Постанова

від 17.10.2024 по справі 912/1056/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1056/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Перемога на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2024 у справі №912/1056/24 (суддя Тимошевська В.В.)

за позовом: Фізичної особи - підприємця Самойлова Олександра Володимировича, АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога", вул. Топольна, 1, с. Куца Балка, Голованівський (Вільшанський район), Кіровоградська область, 26633

про стягнення 41 335,52 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулась Фізична особа-підприємець Самойлов Олександр Володимирович з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 41 335,52 грн, з якої: 39 821,91 грн основного боргу, 548,84 грн 3% річних, 964,77 грн інфляційних, з покладенням на відповідача судових витрат зі сплати судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2024 у справі №912/1056/24 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" на користь Фізичної особи-підприємця Самойлова Олександра Володимировича заборгованість в сумі 39 821,91 грн основного боргу, 548,84 грн 3% річних та 964,77 грн інфляційних втрат, а також 2 422,40 грн судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 01.10.2023 між ФОП Самойлов О.В. (Перевізник) та ПСП "Перемога" (Замовник) укладено договір №16-П про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом (далі - Договір) (а.с. 7-8), за умовами п. 1.1. якого Перевізник зобов`язався доставити автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (Вантажоодержувач), а Замовник зобов`язується сплатити плату за перевезення вантажів на умовах, встановлених даним Договором. Також, до договору підписано Додаток №1, в якому погоджено вартість послуг.

25.10.2023 Між ФОП Самойлов О.В. і ПСП «Перемога» підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2, за змістом якого позивачем надано послуги з вантажних автомобільних перевезень на суму 39 821,91 грн, в якому зазначено об`єм та вартість наданих послуг і згідно наявної в Акті відмітки Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт немає.

Відображена в Акті вартість наданих послуг, за висновком суду першої інстанції, відповідає погодженим між сторонами тарифам згідно Додатку № 1 до Договору.

Враховуючи відсутність доказів оплати, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу (вартості наданих послуг з перевезення вантажу) в розмірі 39 821,91 грн.

Також, господарським судом зроблено висновок, що нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості за період прострочення оплати є правомірним, у зв`язку з чим задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 09.11.2023 по 24.04.2024 в розмірі 548,84 грн та інфляційних втрат за період з листопада 2023 по березень 2024 в розмірі 964,77 грн.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне сільськогосподарське підприємство Перемога, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2024 у справі №912/1056/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що між сторонами не було погоджено тарифи, за якими мала здійснюватися оплата за надані послуги за договором, а позивачем не було направлено на юридичну адресу відповідача рахунок на підставі якого ПСП «Перемога» могло здійснити подальший розрахунок з позивачем.

Також, апелянт наголошує, що розмір плати за актом здачі-приймання робіт №3 від 25.10.2023 не було погоджено між ПСП «Перемога» та ФОП Самойлов О.В., а сам строк виконання грошового зобов`язання не настав у зв`язку з ненадсиланням рахунку на оплату на адресу відповідача.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення було ухвалено з неправильним застосуванням статей 526,628,627,638 Цивільного кодексу України, а тому зазначене рішення є незаконним.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

09.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній зазначає, що рішення Господарського суду Кіровоградської області по справі №912/1056/24 від 22.05.2024 є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга ПСП «Перемога» являється необґрунтованою та такою, що не спростовує висновків суду першої інстанції та не підлягає задоволенню.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №912/1056/24. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 912/1056/24.

01.07.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2024 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Перемога на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2024 у справі №912/1056/24 залишено без руху.

Скаржнику надано можливість усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: сплатити судовий збір у сумі 3633,60 грн, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024 задоволено клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства Перемога про поновлення строку на апеляційне оскарження Приватного сільськогосподарського підприємства Перемога на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2024 у справі №912/1056/24. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Перемога на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2024 у справі №912/1056/24. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

01.10.2023 між ФОП Самойлов О.В. (Перевізник) та ПСП "Перемога" (Замовник) укладено договір №16-П про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом (далі - Договір) (а.с. 7-8), за умовами п. 1.1. якого Перевізник зобов`язався доставити автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (Вантажоодержувач), а Замовник зобов`язується сплатити плату за перевезення вантажів на умовах, встановлених даним Договором.

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються на підставі наданого Перевізником Замовнику рахунку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

Пунктом 4.2. Договору узгоджено, що розрахунок здійснюється Замовником Перевізнику по факту за надані послуги, на підставі Актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.

У пункті 4.3. Договору зазначено, що вартість послуг перевезення вантажу вказується Перевізником в рахунках на оплату за тарифами, погодженими уповноваженими особами Перевізника та Замовника до початку здійснення перевезень вантажу, з розрахунку фактично виконаного пробігу та ваги перевезеного вантажу. Одиниця виміру в рахунках на оплату-тонно-кілометр перевезеного вантажу. Ціна перевезення тонно-кілометра вантажу заокруглюється в межах двох знаків після коми для коректного заповнення та реєстрації податкових накладних.

Даний Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2023, а за невиконаними зобов`язаннями, до повного їх виконання. У випадку, якщо будуть відсутні заперечення з боку обох Сторін, даний Договір вважається пролонгованим на наступний рік (п. 7.1.- 7.2. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

До Договору підписано Додаток № 1, в якому погоджено вартість послуг.

25.10.2023 між ФОП Самойлов О.В. і ПСП "Перемога" підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2, за змістом якого позивачем надано послуги з вантажних автомобільних перевезень на суму 39 821,91 грн.

Додатком до вказаного Акта зазначено реєстр товарно-транспортних накладних з відомостями щодо розвантаження згідно товарно-транспортних накладних № 370 від 13.10.2023 та № 450 від 14.10.2023, які подано у справу.

ФОП Самойлов О.В. оформлено рахунок на оплату № 2 від 25.10.2023 на суму 39 821,91 грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог, викладених в апеляційній скарзі, колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 307 Господарського кодексу України та ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно з положеннями статті 916 Цивільного кодексу України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі укладеного між сторонами Договору № 16-П від 01.10.2023 ФОП Самойлов О.В. зобов`язався доставити автомобільним транспортом і видати уповноваженій особі вантаж, а ПСП "Перемога" зобов`язався сплатити плату за перевезення вантажів на умовах, встановлених Договором.

За приписами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних матеріалів справи вбачається фактичне надання позивачем відповідачу послуг з перевезення, що засвідчено Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 25.10.2023 та оформленими товарно-транспортними накладними № 370 від 13.10.2023 та № 450 від 14.10.2023.

У вищевказаному Акті зазначено об`єм та вартість наданих послуг і згідно наявної в Акті відмітки Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт немає.

Проте, доказів оплати відповідачем наданих послуг ФОП Самойловим О.В. матеріали справи не містять.

Наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні містять необхідні відмітки, у тому числі по вантажно-розвантажувальним операціям.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для оплати послуг через непогодження попередньо тарифів та у зв`язку з не надсиланням рахунку, а саме: «…Як вбачається з матеріалів справи, між Фізичною особою-підприємцем Самойловим Олександром Володимировичем, як перевізником, та Приватним сільськогосподарським підприємством «ПЕРЕМОГА», як замовником, було укладено Договір №16-П про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом від 01.10.2023 року (далі Договір).

Згідно пункту 4.1. Договору, розрахунки між Перевізником та Замовником здійснюються на підставі наданого Перевізником Замовнику рахунку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

В свою чергу, пунктом 4.3. та 4.4. Договору між сторонами було погоджено, що вартість послуг перевезення вантажу вказується Перевізником в рахунках на оплату за тарифами, погодженими уповноваженими особами Перевізника та Замовника до початку здійснення перевезень вантажу. Відстань та маршрут перевезення вантажу погоджується сторонами до початку робіт.

Відповідно до умов Договору, Позивач мав спочатку погодити з Відповідачем тарифи відповідно до яких буде здійснюватися оплата, в тому числі відстань та маршрут перевезення вантажу, та в подальшому, після надання послуг, направити на юридичну адресу ПСП «ПЕРЕМОГА» рахунок на підставі якого Відповідач мав би здійснювати оплату за Договором…

… Незважаючи на це, між Сторонами не було погоджено тарифи за якими мала здійснюватися оплата за надані послуги за Договором, а Позивач не відправляв на юридичну адресу Відповідача рахунок на підставі якого ПСП «Перемога» здійснювало би подальший розрахунок з Позивачем.

Разом з тим, з матеріалів даної справи вбачається, що ФОП Самойлов О.В. не заперечував щодо вищевказаних фактів, в свою чергу, докази які підтверджували б наявність погодження між сторонами таких тарифів та направлення рахунку на адресу Відповідача - відсутні…

… Як зазначалося Скаржником вище, відповідно до змісту пунктів 4.3., 4.4. Договору, сторони дійшли згоди, що тарифи з яких складається вартість послуг з перевезення вантажу, відстань та маршрут перевезення вантажу мають обов`язково погоджуватися між сторонами, а розрахунки між сторонами здійснюються на підставі рахунку.

Однак, господарським судом було неправильно застосовано до правовідносин сторін норми статей 526, 628, 627, 638 Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене, розмір плати за Актом здачі-приймання робіт №3 від 25.10.2023 року не було погоджено між ПСП «ПЕРЕМОГА» та ФОП Самойлов О.В., а сам строк виконання грошового зобов`язання не настав у зв`язку з не надсиланням рахунку на оплату на адресу Відповідача. Відтак, оскаржуване було ухвалено з неправильним застосуванням статей 526, 628, 627, 638 Цивільного кодексу України, а тому зазначене рішення є незаконним…» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Пунктом 4.2. Договору визначено, що розрахунок здійснюється Замовником Перевізнику по факту за надані послуги, на підставі Актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.

Таким чином, Договором чітко визначено строк оплати та початок його перебігу, який обраховується з дати підписання Акта приймання-передачі наданих послуг.

Матеріалами справи встановлено, що тарифи погоджені в Акті №2 від 25.10.2023, щодо яких відповідач не висловив жодних зауважень під час підписання Акта.

Всі необхідні банківські реквізити для перерахування грошових коштів безпосередньо відображено в Договорі та в Акті надання послуг.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу (вартості наданих послуг з перевезеення вантажу) в розмірі 39 821,91 грн.

Щодо нарахованої позивачем суми 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо досліджуваної справи, то з урахування положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, зокрема підтверджений факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором №16-П про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом від 01.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, що також не спростовується скаржником (відповідачем) в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що у позивача виникло право для нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем нараховано на суму простроченого зобов`язання:

- 3% річних за період з 09.11.2023 до 24.04.2024, що становить 548,84 грн;

- інфляційні втрати за період з листопада 2023 по березень 2024, що становить 964,77 грн.

Після здійсненого перерахунку заявленої до стягнення позивачем суми 3% річних та інфляційних втрат, колегією суддів встановлено, що розрахунок проведено арифметично правильно та у відновідності до періоду прострочення, з урахуванням строку оплати згідно договору.

Враховуючи викладене, вірним є висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 548,84 грн та інфляційних втрат у розмірі 964,77 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2024 у справі №912/1056/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2024 у справі №912/1056/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2024 у справі №912/1056/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв