Ухвала

від 14.10.2024 по справі 5/219-6-10-8-к

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" жовтня 2024 р. м. УжгородСправа № 5/219-6-10-8-к (907/843/24)

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Ужгородського комунального підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», 88015, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Квітів, 53А ЄДРПОУ 19109716

до відповідача Територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, ЄДРПОУ 33868924

ліквідатор арбітражний керуючий Ракущинець Андрій Андрашович, РНОКПП НОМЕР_1

про визнання права власності та повного господарського відання,

ВСТАНОВИВ:

Ужгородське комунальне підприємство теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», 88015, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Квітів, 53А ЄДРПОУ 19109716 звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, ЄДРПОУ 33868924, з позовними вимогами про визнання права власності та повного господарського відання на металоконструкції, розташованих в м. Ужгороді по вул. Богомольця, 39.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Статтею 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви суд встановив, що остання підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 ГПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивач в поданій позовній заяві зазначає, що згідно рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 43 від 26.03.1997 року «Про прийняття на комунальний баланс та зняття з балансу будинків/квартир/» (додаток 1) прийнято рішення зареєструвати право державної власності підприємства «Ужгородтеплокомуненерго» на будівлі, в тому числі на спірне майно (автозаправні станції по вул. Богомольця) та зобов`язано Ужгородське державне виробниче підприємство технічної Інвентаризації внести відповідні зміни в Інвентарні справи.

Відповідно до п. 4.2 Статуту Ужгородського комунального підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», затвердженого Розпорядженням № 32 від 26.03.2004 року та зареєстрованого Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради (запис в журналі ЖЗЮ за № 0759 від 31.03.2004 року), майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується, та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.

Керуючим санацією УКПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» Ракущинець А.А. зазначені об`єкти Ужгородській міській раді не передавалися, що підтверджується відсутністю таких об`єктів в акті приймання-передачі від 06.10.2006 року (додаток 2).

Згідно інвентарної справи, Виробнича база по вул. Богомольця має адресу вул. Богомольця, 39 та складається з: операторної літ А (6,6 м.кв), навісу з блок.пунктами літ. Б, Б1, Б2, Б3 (168 м.кв), I-V резервуарів, 1-7 огорож (додаток 3). За місцезнаходженням об`єктів при інвентаризації було встановлено наявність металевих конструкцій в зношеному стані, без ознак належної експлуатації. Таким чином, з існуючого майна на балансі підприємства залишились металеві конструкції за адресою: м. Ужгород, вул. Богомольця, 39, які належать на праві господарського відання Ужгородтеплокомуненерго. За місцезнаходженням об`єктів при інвентаризації було встановлено наявність металевих конструкцій в зношеному стані, без ознак належної експлуатації.

Таким чином, з існуючого майна на балансі підприємства залишились металеві конструкції за адресою: м. Ужгород, вул. Богомольця, 39, які належать на праві господарського відання Ужгородтеплокомуненерго.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 30.11.2017 року було припинено процедуру санації та розпочато ліквідаційну процедуру.

В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором УКПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» арбітражним керуючим Ракущинцем Андрієм Андрашовичем двічі проводилась інвентаризація належного майна банкруту.

Наявність та схоронність даного майна підтверджується проведеною інвентаризацією майна ліквідатором УКПТМ «Ужгородтеплокомуненерго» та інвентаризаційною комісією з числа кредиторів в 2023 році (додаток 5).

Жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач суду не надав (рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 43 від 26.03.1997 року «Про прийняття на комунальний баланс та зняття з балансу будинків/квартир/», Статуту Ужгородського комунального підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», акт приймання-передачі від 06.10.2006 року, інвентарна справа і т.д.).

Разом з позовною заявою заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, якою заявник просить відстрочити сплату судового збору у зв`язку з тим, що останній перебуває в стані ліквідації і не володіє достатніми коштами на сплату судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з важким фінансовим становищем не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним та вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини 1статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.

Зважаючи на наведене суд відмовляє в задоволенні клопотання щодо відстрочення сплати судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» врегульовано умови і порядок сплати судового збору. Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру належна до сплати ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру належна до сплати ставка судового збору складає один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №905/105/20, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Заявлена позивачем позовна вимога про визнання права власності є матеріально-правовою вимогою, яка має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру вартості зазначеного майна.

Судовий збір із позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, водночас, позивач доказів актуальної вартості (чинної оцінки) спірного нерухомого майна станом на день подання позову до суду не долучив, що унеможливлює визначення судом суми судового збору за вказану позовну вимогу.

Відтак, позивачу для усунення недоліків позовної заяви слід надати суду: 1) розгорнутий перелік доданих до позовної заяви додатків, 2) інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, 3) надати документальні докази актуальної вартості (чинної оцінки) спірного нерухомого майна станом на день подання позову до суду та документи, які підтверджують сплату судового збору за заявлені вимоги майнового характеру.

Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог КУзПБ (ч. 3 ст. 37 КУзПБ).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 34,37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання Ужгородського комунального підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2.Позовну заяву Ужгородського комунального підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго» - залишити без руху.

3.Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині даної ухвали доказів у строк не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що:

- в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

- в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.

Суддя Л.В. Андрейчук