Ухвала

від 15.10.2024 по справі 520/6093/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №520/6093/24

адміністративне провадження № К/990/38419/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 9 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом направлення до суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору.

21 червня 2024 року відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі та клопотання про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення. Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

4 липня 2024 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт посилається на те, що він має намір усунути недоліки апеляційної скарги зі сплати судового збору у повному обсязі, проте не має можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у встановлений судом строк.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала.

28 серпня 2024 року на рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано повторно апеляційну скаргу, в якій також було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2024 року визнано наведені обставини неповажними, апеляційна скарга залишена без руху, в зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та несплатою судового збору, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку та доказів сплати судового збору.

17 вересня 2024 року апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання апелянт зазначав, що вперше ним апеляційну скаргу подано своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року відмовлено у задоволені клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 травня 2024 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 травня 2024 року у цій справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що у цій справі з моменту прийняття рішення суду першої інстанції до моменту повторного звернення минуло більше 3 місяців, однак, подана повторно апеляційна скарга також не відповідала вимогам КАС України. Крім того, колегія суддів зазначила, що вказані доводи є аналогічними доводам, які зазначені в первинному клопотанні щодо пропуску строку на апеляційне оскарження поданому скаржником, оцінка яким вже надавалась судом та які визнано неповажними, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано.

9 жовтня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду по суті.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Крім того, відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх