Постанова

від 14.10.2024 по справі 908/14/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024 року м. Дніпро Справа № 908/14/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія

на постанову Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 18.01.2024р. у справі № 908/14/23

за заявою Кростелл Партнерс ЛП (Krostell Partners LP) (Командитне товариство), номер LP 21553; місце реєстрації: ЮНІТ 111441, другий поверх, 6 Маркет Плейс, Лондон, Фіцровія, W1W 8AF, Сполучене Королівство; адреса для листування: 02000, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 23)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю Комерційна компанія, код ЄДРПОУ 30440474 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 186)

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024р. у справі № 908/14/23:

- клопотання представника боржника Чепурківського С.В. про відкладення судового засідання залишено без задоволення;

- припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія, код ЄДРПОУ 30440474 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 186);

- припинено повноваження розпорядника майна боржника Мартиненко Н.М.;

- визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія, код ЄДРПОУ 30440474 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 186) - банкрутом;

- відкрито ліквідаційну процедуру;

- ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія призначено арбітражного керуючого Мартиненко Наталію Михайлівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1190 від 13.06.2013, адреса: 69035, м. Запоріжжя, а/с 7575).

Не погодившись із зазначеною постановою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся боржник ТОВ Комерційна компанія, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024р. у справі № 908/14/23 та направити справу до Господарського суду Запорізької області на стадію розпорядженням майном.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує, що приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд першої інстанції не встановив реального майнового стану боржника, зокрема розміру його активів та пасивів, а рішення про визнання боржника банкрутом не може грунтуватися лише на клопотанні комітету кредиторів. Також, суд першої інстанції не встановив обставин неплатоспроможності боржника та не надав належної оцінки проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема не встановлення під час інвентаризації нерухомого майна, що перебуває у власності боржника та його вартості.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024р. в задоволенні заяв ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія арбітражного керуючого Мартиненко Наталії Михайлівни про відкликання та повернення апеляційної скарги відмовлено, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024р. у справі № 908/14/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.06.2024р.

В судовому засіданні 10.06.2024р. по справі оголошено перерву до 19.08.2024р.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Коваль Л.А. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 19.08.2024р., розгляд апеляційної скарги у справі № 908/14/23 не відбувся.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. - члена колегії суддів, визначеного протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2024 року, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024р. вказаним вище складом суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024р. у справі № 908/14/23 прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.10.2024р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2024р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія Плецької Ю.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, судове засідання у справі № 908/14/23, призначене на 14.10.2024р. ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

11.10.2024р. до апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ТОВ Комерційна компанія, який колегія суддів вважає за необхідне залишити без розгляду через його подання з пропуском строку встановленого ухвалою від 28.03.2024р. про відкриття апеляційного провадження та не заявлення клопотання про продовження цього строку (ст.ст. 118, 119, 263 ГПК України).

ТОВ Комерційна компанія та інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце його проведення були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

14.10.2024р. від представника ТОВ Комерційна компанія Плецької Ю.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю подання додаткових доказів.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки причини неявки представника у судове засідання не є поважними, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 80, ч. 3 ст. 269 ГПК України, а також те, що неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023р. відкрито провадження у справі № 908/14/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія, код ЄДРПОУ 30440474 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 186). Визнано грошові вимоги Кростелл Партнерс ЛП (Krostell Partners LP) до боржника у розмірі 500 000,00 грн основного боргу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Микитьон Віктора Васильовича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 11 від 31.01.2013; адреса: 02094, м. Київ, а/с 18).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.04.2023р. віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора Кростелл Партнерс ЛП (Krostell Partners LP) (Командитне товариство) у розмірі 500 000,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення. Визнано кредиторські вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лісандра у розмірі 20 000 000,00 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, та 5 368,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023р. відсторонено арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія у справі № 908/14/23 та призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія арбітражного керуючого Мартиненко Наталію Михайлівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1190 від 13.06.2013, адреса: 69035, м. Запоріжжя, а/с 7575).

18.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Мартиненко Н.М.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024р. у справі № 908/14/23:

- клопотання представника боржника Чепурківського С.В. про відкладення судового засідання залишено без задоволення;

- припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія, код ЄДРПОУ 30440474 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 186);

- припинено повноваження розпорядника майна боржника Мартиненко Н.М.;

- визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія, код ЄДРПОУ 30440474 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 186) - банкрутом;

- відкрито ліквідаційну процедуру;

- ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія призначено арбітражного керуючого Мартиненко Наталію Михайлівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1190 від 13.06.2013, адреса: 69035, м. Запоріжжя, а/с 7575).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість постанови Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024р., яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Господарсько процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 9 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство належить до компетенції зборів кредиторів.

За ч.ч. 1-3, 6 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.

Статтею 58 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2024р. було проведено засідання зборів (комітету) кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія (протокол № 2), на яких кредиторами прийнято рішення звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі, призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Мартиненко Н.М.

Припиняючи процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія, визнаючи останнє банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що фінансове становище боржника є критичним та у боржника відсутні будь-які активи, за рахунок яких можливо здійснення господарської діяльності та погашення вимог кредиторів.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції необгрунтованим та передчасним.

Так, виходячи з вищенаведених норм Кодексу України з процедур банкрутства, боржник визнається банкрутом, коли господарським судом встановлено його неспроможність відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Постанова ж господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Ухваленню вказаної постанови передує судова процедура розпорядження майном боржника, порядок проведення якої врегульований у розділі IІ КУзПБ.

Під розпорядженням майном згідно з частиною 1 статті 44 КУзПБ розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Задля досягнення наведеної мети розпорядник майна зобов`язаний, зокрема: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (ч. 3 ст. 44 КУзПБ).

Зокрема, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 2 ст. 49 КУзПБ).

Завданням підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи, зокрема, з клопотання комітету кредиторів. Проте остаточна оцінка зазначених обставин надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство, виходячи з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури, чи не приймалось рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів на шкоду більшості кредиторів членів комітету кредиторів та чи є реальна можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора, чи наявні ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у ч. 3 ст. 44 КУзПБ.

При цьому суд має з`ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.

Однак рішення суду не може ґрунтуватися лише на клопотанні комітету кредиторів, відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 904/1693/19, від 23.01.2020 у справі № 924/1155/18, від 08.12.2022 у справі № 908/2415/21.

Проте зі змісту оскаржуваної у цій справі постанови вбачається, що господарський суд першої інстанції при її ухваленні не врахував викладені висновки Верховного Суду щодо необхідності здійснення під час підсумкового засідання на стадії розпорядження майном належного з`ясування ознак банкрутства з перевіркою співвідношення активу та пасиву боржника, а також повноти дій розпорядника майна, у тому числі на підставі дослідження наданих на підтвердження таких обставин доказів.

Так, господарський суд першої інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку про перебування боржника в матеріальному стані, недостатньому для погашення своїх зобов`язань, відсутність у боржника будь-яких активів за результатами інвентаризації його майна та, водночас, відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування банкрутства і фіктивного банкрутства, обмежившись формальним посиланням на звіт розпорядника майна боржника про проведену роботу та висновок аналізу фінансово-господарської діяльності боржника.

Зокрема, місцевий господарський суд зазначив, що за результатами інвентаризації інвентаризаційною комісією встановлено:

1. Товарно-матеріальних цінностей на складах, у незавершеному виробництві та готовій продукції, а також відвантажених і тих, що перебувають у дорозі - не виявлено; 2. Грошових коштів у касі, цінних паперів, бланків суворої звітності - не виявлено;

3. Основних засобів, незавершених ремонтів основних засобів, нематеріальних активів, фінансових вкладень - не виявлено;

4. Дебіторська заборгованість відсутня; кредиторська становить 20 505 368,00 грн.

Згідно відомостей з державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.01.2024 року за ТОВ Комерційна компанія рахується приватна спільна часткова власність 85/100 ЛОК Гуцульщина Івано-Франківської області с. Яремче, вул. Петраша Івана, будинок 6, номером запису 67 в книзі.

04.01.2024 року розпорядником майна проведено Аналіз б/н від 04.01.2024 року Фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарному ринку.

За результатами аналізу встановлено, що підприємство не звітувало по фінансовим та статистичним звітам, не має можливості спростувати або підтвердити платоспроможність підприємства, будь-яких фінансових документів розпорядник майна Мартиненко Н.М. не надавалось.

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) показує, що на кожну гривню його зобов`язань у 2021 році припадало 0,00, в 2022 році припадало 0,00 грн. оборотних активів, а в 2023 року 0,00 грн. На підприємстві кількість оборотних коштів дляпогашення своїх боргів та значення цього показника не приблизилося до його граничної величини 0,00.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2021 рік - значення коефіцієнту складало 0,00 грн, в 2022 році складало 0,00 грн, а в 2023 році 0,00 грн.

Коефіцієнт фінансової автономії за 2021 рік - значення коефіцієнту складало 0,00 грн, в 2022 році складало 0,00грн, а в 2023 році 0,00 грн.

Коефіцієнт фінансової залежності в 2021 році складав 0,00 грн, в 2022 році складав 0,00 грн, а в 2023 році 0,00 грн.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу в 2021 році складав 0,00 грн, в 2022 році складав 0,00 грн, а в 2023 році складав 0,00грн.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу в 2021 році складав 0,00 грн, в 2022 році складав 0,00 грн, а в 2023 році складав 0,00 грн.

Коефіцієнт Вівера в 2021 році складав 0,00 грн, в 2022 році складав 0,00 грн, а в 2023 році - 0,00 грн.

Рентабельність основної діяльності в 2020 році складала 0,00 грн, в 2021 році складала 0,00 грн, а в 2022 році складала 0,00 грн.

Рентабельність власного капіталу в 2021 році складала 0,00 грн, в 2022 році складала 0,00 грн, та в 2023 році складала 0,00 грн.

Всі розраховані коефіцієнти, що визначають фінансове становище підприємства мають надкритичне значення, що говорить фінансову нестабільність та залежність підприємства від кредиторів.

При цьому, суд не здійснив перевірку звіту розпорядника майна боржника та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника щодо обґрунтованості наведених у них тверджень, їх повноти та відповідності фактичним обставинам.

В оскаржуваній постанові відсутні посилання на дослідження місцевим господарським судом документів, на підставі яких зазначений звіт та аналіз виконані, щодо відповідності викладених у них відомостей вказаному висновку розпорядника майна з урахуванням того, що за вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, кожен доказ має бути безпосередньо досліджений та оцінений судом з точки зору його належності, допустимості, достовірності як окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами.

Встановивши проведення розпорядником майна інвентаризації активів боржника, господарський суд першої інстанції не дослідив, якими доказами підтверджені відомості такої інвентаризації та чи відповідає вона нормам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879.

Апеляційний суд наголошує, що згідно з даними інвентаризації боржника, поданими розпорядником майна, у боржника відсутні будь-які активи. Разом з цим, згідно відомостей з державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.01.2024 року за ТОВ Комерційна компанія рахується приватна спільна часткова власність 85/100 ЛОК Гуцульщина Івано-Франківської області с. Яремче, вул. Петраша Івана, будинок 6, номером запису 67 в книзі. Дані щодо оцінки цього об`єкту нерухомості в матеріалах справи відсутні.

Також, ухвалюючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, господарський суд першої інстанції належним чином не з`ясував наявність ознак неплатоспроможності боржника, оскільки безпосередньо не дослідив відповідно до вимог господарського процесуального законодавства докази, які підтверджують розмір та співвідношення активу і пасиву боржника, зокрема, згідно з відомостями бухгалтерського обліку та фінансової звітності, з наданням оцінки обставинам повноти відображення зобов`язань, їх документального підтвердження тощо.

Крім цього, в оскаржуваній постанові суд не встановив складу кредиторів, розміру та черговості погашення їх вимог у відповідності до реєстру вимог кредиторів, можливості їх задоволення, виходячи з розміру наявних у боржника активів. Не навів суд у постанові і співвідношення активу та пасиву боржника.

Отже, висновки місцевого господарського суду про неплатоспроможність боржника та відсутність в нього будь-яких активів, за рахунок яких можливо здійснення господарської діяльності та погашення вимог кредиторів є безпідставними.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, адже він не ґрунтується на належному виконанні вимог статей 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки наявних у справі та додатково поданих доказів, всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, через неврахування судом усталеної правової позиції Верховного Суду щодо перевірки повноти проведених розпорядником майна у процедурі розпорядження майном боржника заходів.

Наведене свідчить про неналежне виконання господарським судом першої інстанції функцій судового контролю під час визнання боржника банкрутом, неврахування цілей і завдань провадження у справі про неплатоспроможність, незабезпечення захисту публічного та приватного інтересів, невжиття заходів задля недопущення фіктивного банкрутства, доведення боржника до банкрутства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків та виконання господарських зобов`язань тощо.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що постанова про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія банкрутом прийнята місцевим господарським судом з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та з порушенням норм процесуального права, що в силу ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги апелянта, скасування оскаржуваної постанови та виходячи з особливостей провадження у справах про банкрутство передачі справи для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном до Господарського суду Запорізької області.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна компанія на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024р. у справі № 908/14/23 задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024р. у справі № 908/14/23 скасувати.

Справу № 908/14/23 передати для подальшого розгляду до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 16.10.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя В.Ф. Мороз