Рішення

від 08.10.2024 по справі 902/635/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2024 р.Cправа № 902/635/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтна служба "Майстер" (Хмельницьке шосе, 114/2, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21029)

до: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грибоєдова 3" (вул. Георгія Нарбута, 3, м.Вінниця, Вінницька обл., 21032)

про стягнення 524 911,59 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Гордійчук А.М., Олійніченко В.В.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

10.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтна служба "Майстер" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грибоєдова 3" про стягнення 524 911,59 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/635/24) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження у справі 902/635/24. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.07.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 17.06.2024.

Суд зазначає, що представником позивача в судовому засіданні усно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача, з огляду на що дійшов висновку про доцільність продовження підготовчого провадження на 30 днів та відкладення розгляду справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 30.07.2024 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 10.09.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представники позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 30.07.2024.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 16.09.2024 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 08.10.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представники позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду, що підтверджується витягом з сервісу відстежень підприємства "Укрпошта".

Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Водночас слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем стверджується наступне: 01.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтна служба «Майстер» та ОСББ «Грибоєдова 3» в особі голови Плахотнюка С.В., було підписано договір №01/23. Відповідно до умов договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати поточний ремонт системи гарячого водопостачання житлового будинку за адресою: Україна, м. Вінниця, вул. Грибоєдова, 3 та здати закінчені роботи в установлений цим договором строк, а Замовник зобов"язується прийняти від Виконавця закінчені роботи та оплатити їх (п.1.1. договору). За доводами позивача Виконавець свої зобов`язання, передбачені договором виконав у повному обсязі, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за березень 2023 та актом виконаних робіт за березень 2023. В той же час Замовник свої зобов`язання, що стосуються оплати за виконані роботи виконав частково, сплативши станом на день подання позову лише суму в розмірі 40 000,00 грн. Часткова оплата відповідачем підтверджується платіжними інструкціями із вказаним призначенням платежу в них: «Згідно договору №01/23 від 01.03.2023 - ремонт системи гарячого водопостачання 2,3,4,5,6,7 підвали», що були здійснені 27.03.2023 в сумі 20 000,00 грн, 29.03.2023 в сумі 10 000,00грн та 5 000,00 грн та 30.03.2023 в сумі 5 000,00 грн. Станом на день подання позову до суду несплаченою за виконані роботи є заборгованість у сумі 446 801,25 грн, що і стало підставою позову.

Із наявних доказів в матеріалах справи встановлено наступне: 01.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтна служба «Майстер» та ОСББ «Грибоєдова 3» в особі голови Плахотнюка С.В., було підписано договір №01/23.

Між сторонами договору було погоджено предмет договору, а саме Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати поточний ремонт системи гарячого водопостачання житлового будинку за адресою: Україна, м. Вінниця, вул. Грибоєдова, 3 та здати закінчені роботи в установлений цим Договором строк, а Замовник зобов`язується прийняти від Виконавця закінчені роботи та оплатити їх (п.1.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.5. договору Виконавець передає Замовнику для прийняття виконані роботи в обсязі, передбаченому в кошторисі. Строки виконання робіт за вказаним Договором не повинні перевищувати 24 дня з моменту початку роботи. Датою закінчення робіт вважається дата їх приймання Замовником. Строки виконання робіт можуть бути змінені (з оформленням додаткової угоди) у разі: виникнення обставин непереборної сили; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від Виконавця обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт. Виконавець надає гарантію на виконані роботи 60 місяців (гарантує справну роботу системи гарячого водопостачання та усунення виявлених недоліків в процесі експлуатації за власний рахунок). Гарантійний термін починається з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Сума вартості робіт за даним договором складала 486 801,25 грн (п.3.1. договору).

Згідно пункту 3.4. договору Замовник здійснює оплату за виконані роботи в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця згідно акту виконаних робіт.

Замовник проводить розрахунок за виконані роботи за Договором проводиться згідно графіку оплати, наведеного нижче: до 31.03.2023 40 000,00 грн, до 30.04.2023 - 40000,00 грн, до 31.05.2023 - 40000,00 грн, до 30.06.2023 - 40000,00грн, до 31.07.2023 - 40000,00 грн, до 31.08.2023 - 40000,00 грн, до 30.09.2023 - 40000,00 грн, до 31.10.2023 - 40000,00 грн, до 30.11.2023 - 40000,00 грн, до 31.12.2023 - 40000,00 грн, до 31.01.2024 - 40000,00 грн, до 28.02.2024- 46801,25 грн.

Як слідує з матеріалів справи, роботи були виконані в повному обсязі та 21.03.2023 сторони підписали акт виконаних робіт за березень 2023 на суму 486 801,25 грн.

Враховуючи умови графіка 28.02.2024 Замовник мав би здійснити останній платіж та повністю сплатити Підряднику кошти за виконані роботи.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що Замовником було здійснено часткову оплату за викопані роботи в сумі 40 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №№ 1345 від 27.03.2023 на суму 20 000, 00 грн; 1349 від 29.03.2023 на суму 10 000,00 грн, № 1351 від 29.03.2023 на суму 5 000,00 грн, № 1354 від 30.03.2023 на суму 5 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією № 57 від 22.05.2024 з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена без задоволення.

Внаслідок несплати Замовником вартості робіт за актом виконаних робіт Виконавцю в повному обсязі стало підставою звернення з позовом до суду.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що беручи до уваги правову природу укладеного між сторонами договору, враховуючи права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених позовних вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини підряду.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 ГК України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 05.05.2020 у справі № 904/2082/19.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12, Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору підрядником були виконані роботи, вартість яких становить 486 801,25 з ПДВ, що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт. З врахуванням часткової проплат в розмірі 40 000, 00 грн заборгованість відповідача становить 446 801, 25 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем були виконано роботи за Договором підряду, а Замовник у порушення вимог Цивільного кодексу України безпідставно ухилився від сплати коштів за виконані роботи.

Оскільки сторони у договорі обумовили строк здійснення оплати робіт відповідачем за договором, то згідно ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При розгляді даної справи відповідач не спростував факту наявності заборгованості перед позивачем та не надав належних, вірогідних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позові.

Таким чином встановивши, що відповідач не оплатив роботи за Договором у розмірі 446 801,25 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у вказаній сумі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період прострочення у розмірі 10 291, 69 грн, три проценти річних від простроченої суми 8 971, 61 грн., пеню 58 847, 04 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перевірку нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за вказаними позивачем періодами зазначає, що такі здійснено вірно, відтак до стягнення з відповідача підлягає інфляційні втрати за період прострочення у розмірі 10 291, 69 грн., три проценти річних від простроченої суми 8 971, 61 грн.

Щодо стягнення 58 847, 04 грн пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.3. договору У разі прострочення Замовником своїх зобов`язань щодо оплати, сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору за кожен день прострочення. Нарахування пені розпочинається з наступного дня, за днем, в якому зобов"язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перевірку нарахування пені зазначає, що обрахунок здійснено вірно, з огляду на що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню,.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного. Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 7 873,67 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грибоєдова 3" (вул. Георгія Нарбута, 3, м.Вінниця, Вінницька обл., 21032, код ЄДРПОУ 42329719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтна служба "Майстер" (Хмельницьке шосе, 114/2, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21029, код ЄДРПОУ 44183470) 446 801, 25 грн сума основного боргу; 10 291,69 грн сума інфляційних втрат; 8 971, 61 грн 3 % річних; 58 847, 04 грн сума пені та 7 873,67 грн судових витрат у вигляді судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати на електронну адресу позивача - tov.rsmaster@gmail.co та до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 17 жовтня 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи