Рішення

від 08.10.2024 по справі 766/6490/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/6490/23

н/п 2/766/6719/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.10.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Скрипніка Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Бівалькевич А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради, Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Херсоні ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, яким просить суд: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити опіку над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити ОСОБА_1 її опікуном.

Позов мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 є рідною бабусею ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Матір дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 31.01.2022 року покинула свою однорічну доньку і поїхала у невідомому напрямку. Станом на день подачі позову відомості про відповідача відсутні. Батька у дівчинки немає, а відповідач є матір`ю-одиначкою. Зазначає про те, що з 31.01.2022 року відповідач самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не піклується про її стан здоров`я, про фізичний та духовний розвиток доньки, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не займається розвитком у дитини духовних, моральних та культурних цінностей а також підготовкою до самостійного життя. Дитина з 31.01.2022 року проживає разом із позивачкою, яка виконує усі обов`язки матері, а саме дбає про дитину, утримує її матеріально, забезпечує харчуванням, лікуванням, тощо.

Дитина проживає за адресою місця реєстрації позивача, що у АДРЕСА_1 . Позивач разом із дитиною відвідує лікарів, а згідно довідки сімейного лікаря є доглянутою та розвиненою за віком.

Щодо встановлення опіки над дитиною зазначала про те, що позивач є людиною із повною цивільною дієздатністю, поруч із тим, що вона є бабусею малолітньої ОСОБА_4 , про що також наявна довідка служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради. Вказує також про те, що позивач перебуває у шлюбі.

Ухвалою від 18.12.2023 року у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, датою підготовчого судового засідання визначено 05.02.2024 року.

Ухвалою від 14.03.2024 року підготовче провадження по цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду на «16» травня 2024 року об 11 годині 00 хвилин в залі судових засідань № 410 в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області. Задоволено клопотання представника позивачки та зобов`язано Службу у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради до наступного судового засідання по справі підготувати та надати наступні докази: висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; висновок про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 над малолітньою онукою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Окрім того обов`язано Службу у справах дітей Дніпровської районної у м. Херсоні ради, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки, до наступного судового засідання по справі підготувати та надати наступні докази: висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідач у судове засідання не неодноразові виклики не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Жодних заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Виходячи з цього та враховуючи думку позивача та її представника, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, пояснення представника Служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради, дослідивши доводи позовної заяви, допитавши свідків, дослідивши подані позивачем докази, а також докази отримані на виконання ухвали суду, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами 7, 8 та 9 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Судом встановлено, що, ІНФОРМАЦІЯ_6 у відповідача ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 21.10.2020 року Херсонським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), батьком дівчинки записано ОСОБА_6 , при чому, як вбачається із дослідженого судом витягу з Державного реєстру актів цивільного стан громадян про державну реєстрацію народження, із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто відомості про батька дитини не встановлено.

Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи від 16.12.2020 року за вих. № 16-14/15973, виданої Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради, дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , тобто за адресою місця реєстрації відповідача, що також вбачається із дослідженої судом реєстраційної картки на відповідача та отриманих на запит суду відомостей УДМС у Херсонській області.

Позивач по справі, як то вбачається з довідки ЄДДР від 11.07.2023 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Голови правління ОСББ «Добродія-Дніпро» Т.Ф. Ахмедова від 05.9.2023 року за вих. № 4, дитина ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_1 , тобто за адресою проживання позивачки.

Відповідно до довідки начальника служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради від 01.09.2023 року за вих. № 08-44-239 М. Осокіної , згідно заяви позивачки ОСОБА_1 служба у справах дітей підтвердила наявність родинних зв`язків громадянки ОСОБА_1 із дитиною, а саме те, що позивач по справі є рідною бабусею ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 ..

Як вбачається із Довідки поліклініки № 3 КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» від 07.09.2023 року, наданої щодо дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання перебуває під наглядом сімейного лікаря з 20.10.2020 року. На протязі 2021-2023 років зверталась по допомогу у супроводі бабусі ОСОБА_1 , дівчинка доглянута, психічно за віком розвинута.

Допитані по справі в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в суді підтвердили обставини того, що відповідач по справі наприкінці січня 2022 року привезла свою доньку ОСОБА_4 позивачці за місце її мешкання, та, віддавши дитину поїхала, вказавши про те, що не має змоги доглядати за дитиною, та має намір шукати собі житло в іншій області, та з того часу дитиною взагалі не цікавиться, не з`являється за місцем мешкання дитини із бабусею, не телефонує.

Згідно дослідженого судом висновку Виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради в особі орану опіки та піклування від 24.04.2024 року за вих. № 532, вбачається, що відповідач по справі, згідно листа ГУНП в Херсонській області від 11.12.2023 року за вих. № 36/2156 проживає за кордоном, що з`ясовано співробітниками поліції у телефонному режимі, позивач по справі є рідною бабусею дитини, з якою позивач мешкає за адресою АДРЕСА_1 , де дитина перебуває в належних житлово-побутових умовах. З огляду на викладене комісія дійшла висновку про доцільність, в інтересах дитини, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

За змістом даної норми закону ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно зі статтею 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2,4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року та «Савіни проти України» зазначає, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці.

При цьому позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і саме інтереси дитини повинні мати переважний характер над інтересами батьків.

Між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

На думку Суду врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов`язків» не вичерпуються переліком, зазначеним у вище приведеній постанові Пленуму, і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Ухилення одного з батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є правовою підставою для позбавлення батьківських прав.

Однак, дане поняття, тобто ухилення від виконання батьківських обов`язків, є оціночним і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.

В пункті 52 рішення «Савіни проти України» зазначено, що Судом враховується, що держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер.

Але реалізація таких обов`язків держави також вимагає від відповідачів активних дій, які б свідчили про їх бажання скористатись такою допомогою держави.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачка з дитиною не спілкується починаючи з січня 2022 року, не цікавиться фізичним та духовним розвитком дитини, не приймає участі в її матеріальному забезпеченні та вихованні, не телефонує позивачці чи то іншим особам, з метою дізнатися про стан дитини, про її потреби.

Вказані обставини, поруч із показами свідків а також висновком про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав підтверджуються також вищезгаданими довідками ОСББ та Сімейного лікаря, з приводу того зокрема що лише позивач по справі, та починаючи з якого часу опікується дитиною.

На підставі статей 19, 164, 171 Сімейного кодексу України, виходячи з наявних матеріалів справи, враховуючи висновок Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, від яких не надійшло заперечень щодо позбавлення відповідачки батьківських прав, суд вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно доньки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

При цьому суд також бере ж уваги те, що не подавши відзиву та не з`явившись до суду, відповідачка даних обставин не спростовувала, підтвердження інтересу до дитини не довела.

Виходячи з цього, суд вважає, що зазначені вище факти у своїй сукупності свідчать про ухилення відповідачки від виховання дитини, свідоме нехтування нею своїми обов`язками і небажанням виконувати їх, що дає суду підстави для висновку про позбавлення її батьківських прав.

Суд враховує, що з точки зору закону позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

В той же час відповідачка, не з`явившись до суду, не подавши відзив, не намагалася довести своє бажання виховувати дитину, обставини, приведені в позові, не спростувала.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Суд вважає, що такі фактори, як відсутність відповідачки протягом тривалого часу в житті дитини, незацікавленість дитиною, можливе лише внаслідок свідомої поведінки відповідачки, як матері, та нехтування нею своїми батьківськими обов`язками щодо дитини.

Про свідомість такої поведінки свідчить і та обставина, що відповідачка втратила інтерес до дитини, жодного разу, починаючи з січня 2022 року, тобто коли вона залишила дитину бабусі при цьому дитині було трохи більше двох років, та з того часу жодного разу не відвідувала дитину, не цікавилась нею та будь-яким іншим чином приймати участь у житті дитини не намагалася, із заявами в компетентні органи про перешкоджання в спілкуванні з дитиною не зверталася.

Суд при цьому також враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові в справі № 459/3411/17 від 29 вересня 2021 року щодо того, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

З урахуванням викладеного вище суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині позбавлення відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Поруч із тим, стосовно позовних вимог в частині встановлення опіки суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

При цьому суд бере також до уваги «Порядок

провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини» затверджений постановою Кабінету Міністрів України

від 24 вересня 2008 р. № 866, ( далі Порядок), який є чинним як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент прийняття судом рішення по суті справи, та відповідно до пункти 21, 22 та п.п. 1 п. 24 якого для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей. Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду.

В свою, чергу п.п. 40, 43-44 Порядку визначено порядок встановлення опіки на дитиною, яка визнана такою, що позбавлена батьківського піклування, а саме після надання дитині відповідного статусу, зокрема у зв`язку із набранням рішенням суду про позбавлення батьківських прав стосовно такої дитини законної сили.

Тобто, діючим Законодавством встановлений чіткий порядок призначення дитині опікуна, зокрема після надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, за рішенням відповідного виконавчого органу районної, у даному випадку це виконавчий комітеті Суворовської ( Центральної) районної у м. Херсоні ради із наданням відповідного пакету документів особою, яка бажає взяти дитину під опіку, в даному випадку це позивач - бабуся дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 ..

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 56 ЦК України).

Вимогами ст. 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно зі статтями 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Отже, при вирішенні питання про призначення опікуна заявник має надати суду відповідне подання органу опіки та піклування, яке ухвалою суду, поруч із висновком про доцільність позбавлення батьківських прав було зобов`язано надати Службу у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради, проте у наданні якого суду Службою було відмовлено, обґрунтовуючи це тим, що дитина наразі, до вирішення питання про позбавлення батьківських прав рішенням суду, та набранням таким рішенням законної сили, не має відповідного статусу, а саме статусу дитини позбавленої батьківського піклування.

Таким чином, вирішення питання щодо позовних вимог в частині встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 її опікуном наразі є передчасним через що задоволенню не підлягає.

Поруч із цим, суд бере до уваги те, що як зазначено вище та встановлено судом, дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживає разом зі своєю бабусею, позивачем по справі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка фактично опікується нею, про що зазначалось вище, та яка, відповідно, і має переважне та першочергове право на звернення до органу опіки і піклування із заявою про взяття дитини, яка постійно мешкає із нею, під свою опіку.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього та у зв`язку із задоволенням вимог позивача в частині, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 1 073,60 гр. судового збору, сплаченого останньою при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 141, 150, 155, 164, 165 Сімейного Кодексу України, Конвенцією про права дитини, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради, Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Херсоні ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яким є Херсонський апеляційний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , останнє відоме місце проживання та місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - не встановлено;

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.10.2024 року.

Суддя: Л.А. Скрипнік