Ухвала

від 11.10.2024 по справі 947/29262/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/29262/24

Провадження № 1-кс/947/13815/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024 року м.Одеса

Слідчий суддяКиївського районногосуду містаОдеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши усудовому засіданнів м.Одесіклопотання старшогослідчого слідчоговідділу Одеськогорайонного управлінняполіції №1Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті ОСОБА_3 ,погодженого прокуроромОдеської спеціалізованоїпрокуратури ОСОБА_4 ,про арештмайна врамках кримінальногопровадження №42024164110000078від 15.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, у провадженні слідчого відділу ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024164110000078 відомості про яке 15.08.2024, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

До Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшло повідомлення від 7 управління Департаменту військової контррозвідки СБУ про вчинення кримінального правопорушення, а саме: військова службова особа однієї з військових частини, що дислокується у м. Одеса, незаконно використовує, з метою отримання прибутку гуманітарну допомогу, під час воєнного стану.

Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник групи логістики штабу 639-го окремого зенітно-кулеметного батальйону ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою особистого збагачення, здійснила підробку гербової печатки в/ч НОМЕР_1 та використала її, з метою посвідчення завідомо підроблених гарантійних листів від військової частини НОМЕР_1 , на підставі яких отримується гуманітарна допомога від благодійних організацій, яка призначена для вказаної військової частини.

Так, перебуваючи у злочинній змові із невстановленими особами, ОСОБА_5 , скеровує підроблені гарантійні листи до благодійного фонду Урбанських «Придунав`я» ( код ЄДРПОУ 39383776) з метою отримання гуманітарної допомоги, для військової частини НОМЕР_1 , і подальшого особистого використання з метою отримання прибутку.

Згідно виконаного доручення прокурора, співробітниками 7 управління ДВКР СБ України встановлено, що згідно митних декларацій «Про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою» (додаток 1 до Поряду), в/ч НОМЕР_1 в період часу з січня місяця 2023 року по липень місяць 2024 року стала отримувачем 23 (двадцяти трьох) одиниць транспортних засобів. Про те, згідно відповіді командира в/ч НОМЕР_1 за №2005 від 23.08.2024 встановлено, що з 23 одиниць транспортних засобів на військовий облік військової частини не стали наступні чотири автомобіля: Volkswagen Amarok, 2011, VIN: НОМЕР_2 ; Mitsubishi Shogun Petrol, 2005, VIN: НОМЕР_3 ; Nissan Pathfinder Navarra, 2005, VIN: НОМЕР_4 ; Ford Ranger, 2006, VIN: НОМЕР_5 .

Як встановлено, вищезазначені чотири транспортні засоби ввозилися на територію України представниками благодійного фонду Урбанських «Придунав`я» (код ЄДРПОУ 39383776) для потреб військових саме на підставі гарантійних листів за підписом командира в/ч НОМЕР_1 .

Допитаний в якості свідка начальник служби забезпечення та експлуатації військової техніки в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_5 виготовила дублікат гербової печатки в/ч НОМЕР_1 , а також додав, що коли він обійняв свою посаду, то у військовій частині перебувало до 14 автомобілів від різних установ, організацій та фізичних осіб, про те не перебували на військовому обліку.

Таким чином, на підставі, завідомо підроблених гарантійних листів від в/ч НОМЕР_1 , чотири транспортні засоби, які були ввезені ввезені на митну територію України, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» відсутні у військовій частині НОМЕР_1 , оскільки вищевказана гуманітарна (благодійна), волонтерська допомога до в/ч НОМЕР_1 не надходила, та не перебуває на фінансовому та військовому обліку.

Надалі, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 18.09.2024 року, справа №947/29262/24, провадження №1-кс/947/12517/24 слідчим, за участі співробітників 7 управління ДВКР СБ України проведено обшук 25.09.2024 в період часу з 08:32 по 10:39 годину службового кабінету в якому працює громадянка ОСОБА_5 , розташований в будівлі гуртожитку №2 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено майно належне ОСОБА_5 , а саме:

1. гербову печатку із написом «Міністерство оборони України військова частина НОМЕР_1 * Код НОМЕР_6 ;

2. мобільний телефон Iphone 14 Pro Max серійний номер: НОМЕР_7 , імей1: НОМЕР_8 , імей2: НОМЕР_9 , із сім-карткою НОМЕР_10 (належний ОСОБА_5 );

3. банківська картка банку «Пумб» № НОМЕР_11 (належна ОСОБА_5 );

4. флеш-накопичувач SSD марки «Transcend» серійний номер I16162 НОМЕР_12 (належний ОСОБА_5 );

5. записна книжка на ім`я ОСОБА_5 в/ч НОМЕР_1 у клітинку, рожевого кольору із записами;

6. ноутбук марки «Asus» X415FA-EB024, серійний номер НОМЕР_13 із зарядним пристроєм;

7. роздруковані документи з електронної пошти особистого комп`ютера ОСОБА_5 на 24 аркушах формату а4;

Також, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 18.09.2024 року, справа №947/29262/24, провадження №1-кс/947/12519/24 слідчим, за участі співробітників 7 управління ДВКР СБ України проведено обшук 25.09.2024 в період часу з 12:18 по 13:04 годину місця проживання громадянки ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого вилучено майно належне ОСОБА_5 , а саме:

1. планшет IPAD, СЕРІЙНИЙ НОМЕР Q6GF33CG74 із зарядним пристроєм;

2. ноутбук марки «Acer» серійний номер NXM67EU001251033363400 із зарядним пристроєм;

3. ноутбук Macbook Air 256 gb, серійний номер НОМЕР_14 із зарядним пристроєм.

В ході обшуків слідчим ОСОБА_3 проведено візуальний огляд вищезазначених предметів, в ході якого встановлено, що вилучений ноутбук ОСОБА_5 , з робочого місця, містить в собі файли в електронному вигляді, а також на електронній скриньці присутні переписки із благодійними організаціями, які потребують додаткового та детального огляду, також такі відомості й перебувають на флеш-накопичувачі, додатково велика кількість інформації перебуває й на самому мобільному телефоні ОСОБА_5 (переписки, дзвінки, електронні файли, тощо). Під час обшуку, учасник командир в/ч НОМЕР_1 показав оригінал гербової печатки в/ч НОМЕР_1 , при цьому в ході обшуку вилучений дублікат такої ж гербової печатки. В записній книжці ОСОБА_5 міститься зразки почерку самої ОСОБА_5 .

Також допитаний в якості свідка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що дійсно ОСОБА_5 зробила дублікат гербової печатки військової частини НОМЕР_1 .

Відібрано пояснення у ОСОБА_5 , яка вказала, що дійсно займалася організацією отримання гуманітарної(благодійної) допомоги в/ч НОМЕР_1 , а також підтвердила факт виготовлення дубліката гербової печатки військової частини НОМЕР_1 .

У зв`язку із вищевказаним, слідчим ОСОБА_3 винесено постанову про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження речей та документів, які були вилучені 25.09.2024 року в ході двох обшуків.

Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор в судове засідання не з`явився надав заяву в якій клопотання підтримав, просив розглянути у його відсутності.

Особа, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_5 надала заяву, в якої зазначила, що вилучені речі не мають ніякого відношення до кримінального провадження. Техніка яка була вилучена утримується незаконно, оскільки слідчий мав усі паролі до неї. Печатка, яка була вилучена, не є її власністю.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку процесуального керівника, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

В судовому засіданні не встановлено факту того, що обшук було проведено з порушенням норм КПК України.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Щодо накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку службового кабінету за адресою: АДРЕСА_1 , та за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , то зазначене майно, може свідчити про можливу протиправну діяльність ОСОБА_5 направлену на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги на території України, для власного незаконного збагачення.

Крім того, вищевказані речі та документи мають ознаки майна, що було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому є важливими доказами можливого вчинення злочинів, передбачених ч.3ст.201-2КК Українита накладення арешту на них є необхідним для збереження цих речових доказів та недопущення їх знищення.

Накладення арешту на мобільний телефон, планшет та ноутбук потрібно для проведення їх огляду та проведення відповідної комп`ютерно технічної експертизи з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Накладення арешту на флеш-носій необхідне для проведення їх огляду з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Доводи власника майна ОСОБА_5 , що вилучені речі не мають відношення до кримінального провадження, можуть бути перевірені лише в результаті здійснення огляду вищезазначених електронних пристроїв та документів, тому вважаю, що накладення арешту на них є необхідним.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчогослідчого відділуОдеського районногоуправління поліції№ 1Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті ОСОБА_3 ,погодженого прокуроромОдеської спеціалізованоїпрокуратури ОСОБА_4 ,про арештмайна врамках кримінальногопровадження №42024164110000078від 15.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 25.09.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

1. гербову печатку із написом «Міністерство оборони України військова частина НОМЕР_1 , Код НОМЕР_6 ;

2. мобільний телефон Iphone 14 Pro Max серійний номер: НОМЕР_7 , імей1: НОМЕР_8 , імей2: НОМЕР_9 , із сім-карткою;

3. банківська картка банку «Пумб» № НОМЕР_11 ;

4. флеш-накопичувач SSD марки «Transcend» серійний номер I16162 НОМЕР_12 ;

5. записна книжка на ім`я ОСОБА_5 в/ч НОМЕР_1 у клітинку, рожевого кольору із записами;

6. ноутбук марки «Asus» X415FA-EB024, серійний номер НОМЕР_13 із зарядним пристроєм;

7. роздруковані документи з електронної пошти особистого комп`ютера ОСОБА_5 на 24 аркушах формату а4;

Накласти арешт на майно вилучене 25.09.2024 року під час проведення обшуку за адресою:: АДРЕСА_2 , а саме на:

1. планшет IPAD, СЕРІЙНИЙ НОМЕР Q6GF33CG74 із зарядним пристроєм;

2. ноутбук марки «Acer» серійний номер NXM67EU001251033363400 із зарядним пристроєм;

3. ноутбук Macbook Air 256 gb, серійний номер НОМЕР_14 із зарядним пристроєм.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1