номер провадження справи 24/138/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2024 Справа № 912/1205/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 912/1205/24
за позовом: Фізичної особи - підприємця Коханюк Олександра Корнійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РЕКТАН (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 2, код ЄДРПОУ 35198633)
про стягнення 235288,83 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2024 матеріали позовної заяви від 09.05.2024 Фізичної особи - підприємця Коханюк Олександра Корнійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕКТАН про стягнення 235288,83 грн заборгованості за договором № 10-10/22 від 01.10.2021, яка складається з 221090,92 грн основного боргу, 1108,00 грн 3% річних, 1550,28 грн індексу інфляції, 10535,63 грн пені направлено за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
Згідно з протоколом від 10.06.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару за договором поставки від 10.10.2022 № 10-10/22. За період з 19.10.2022 по 21.08.2023 ТОВ «РЕКТАН» здійснило оплату за отриманий Товар в загальному розмірі 581000,00 грн. Таким чином заборгованість ТОВ «РЕКТАН» перед ФОП Коханюк О.К. становить 221090,92 грн. З метою погашення заборгованості відповідачеві 21.03.2024 направлено претензію з вимогою погашення заборгованості за отриманий Товар. Зазначена претензія доставлена відповідачеві 28.03.2024 та не отримана ним з «інших причин» та повернута позивачеві в зв`язку з «закінченням встановленого терміну зберігання» 08.04.2024. За порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 10539,63 грн пені, 2108,00 грн - 3% річних та 1550,28 грн - інфляційних втрат. Просить суд, на підставі ст. ст. 11, 16. 526. 625 , 629 ЦК України, ст. 193 , 216 ГК України, позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду від 24.06.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/1205/24, присвоєний номер провадження 24/138/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначеного на 15.07.2024.
15.07.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.
Розгляд справи відкладався на 07.08.2024, на 16.09.2024, про що судом винесено ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 16.09.2024 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Відповідач в судове засідання не прибув, своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Ухвала суду від 24.06.2024 про відкриття провадження у цій справі, у зв`язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету в системі Електронний суд, була надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 2. Поштове відправлення з ухвалою суду було повернуто до суду без вручення, з відміткою на довідці АТ Укрпошта: за закінченням терміну зберігання.
Про розгляд справи відповідач також був повідомлений шляхом розміщення відповідного оголошення в мережі Інтернет на сайті Судова влада України.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.
Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи. Суд враховує, що неотримання відповідачем ухвали суду в цій справі та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій/бездіяльності відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.
У судовому засіданні 16.09.2024 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
10.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКТАН» (Покупець, відповідач) та Фізичною особою підприємцем Коханюк Олександром Корнійовичем (Постачальник, позивач) укладено Договір поставки товару № 10-10/22, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується протягом усього терміну дії даного Договору поставляти та передавати у власність Покупця визначений у розділі 2 Товар, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати на умовах даного договору.
Згідно п. 2.1. Договору, Товаром за даним Договором є: продукти харчування в асортименті, за номенклатурою, к кількості та за ціною, що визначається видатковою накладною на кожну окрему партію товару. Видаткові накладні формуються за заявками Покупця, які узгоджуються у будь-якому зручному для сторін форматі, у тому числі електронною поштою або за телефоном.
Відповідно до п. 3.1. Постачальник зобов`язаний: поставляти Товар партіями за заявками Покупця; здійснити завантаження Товару своїми силами та за свій рахунок; податкові накладні оформлювати у відповідності до ст. 201 Податковою кодексу України, з обов`язковою своєчасною реєстрацією у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Покупець зобов`язаний сплатити вартість прийнятого Товару за цінами та у сумі, що визначені у видаткових накладних (п. 3.2.).
Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня підписання видаткової накладної (п. 4.1.).
Загальна вартість товару, що передається за цим Договором складає суму всіх визначених у видаткових накладних вартостей партій товару (4.2.).
Оплата Товару проводиться виключно на підставі наданих Постачальником, оформлених відповідно до законодавства, рахунку-фактури, видаткової накладної та товарно -транспортної накладної (у випадку доставки Товару на умовах DDР), документів визначених у п.п. 2.3. даного договору та при умові реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата Товару по ціні, зазначеної в рахунку виставленому Постачальником проводиться у наступному порядку: 80% від суми належної до оплати в строк не пізніше 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання оригіналів документів визначених у п. п. 2.3. Договору. 20% від суми належної до оплати - після реєстрації відповідної податкової накладної та отримання Покупцем податкового кредиту за нею, У разі ненадання (надання не в повному обсязі) документів зазначених у п.п.2.3. даного Договору оплата за послуги не здійснюється до моменту отримання повного пакету документів (п. 4.3.).
Відповідно до п. 4.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства та умов цього Договору.
За порушення зобов`язання щодо розрахунку за товар Покупець оплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми не виконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання (п. 6.6.).
Розділом 9 договору сторонами обумовлено, що цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2022 року, однак в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п. 9.1.). Якщо жодна зі Сторін в 10 денний термін до закінчення дії цього Договору не заявить про намір його припинити або змінити, цей Договір автоматично пролонгується на кожен наступний, календарний рік на тих умовах, які були передбачені цим Договором (п. 9.2.). Закінчення строку дії даного договору не звільняє Сторони від повного виконання зобов`язань за цим Договором (п. 9.3.).
Жодна із сторін Договору поставки не виявила бажання припинити дію договору та не надсилали відповідні повідомлення, отже Договір поставки є діючим.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки ФОП Коханюк Олександр Корнійович здійснив поставку хлібобулочних виробів ТОВ «РЕКТАН» за період з 19.10.2022 по 21.08.2023 на загальну суму 802090,92 грн.
Позивач вказує, що в свою чергу ТОВ «РЕКТАН» здійснювало постачання хлібобулочних виробів до військових частин, що дислокувались на території м. Світловодськ, с.м.т. Онуфріївка та Онуфріївського району.
В зв`язку з дією воєнного стану та з необхідність збереження військової таємниці щодо адреси розташування військових частин, додаткові угоди зі споживачами не укладались, а продукція доставлялась позивачем безпосередньо споживачам власним транспортом і передавалась відповідальним особам військових частин згідно з видатковими накладними за усною домовленістю з ТОВ «РЕКАН».
Копії видаткових накладних на видачу товару відповідальним особам військових частин за жовтень 2022 року - квітень 2023 року та червень 2023 року містяться в матеріалах справи.
Як вказує позивач за травень 2023 до позову надано лише зведені видаткові накладні від 15.05.2023 № РН-0000211 та від 31.05.2023 № РН-0000242, оскільки видаткові накладні на видачу товару відповідальним особам військових частин були помилково направлені відповідачу на адресу позивача не повернуті.
За результатами здійснених господарських операцій складались узагальнені видаткові накладні, які узгоджувались з ТОВ «РЕКАН» і направлялись відповідачу засобами електронного зв`язку та поштою.
Оскільки відповідач допускав затримку в розрахунках за поставлений товар позивачем було направлено засобами електронного зв`язку та поштою листи Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України (вих. № 26 від 16.08.2023) та до Центрального управління продовольчого забезпечення Тилу командування Сил логістики Збройних Сил України (вих. № 27 від 16.08.2023 ).
Вказані поштові відправлення отримані Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України 28.08.2023, а Центральним управлінням продовольчого забезпечення Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України - 22.08.2023, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення форми 119.
Після цього відповідачем проведено оплати за поставлений товар 15.08.2023 на суму 50000,00 грн. та 21.08.2023 на суму 100000,00 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 01.02.2024 за період з 10.08.2022 по 31.12.2023.
За період з 19.10.2022 по 21.08.2023 ТОВ «РЕКТАН» здійснив оплату за отриманий Товар в загальному розмірі 581000,00 грн.
Таким чином заборгованість ТОВ «РЕКТАН» перед ФОП Коханюк О.К. станом на 31.12.2023 становить 221090,92 грн.
Зазначена заборгованість виникла в зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових закладних, виданих ФОП Коханюк О.К. на ім`я ТОВ «РЕКТАН», в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН ) через блокування їх реєстрації податковим органом.
Станом на 20.03.2024 податкові накладні (а саме: № 46 від 31.03.2023 на загальну суму 158608,00 грн., в т.ч. ПДВ - 26434,67грн.; № 30 від 25.04.2023 на загальну суму 38509,06 грн., в т.ч. ПДВ - 6418,18грн.; № 43 від 27.04.2023 на загальну суму 36584,28 грн., в т.ч. ПДВ - 6097,38грн.; № 52 від 28.04.2023 на загальну суму 31082,32 грн., в т.ч. ПДВ - 5180,39грн.; №53 від 29.04.2023 на загальну суму 34086,88 грн., в т.ч. ПДВ -5681,15грн.; № 12 від 15.05.2023 на загальну суму 180285,48 грн., в т.ч. ПДВ - 30047,58грн.) зареєстровано в ЄРПН за датою їх складання, що підтверджується відповідними квітанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а саме: від 08.03.2024 до ПН № 46 від 31.03.2023, реєстраційний номер 9076968591; від 08.03.2024 до ПН № 30 від 25.04.2023, реєстраційний номер 9099743639; від 08.03.2024 до ПН № 43 від 27.04.2023, реєстраційний номер 9103675877; від 08.03.2024 до ПН № 52 від 28.04.2023, реєстраційний номер 9104021519; від 08.03.2024 до ПН № 53 від 29.04.2023, реєстраційний номер 9104021754; від 08.03.2024 до ПН № 12 від 15.05.2023, реєстраційний номер 9119842991.
Таким чином перешкоди для оплати за поставлений ФОП Коханюк О.К. на адресу ТОВ «РЕКТАН» товар, станом на 08.03.2024 - усунено.
В зв`язку з усуненням перешкод щодо оплати за отриманий товар з метою погашення заборгованості відповідачу 21.03.2024 направлено претензію з вимогою погашення заборгованості за отриманий Товар.
Зазначена претензія доставлена відповідачу 28.03.2024, але не отримана ним з «інших причин» та повернута позивачу в зв`язку з «закінченням встановленого терміну зберігання» 08.04.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення «Укрпошти».
Відповідач не виконав зобов`язання, передбачені Договором поставки, та не здійснив оплату товару позивачу у повному обсязі, у зв`язку з цим, з метою захисту своїх прав ФОП Коханюк О.К. звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РЕКТАН заборгованості, а саме основного боргу, пені, 3% річних та інфляції.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу продукції на загальну суму 802090,92 грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом вище, відповідач за період з 19.10.2022 по 21.08.2023 здійснив оплату за отриманий Товар частково в загальному розмірі 581000,00 грн.
Таким чином заборгованість ТОВ «РЕКТАН» перед ФОП Коханюк О.К. становить 221090,92 грн.
Невиконане зобов`язання за договором у сумі 221090,92 грн підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.
Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 221090,92 грн не погашена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 221090,92 грн.
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
На підставі пунктів 6.1., 6.6. договору позивач нарахував пеню у розмірі 10539,63 грн за період з 01.01.2024 по 26.04.2024 на суму заборгованості - 221090,00 грн.
Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Оскільки судом встановлений факт порушення відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару у передбачені Договором строки, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною та обґрунтованою.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та умови договору.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 10539,63 грн пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі, договорі та підлягає задоволенню судом (не виходячи за межі позовних вимог) у заявленому позивачем розмірі, а саме 10539,63 грн.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нараховує 3 % річних та інфляційні втрати.
Згідно наданого позивачем розрахунку розмір 3% річних за період з 01.01.2024 по 26.04.2024 становить 2108,00 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних, нарахованих на заборгованість у сумі 221090,00 грн за період з 01.12.2024 по 26.04.2024, суд встановив, що сума 3 % річних становить 2102,17 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 2102,17 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 1550,28 за період січень квітень 2024 року, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за період прострочення та визначив, що розмір інфляційних втрат за вказаний період є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Приймаючи до уваги, що заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є меншою ніж встановлено судом, суд не виходячи за межі позовних вимог дійшов до висновку про задоволення вимоги про стягнення інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі, а саме - у розмірі 1550,28 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.
На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги в цілому задовольняються судом частково.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКТАН» (код ЄДРПОУ 35198633, юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 2, на користь фізичної особи - підприємця Коханюка Олександра Корнійовича, АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) - 221090 (двісті двадцять одна тисяча дев`яносто) грн 92 коп. основного боргу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн 17 коп. 3% річних, 1550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) грн 28 коп. інфляції, 10539 (десять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн 63 коп. пені та 3529 (три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн 25 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 16.10.2024.
СуддяТ.А. Азізбекян
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122382406 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні