Ухвала

від 16.10.2024 по справі 903/1347/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

16 жовтня 2024 року Справа № 903/1347/23 за заявою Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк, м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані, м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Кравчук А. М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

Представники:

від кредиторів: Труфанова О.С., довіреність від 10.08.2023

арбітражний керуючий: Козирицький А.С.

від засновника ОСОБА_1 : Шевчук Я.Ю., ордер від 18.03.2024

встановив: ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк в сумі 2 219 043 грн 02 коп четверта черга та 26 840 грн. 00 коп (судовий збір) перша черга, 60 300 грн 00 коп (авансування винагороди арбітражного керуючого) перша черга; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів по 01.08.2024, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича, попереднє судове засідання призначено на 03.04.2024 о 14 год 00 хв. Встановлено розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу строк для подання відомостей про розгляд вимог кредиторів, проведення інвентаризації майна боржника до 25.03.2024.

Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 14.02.2024.

Ухвалою суду від 10.04.2024 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані в сумі 6 056 грн 00 коп перша черга задоволення, 72 346 693 грн 74 коп четверта черга, 22 981 784 грн 22 коп шоста черга. У визнані грошових вимог Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані в сумі 4 251 952 грн 77 коп відмовлено.

Ухвалами суду від 10.04.2024 визначено, що до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані підлягають включенню визнані судом грошові вимоги АТ КБ Приватбанк в сумі 93 196 грн 00 коп перша черга, 74 565 736 грн 76 коп четверта черга, 22 981 784 грн 22 коп шоста черга. У внесенні грошових вимог Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані в сумі 4 251 952 грн 77 коп відмовлено. Зобов`язано розпорядника майна Козирицького Андрія Сергійовича відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Надати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів з прийнятим рішенням про звернення до суду з клопотанням про введення наступної процедури щодо боржника. Призначено підсумкове засідання суду на 08.05.2024 о 12 год 30 хв.

Ухвалою суду від 17.07.2024 здійснено виплату арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу в якості оплати грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані 60 300 грн 00 коп з депозитного рахунку Господарського суду Волинської області за рахунок коштів, авансованих Акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк згідно платіжної інструкції № NCJO01LB68 від 19.12.2023.

Постановою суду від 17.07.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані та повноваження розпорядника майна Козирицького Андрія Сергійовича; визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців по 17.07.2025; скасовано арешти та інші обмеження, накладені на майно боржника, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича та встановлено йому основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним своїх обов`язків.

09.10.2024 надійшла скарга Брилюка С.В. на дії ліквідатора, згідно якої просить зобов`язати ліквідатора Козирицького А.С. надати для ознайомлення звіт про проведену роботу, розгляд якого відбувався на засіданні комітету кредиторів 02.09.2024, залучати до участі у зборах кредиторів та роботи комітету кредиторів боржника уповноважену особу учасника ТОВ "Капітон Компані" та або його представника та завчасно надавати супутні документи, що розглядаються на таких засіданнях.

Ухвалою суду від 10.10.2024 розгляд скарги призначено у судовому засіданні 16.10.2024 об 11 год 30 хв. Зобов`язано ліквідатора до 14.10.2024 подати суду пояснення по суті скарги.

14.10.2024 на адресу суду надійшли заперечення арбітражного керуючого Козирицького А.С. на скаргу, згідно яких у її задоволенні просить відмовити. Зазначає, що на адресу засновника направлено лист з повідомленням про дату та час проведення засідання комітету кредиторів. У відповідності до положень КУзПБ у ліквідатора відсутній обов`язок надсилати пакет документів щодо якого буде здійснюватися обговорення/аналіз на засіданні комітету кредиторів. Вимоги звітувати або вчиняти інші дії перед уповноважено особою боржника відсутні. Саме Шевчука Я.Ю. протокольною ухвалою від 29.05.2024 залучено до справи в якості уповноваженої особи учасника ТОВ «Капітон Компані», тому саме він має право представляти інтереси засновника боржника перед третіми особами у справі про банкрутство без права передоручення.

У судовому засіданні ліквідатор у задоволенні скарги просив відмовити.

Представник засновника скаргу підтримав.

Представник кредитора у задоволенні скарги просила відмовити, підтримала заперечення ліквідатора, зазначила, що вимогами скарги є зобов`язання вчинити дії у майбутньому.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в :

Постановою суду від 17.07.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Капітон Компані та повноваження розпорядника майна Козирицького Андрія Сергійовича; визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців по 17.07.2025; скасовано арешти та інші обмеження, накладені на майно боржника, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича та встановлено йому основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним своїх обов`язків.

Згідно п.п. 1.-2 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства та здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Ліквідатор зобов`язаний вчинити вичерпні дії та вжити всіх передбачених законодавством заходів з формування ліквідаційної маси підприємства-банкрута, оцінити, здійснити підготовку та продаж майна відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, задовольнити вимоги кредиторів в порядку черговості, встановленої статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 6 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Засновники (учасники, акціонери) боржника як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі (майні), акцій, права на вклад до статутного капіталу) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі, в тому рахунку через субсидіарну відповідальність, а також, зокрема стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута.

Корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, а їх інтереси у такій справі в силу приписів КУзПБ представляє спеціальний суб`єкт - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, питання щодо статусу якого передбачені КУзПБ.

Згідно ст. 1 КУзПБ уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.

У цьому процесі можливість ефективного захисту інтересів власників частки у статутному капіталі боржника пов`язана із своєчасним, у правомірний спосіб визначенням представника їх спільних інтересів у справі про банкрутство - уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Право на уповноваження такої особи може бути реалізовано вищим органом управління боржника на будь-якій стадії справи про банкрутство, позаяк така правомочність за змістом є спеціальною, виникає саме у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство, безпосередньо не пов`язана з управлінням боржником чи розпорядженням його майном, а отже не зазнає змін через обмеження (зупинення/припинення) корпоративних прав та повноважень органів управління боржника, що застосовуються у такій справі поетапно.

За наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства" своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси в розумінні абзацу п`ятнадцятого частини першої ст. 1 КУзПБ.

Хоча КУзПБ не регламентує особливостей вступу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справу, в частині першій статті 47 КУзПБ законодавець зазначає стосовно інших учасників провадження у справі про банкрутство про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.

Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб`єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.

З таким підходом погодився Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, наголосивши, що було б доцільно формалізувати статус наведених учасників у справі про банкрутство шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.

Набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/24368/14 від 20.05.2021.

Єдиним засновником ТОВ «Капітон Компані» є Брилюк С.В.

Рішенням учасника ТОВ «Капітон Компані» №1/24 від 18.03.2024 уповноважено адвоката Шевчука Я.Ю. представляти інтереси єдиного учасника товариства у справі №903/1347/23 в якості уповноваженої особи учасника ТОВ «Капітон Компані» без обмеження повноважень.

Суд протокольною ухвалою від 29.05.2024 залучив до справи в якості уповноваженої особи учасника ТОВ «Капітон Компані» Шевчука Я.Ю.

Згідно ч. 87 ст. 48 КУзПБ у роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор, у разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування.

Згідно матеріалів справи та не заперечується самою уповноваженою особою учасника боржника на його адресу ліквідатором направлено листа про проведення засідання комітету кредиторів 02.09.2024, який ним отриманий.

Посилання скаржника на недопущення представника адвоката Тополя Артема до участі у засіданні комітету кредиторів не береться судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази уповноваження відповідним рішенням адвоката Тополя Артема представляти інтереси єдиного учасника товариства у справі №903/1347/23 в якості уповноваженої особи учасника ТОВ «Капітон Компані».

Докази недопущення уповноваженого представника Шевчука Я.Ю. на засідання комітету кредиторів ТОВ «Капітон Компані» в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Ліквідатор зобов`язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Обов`язок щодо надіслання пакету документів щодо якого буде здійснюватися обговорення на засіданні комітету кредиторів, звіт про діяльність ліквідатора тощо уповноваженій особі засновника боржника положеннями КУзПБ не встановлений.

Проміжні звіти про виконану роботу щомісячно долучались ліквідатором до матеріалів справи.

Уповноважена особа засновника боржника не позбавлена можливості ознайомитись з матеріалами справи та зробити відповідні копії при їх необхідності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність порушень, передбачених положеннями КУзПБ, в діях арбітражного керуючого Козирицького А.С. під час виконання ним обов`язків ліквідатора ТОВ «Капітон Компані», у зв`язку з чим у задоволенні скарги уповноваженої особи учасника ТОВ «Капітон Компані» на дії ліквідатора слід відмовити.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 від 08.10.2024 на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітон Компані» Козирицького Андрія Сергійовича відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України

Ухвала суду підписана 17.10.2024.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук