Рішення

від 11.09.2024 по справі 925/516/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/516/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Архипенко В.О. та представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1: Савісько І.О. адвокат,

від відповідачів 2, 3, 4: не з`явились,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області

до 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко,

2) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

3) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,

про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою з такими вимогами:

1) витребувати у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко на користь держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області земельну ділянку в координатах поворотних точок, межах, в мірах ліній по периметру, площею, що відповідали відомостям в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032 загальною площею 13,3601 га, що розташована за межами населених пунктів Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (Іркліївська територіальна громада);

2) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко на земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:4804 площею 2,7732 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2867103871251);

3) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко на земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:4805 площею 10,5869 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2867117071251);

4) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7125184400:05:000:4804 площею 2,7732 га;

5) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7125184400:05:000:4805 площею 10,5869 га.

Судові витрати сплачений судовий збір в сумі 22 231,94 грн прокурор просить стягнути з відповідача-1.

У позовній заяві було викладено клопотання про застосування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 25.04.2024 Господарський суд Черкаської області наклав арешт на земельні ділянки із кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805, встановив заборону відчуження та розпорядження ними; заборонив відповідачам та іншим особам вчиняти дії щодо поділу, об`єднання, зміни координат поворотних точок, меж, мір ліній по периметру, площі земельних ділянок з кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що у володінні СТОВ Агроко незаконно перебуває земельна ділянка в координатах поворотних точок, межах, в мірах ліній по периметру, площею, що відповідали відомостям в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, право власності СТОВ Агроко на які скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 925/1590/21.

Внаслідок свідомого створення перешкод щодо повороту виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2022 у справі № 925/1590/21 шляхом поділу вказаної земельної ділянки, їх власник Іркліївська сільська рада не може належним чином зареєструвати за собою земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, здійснювати правомочності користування та розпорядження щодо земельної ділянки, яка поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805.

Також прокуратура вбачає наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у даній справі шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки позивач, відповідно до наданих йому повноважень, не здійснює захисту інтересів держави.

Ухвалою від 25 квітня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження.

29 квітня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

02 травня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечив, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області не було вчинено жодного порушення. За даними державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 7125184400:05:000:4805 та 7125184400:05:000:4804 було зареєстровано Відділом №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

09 травня 2024 року до канцелярії суду від прокурора надійшло клопотання про залучення у справі співвідповідача та відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвалою від 11 червня 2024 року Господарський суд Черкаської області клопотання прокурора від 06 травня 2024 року про залучення до участі у справі співвідповідача задовольнив; залучив до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області; відклав підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 23 липня 2024 року.

08 липня 2024 року від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач-3 просив відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки на момент здійснення державної реєстрації земельних ділянок у Державного кадастрового реєстратора були відсутні встановлені законом підстави для відмови у їх державній реєстрації та виник обов`язок здійснити державну реєстрацію вищевказаних земельних ділянок та відкриття Поземельних книг на них.

11 липня 2024 року від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову, а 23 липня 2024 року заява про виправлення описки.

Прокурор змінює предмет позову у спосіб зміни позовних вимог іншими та вилученням деяких із позовних вимог та просив, з врахуванням заяви від 22.07.2024 № 15/1-645вих-24 про виправлення описки:

1) витребувати із чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко (код ЄДРПОУ 31561188) на користь держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34177193) земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:4804 площею 2,7732 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2867103871251), що розташована за межами населених пунктів Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (Іркліївська територіальна громада);

2) витребувати із чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко (код ЄДРПОУ 31561188) на користь держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34177193) земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:4805 площею 10,5869 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2867117071251), що розташована за межами населених пунктів Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (Іркліївська територіальна громада).

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмета позову; підготовче засідання відкладене на 27 серпня 2024 року.

01 серпня 2024 року надійшла заява СТОВ Агроко про визнання позову до товариства та відсутність заперечень проти задоволення позову.

У судовому засіданні, що відбулося 27.08.2024, представник відповідача просив залишити клопотання СТОВ Агроко та сільської ради від 23.07.2024 про зупинення провадження у справі на час проведення медіації без розгляду. Суд без виходу до нарадчої кімнати задовольнив заяву представника відповідача та залишив без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі в порядку статті 226 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10 год 30 хв 11 вересня 2024 року.

01 серпня 2024 року надійшла заява СТОВ Агроко про визнання позову до товариства та відсутність заперечень проти задоволення позову.

19 серпня 2024 року прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури подав до суду клопотання про повернення судового збору, у якому просив повернути обласній прокуратурі 12112,00 грн надмірно сплаченого судового збору з урахуванням заяви прокурора про зміну предмету позову.

Позивач та відповідачі 2, 3, 4 у призначене судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи учасники справи повідомлялись належним чином. Від позивача та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

Прокурор Архипенко В.О. у судовому засіданні просила позов задовольнити з урахуванням заяви прокурора про зміну предмету позову, просила суд повернути Черкаській обласній прокуратурі з Державного бюджету 12112,00 грн надмірно сплаченого судового збору.

Представник відповідача СТОВ "Агроко" адвокат Савісько І.О. не заперечив проти задоволення позову прокурора повністю.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

У судовому засіданні згідно з ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Заслухавши пояснення та обґрунтування позовних вимог прокурора, враховуючи визнання позову відповідачем 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

10 березня 2022 року Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі 925/1590/21, яким позов задовольнив повністю. Визнав за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агроко" право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 7125184400:04:000:6032. Скасував державну реєстрацію права власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на земельну ділянку з кадастровим номером: 7125184400:04:000:6032 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судове рішення у справі № 925/1590/21 стало підставою для державної реєстрації права власності СТОВ «Агроко» на земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:04:000:6032 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна в Державному реєстрі 1401487971251.

29 лютого 2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі №925/1590/21, якою постановив апеляційну скаргу Першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 10 березня 2022 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог СТОВ "Агроко" відмовити повністю.

Північний апеляційний господарський суд установив:

Відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю від 27.11.1995 серія ЧР 19-5 земельна ділянка кадастровий номер 7125184400:05:000:6032 входила до складу земель, які були передані у власність колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСГП) ім.Устименка, с.Крутьки.

На вказаній земельній ділянці були розміщені такі будівлі та споруди: кормоцех з прибудовою, А-1.а; корівник з прибудовами, Б,б,б',б''; корівник з прибудовами, Г,г,г',г'',г'''; корівник з прибудовами, Д,д; корівник чотирьохрядний з молоко блоком,Е; силосховище,1, силосховище,2; водонапірна башта,3. Адреса: Черкаська область, Чорнобаївський район, с.Чехівка, вулиця Леніна,будинок 16а.

Позивачем до матеріалів справи подано висновок судового експерта Окрепки А.І. за № 1708/21-1 від 17.08.2021, яким було виконано земельно - технічне дослідження на замовлення позивача, і в якому експертом зроблено висновки про те, що:

- площа спірної земельної ділянки - кадастровий номер 7125184400:05:000:6032 під будівлями становить 1,1085 га та площа земельної ділянки для обслуговування належних позивачу будівель становить 12,2136 га; загальна площа земельної ділянки - 13,3601 га;

- досліджувана земельна ділянка виділялась під ці нежитлові будівлі згідно Державного акта на право колективної власності на землю від 27.11.1995 серія ЧР 19-5, виданого на підставі рішення Чорнобаївської районної ради народних депутатів від 12.05.1995 за № 4-ХХІІ, має сформований кадастровий номер 7125184400:05:000:6032 відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі 01.03.2012;

- земельна ділянка - кадастровий номер 7125184400:05:000:6032-відповідає площі, промірам, конфігурації та каталогу координат, визначених Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі 01.03.2012 та розташована в межах земельного масиву, який був переданий у власність КСГП ім.Устименка., визначеного згідно з Державним актом на право колективної власності на землю від 27.11.1995 серія ЧР 19-5, виданого на підставі рішення Чорнобаївської районної ради народних депутатів від 12.05.1995 за № 4-ХХІІ, а саме в межах земель колективної форми власності.

Згідно з відомостей довідки Іркліївської сільської ради від 14.07.2021 № 1120, на момент видачі Державного акта на право колективної власності на землю від 27.11.1995 серія ЧР 19-5 вище вказані будівлі та споруди були власністю КСГП ім.Устименка, с.Крутьки.

Учасниками спору не заперечувалось, що вказаний Державний акт на право колективної власності на землю є чинним.

Позивачем до позову надано докази про те, що вказані будівлі та споруди є власністю позивача, а саме:

- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10.10.2012,

- Витяг про Державну реєстрацію прав № 35794385 від 10.10.2012,

Листом від 10.09.2021 вих. № 1179 позивач звертався до відповідача-1 про передачу у власність земельної ділянки кадастровий номер 7125184400:05:000:6032, оскільки вказана земельна ділянка була зареєстрована як власність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну від 14.12.2020, з якого вбачається, що зазначена земельна ділянка була передана Іркліївській сільській раді (Чорнобаївського) Золотоніського району в Черкаській області у комунальну власність на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 14.12.2020 № 61-ОТГ.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач не є правонаступником ліквідованого КСП (адже ні в долученому Статуті, ні витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.03.2023 таких відомостей не міститься), а позивач був орендарем спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 24.07.2008, зі змінами цього договору угодами від 28.11.2022 та від 20.04.2012,розпорядження Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.11.2022 № 244, передану йому за актом, на яку ним було також розроблено і технічну документацію із землеустрою (лист від 26.12.2011 № 366).

Крім того, згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 03.03.2023 № 10-23-0.3-1066/2-23, відповідно до матеріалів Проекту роздержавлення та приватизації земель КСП, спірна земельна ділянка до складу земель підприємства, що підлягали паюванню - не увійшла.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В позовній заяві прокурор зазначив, що на даний час виникли обставини, які перешкоджають здійсненню реєстраційних дій щодо припинення права власності СТОВ «Агроко» та реєстрації права власності Іркліївської сільської ради Золотоніського району на земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, оскільки встановлено, що остання, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, за заявою СТОВ «Агроко» поділена на дві земельні ділянки, які зареєстровані (сформовані) в Державному земельному кадастрі: земельна ділянка з кадастровим номером 7125184400:05:000:4804 площею 2,7732 та (Витяг № НВ-5300018562024 від 10.01.2024) та земельна ділянка з кадастровим номером 7125184400:05:000:4805 площею 1,235 га (Витяг № НВ-5300018572024 від 10.01.2024).

Внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, відомості про неї перенесені до архіву Державного земельного кадастру, а її кадастровий номер скасований.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності СТОВ «Агроко» на новостворену земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:4804 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2867103871251) зареєстровано 22.01.2024 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району, Черкаської області Танцюри О.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 71252308 від 24.01.2024.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності СТОВ «Агроко» на новостворену земельну ділянку з кадастровим номером та 7125184400:05:000:4805 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2867117071251) зареєстровано 22.01.2024 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району, Черкаської області Танцюри О.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 71252632 від 24.01.2024.

Прокурор в позовній заяві доводить незаконність перебування у володінні СТОВ «Агроко» земельної ділянки в координатах поворотних точок, межах, в мірах ліній по периметру, площею, що відповідали відомостям в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, право власності СТОВ «Агроко» на яку скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 925/1590/21.

Відповідно до частина 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Пунктами "б", "ґ" статті 5 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Відповідно статті 19 Земельного кодексу України земельна землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (частина 3 статті 78 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав врегульований статтею 79-1 Земельного кодексу України.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до частини 3 статті 79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 5 статті 79-1 Земельного кодексу України Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок).

Відповідно до частини 10 статті 79-1 Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (стаття 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень) (частина 13 статті 79-1 Земельного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Положеннями частини 4 статті 18 Закону обумовлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з пунктами 6 та 7 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Статтею 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до пункту 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із частиною 1 статтею 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №924/820/21 викладено правовий висновок, про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина 2 статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

У постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, за змістом якого зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Витребування спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення з володіння СТОВ "Агроко" треба розглядати як віндикаційний позов, заявлений на підставі статей 387-388 ЦК України власником з метою введення його у володіння цією ділянкою, тобто з метою внесення запису (відомостей) про державну реєстрацію за власником права власності на відповідну ділянку (книжкове володіння) (аналогічний висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 56)).

Відповідач позов прокурора визнав, та визнав обставини, якими прокурор обґрунтовує вимоги про витребування у відповідача земельної ділянки на користь власника Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішення суду на підставі якого у СТОВ "Агроко" виникло право власності на земельну ділянку скасоване, суд дійшов висновку про відсутність у СТОВ "Агроко" правових підстав для володіння земельною ділянкою.

Вимогу прокурора про витребування у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроко" на користь держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області земельної ділянки з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032 загальною площею 13,3601 га, що розташована за межами населених пунктів Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (Іркліївська територіальна громада), суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належним та ефективним, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Як зазначалося вище, відповідач 1 позов визнав повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд не знаходить підстав для відмови у прийнятті заяви відповідача 1 про визнання позову, тому доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Водночас у розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З матеріалів справи судом встановлено, що Черкаська обласна прокуратура зверталась у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Іркліївської сільської ради з листом від 22.03.2024 № 15/1-245вих-24, у якому повідомлено уповноважений територіальною громадою орган про встановлені порушення вимог законодавства, запропоновано самостійно вжити заходів захисту інтересів громади (держави).

Згідно з листом Ірклівської сільської ради від 28.03.2024 № 623/10-12 інформація щодо самостійного вжиття заходів захисту інтересів територіальної громади чи про намір вжиття таких заходів відсутня.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Черкаська обласна прокуратура листом від 12.04.2024 № 15/1-314вих-24 повідомила Іркліївську сільську раду про намір звернення до суду з даним позовом в інтересах держави.

Прокурор у позовній заяві зазначив, що незважаючи на очевидність порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, Іркліївська сільська рада, як представницький орган територіальної громади, будучи обізнаною про наявність підстав захисту зазначених інтересів, проявила бездіяльність у цьому питанні.

З огляду на викладене, позивач, будучи поінформованим про наявність порушення законодавства та інтересів територіальної громади, маючи достатній обсяг повноважень для звернення до суду за їх захистом, відповідних заходів не вжив.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі № 923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.

Таким чином, нездійснення Ірклїївською сільською радою повноважень по захисту державних інтересів (інтересів територіальної громади) у спірних правовідносинах відповідно до ст. 131-1 Конституції України ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення цього позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду Черкаська обласна прокуратура за подання позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 22231,94 грн на підставі платіжної інструкції № 717 від 17.04.2024 (а.с. 45).

11.07.2024 Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури подав до суду заяву про зміну предмета позову. Змістом позову з урахуванням заяви про зміну предмету позову є дві майнові вимоги прокурора про витребування двох земельних ділянок, за якими прокурор повинен сплатити 8605,94 грн судового збору, а також 1514,00 грн за розгляд заяви про забезпечення позову.

Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури подав до суду клопотання про повернення судового збору, у якому просив повернути обласній прокуратурі 12112,00 грн надмірно сплачений судовий збір з урахуванням заяви прокурора про зміну предмету позову.

Суд дійшов висновку клопотання прокурора задовольнити та повернути Черкаській обласній прокуратурі 12112,00 грн надмірно сплаченого розміру судового збору.

Відповідач 1 подав до суду заяву про визнання позову повністю.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, вимоги частини 3 статті 7 Закону України Про судовий збір, частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України Черкаській обласній прокуратурі слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4302,97 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги прокурора задоволенні повністю, судовий збір у розмірі 5816,97 грн, сплачений Черкаською обласною прокуратурою при зверненні з позовом до суду, суд покладає на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко (код ЄДРПОУ 31561188) на користь держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34177193) земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:4804 площею 2,7732 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2867103871251), що розташована за межами населених пунктів Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (Іркліївська територіальна громада).

Витребувати у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко (код ЄДРПОУ 31561188) на користь держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34177193) земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:4805 площею 10,5869 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2867117071251), що розташована за межами населених пунктів Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (Іркліївська територіальна громада).

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроко" (ідентифікаційний код 31561188, адреса місцезнаходження: 19932, Черкаська область, Золотоніський район, с. Крутьки, вул. Устименка, буд.140) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, рахунок UA138201720343160001000003751, банк Державна казначейська служба України м. Київ) 5816,97 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) з Державного бюджету України 16414,97 грн судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції № 717 від 17.04.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 16 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз