєю ухвалою відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05 серпня 2024 року представниця відповідача ОСОБА_5 надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, вказуючи на те, що ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених нею обставин, зокрема того, що ОСОБА_3 хворіє, потребує лікування та постійного стороннього догляду, який йому надає мати. Звертала увагу суду на те, що дитина більшість часу знаходиться не у позивачки, а у її батьків. Також при вирішенні спору просила врахувати те, що відповідач має поганий стан здоров`я, в тому числі хронічні захворювання, внаслідок чого потребує витрат на лікування, згідно судових рішень сплачує аліменти на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн щомісяця та додаткові витрати на утримання сина у розмірі 4000 грн щомісяця, заборгованості зі сплати аліментів не має.

У своїй заяві, яка надійшла на адресу суду 14 серпня 2024 року, позивачка ОСОБА_1 не погодилася з доводами відзиву, наполягала на задоволенні позову та на тому, що нею надано необхідні та достатні докази на підтвердження обставин, що надають їй право на отримання від колишнього чоловіка аліментів на утриманні дружини, також посилалася на незадовільний стан свого здоров`я.

Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року витребувано від:

- КНП «Бузький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бузької сільської ради засвідчену копію Медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 03 травня 2024 року №5, засвідчені копії документів, на підставі яких було складено цей висновок, а також інформацію щодо групи інвалідності, яка була встановлена ОСОБА_6 на підставі цього висновку та потреби останнього у постійному сторонньому догляді;

- КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради засвідчену копію Консультативного висновку спеціалістів Центральної ЛКК з дитячої інвалідності від 29 квітня 2024 року №325, засвідчені копії документів, на підставі яких було складено цей висновок, а також інформацію щодо групи інвалідності, яка була встановлена ОСОБА_6 на підставі цього висновку та потреби останнього у постійному сторонньому догляді.

23 вересня 2024 року та 08 жовтня 2024 року вказані інформація та копії документів надійшли на адресу суду.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представниця ОСОБА_5 не з`явилися, проте остання надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі. При цьому позовні вимоги не визнала, вказуючи на те, що матеріалами справи повністю спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 хворіє, потребує лікування та постійного стороннього догляду, а тому остання не має права на утримання від колишнього чоловіка. Також при вирішенні спору просила врахувати те, що відповідач згідно судових рішень сплачує аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі частини його заробітку (доходу) щомісяця, що становить близько 25000 грн, а також додаткові витрати на утримання сина у розмірі 4000 грн щомісяця, заборгованості зі сплати аліментів не має. Крім цього, сама ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю у розмірі 8044,70 грн.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без участі сторін та представниці відповідача, оскільки матеріали справи містять достатньо для вирішення спору інформації та доказів.

Дослідивши матеріалисправи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що з 18 жовтня 2014 року по 13 листопада 2017 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 6).

Мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).

Згідно рішення Вознесенського міськрайонного суду від 20 листопада 2017 року у справі №473/3287/17 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (аліментів) на утримання дитини (а.с. 5) з урахуванням рішення Вознесенського міськрайонного суду від 27 серпня 2024 року у справі №473/2449/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), до повноліття дитини.

Крім цього, 01 серпня 2024 року Вознесенський міськрайонний суд ухвалив рішення у справі №473/2447/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, згідно якого стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 4000 грн (а.с. 49-51).

Згідно ст. 88 СК України (на яку посилається позивачка на підтвердження своїх вимог) якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно дочастини першої статті 80цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Таким чином, один з подружжя (в тому числі колишнього) має право на утримання від іншого за наявності наступних умов в сукупності:

- спільне проживання одного з подружжя з дитиною, якій встановлено інвалідність;

- дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду;

- опікування дитиною тим з подружжя, хто з нею проживає;

- наявність у другого з подружжя можливості надавати матеріальну допомогу.

Зі змісту відзиву на позовну заяву та додаткових письмових пояснень представниці відповідача ОСОБА_5 , матеріалів справи (а.с. 40, зворотна сторона, а.с. 52, 53, 54, 55-56), інших наданих доказів вбачається, що ОСОБА_2 має ряд захворювань, сплачує аліменти та додаткові витрати на утримання сина, проте перебуває на військовій службі, отримує стабільний прибуток у вигляді грошового забезпечення в достатньому розмірі, а тому має можливість надавати колишній дружині матеріальну допомогу.

З копії довідки Мартинівського старостинського округу Прибужанівської сільської ради Вознесенського району від 08 травня 2024 року №183 (а.с. 4) вбачається, що малолітній ОСОБА_6 зареєстрований та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , яка опікується ним (а.с. 57-60).

ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 1-А групи, має тяжке захворювання Е10, цукровий діабет І типу, вперше виявлений, ДКА І-ІІ (а.с. 7, 8, 9, 18, 65, 82, 83, 84, 85, 86-87, 88-91, 92, 100, 101, 102-103, 104).

Згідно копії довідки КНП «Бузький ЦПМСД» без дати видачі за №86 та відповіді КНП «Бузький ЦПМСД» від 04 жовтня 2024 року №103/03 (а.с. 18, 65, 84, 92) дитина потребує догляду.

Разом з тим, згідно копії відповіді КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» МОР від 23 вересня 2024 року №725-01 (а.с. 82) малолітній ОСОБА_6 постійного стороннього догляду не потребує.

Інші доводи та заперечення учасників справи та надані на їх підтвердження докази не мають правового значення для вирішення спору, а тому не приймаються судом до уваги.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження наступні обставини: спільне проживання позивачки з дитиною, якій встановлено інвалідність; опікування ОСОБА_8 сином; наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу.

Матеріалами справи також підтверджено факт необхідності ОСОБА_3 в сторонньому догляді. Однак жодними доказами не підтверджено, що дитина потребує саме постійного стороннього догляду, що згідно вимог ч. 1 ст. 88 СК України є обов`язковою умовою для стягнення аліментів на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина.

Навпаки, як раніше зазначав суд, КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» МОР у своїй відповіді на судовий запит від 23 вересня 2024 року №725-01 (а.с. 82) надала категоричний висновок, що малолітній ОСОБА_6 постійного стороннього догляду не потребує.

Інших доказів, що б спростували вказаний висновок, матеріали справи не містять.

Проте, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За встановленого, вимоги ОСОБА_1 на знайшли свого належного підтвердження, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення аліментівна утриманнядружини відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв