Ухвала

від 17.10.2024 по справі 910/12580/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

17.10.2024Справа № 910/12580/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Тетяни ВАЩЕНКО, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Продакшн" (03067 м. Київ, провулок Чугуївський буд. 19-А; ідентифікаційний код 36356514) до Компанії GLOBAL BUSINESS ULUSLARARASI IC VE DIS TIC.LTD.STI (Туреччина, 35000 Izmir Dokuz Eylul Mah. Sokak 342. NO:2 D.108; реєстраційний (ідентифікаційний) номер: 4831055125) про стягнення 28 679,00 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НД Продакшн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії GLOBAL BUSINESS ULUSLARARASI IC VE DIS TIC.LTD.STI (Туреччина) про стягнення 28 679,00 доларів США заборгованості за поставлений відповідачу товар за договором поставки №18/04_1 від 18.04.2023.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Положеннями частин 1, 2 ст. 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

За змістом ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи ціну позову, складність справи, характер спірних правовідносин, предмет доказування, суд на підставі ч. 5 ст. 252 ГПК України дійшов висновку про призначення зазначеної справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Судом встановлено, що відповідач компанія GLOBAL BUSINESS ULUSLARARASI IC VE DIS TIC.LTD.STI, є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Туреччини.

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відтак компанію GLOBAL BUSINESS ULUSLARARASI IC VE DIS TIC.LTD.STI слід повідомити про розгляд цієї справи в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі Конвенція), учасником якої є Туреччина, та яка є чинною в Україні згідно із Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Відповідно до ст. 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Статтями 2-3 Конвенції, визначено, що кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.

В силу приписів ст. 6 Конвенції, Центральний Орган запитуваної Держави або будь-який орган, який вона може призначити для цього, складає підтвердження відповідно до формуляра, доданого до цієї Конвенції. У підтвердженні підтверджується факт вручення документу і зазначається спосіб, місце та дату вручення, а також особа, якій документ було вручено. Якщо документ не був вручений, в підтвердженні зазначаються причини, які перешкодили врученню. Запитуючий орган може вимагати, щоб підтвердження, яке було складене не Центральним Органом або судовим органом, було скріплено підписом представника одного з цих органів. Підтвердження направляється безпосередньо запитуючому органу.

Згідно зі ст. 17 Конвенції, позасудові документи, видані органами влади та судовими працівниками однієї Договірної Держави можуть бути передані з метою вручення в іншу Договірну Державу способами та відповідно до положень цієї Конвенції.

За приписами ст. 18 Конвенції, кожна Договірна Держава може призначити інші органи влади на додаток до Центрального Органу і визначити обсяг їх компетенції. Запитуючий орган, однак, в будь-якому випадку має право звернутися з проханням безпосередньо до Центрального Органу.

Вся інформація, щодо вручення документів на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року розміщена на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net).

Уповноваженим органом Туреччини є Генеральний директорат із закордонних відносин та справ ЄС Міністерства юстиції (Directorate General for Foreign Relations and EU Affairs Ministry of Justice), до якого слід направляти прохання про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках (п. 6.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів).

Таким чином, для належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, відповідно до розділу ІХ Господарського процесуального кодексу України, пунктів 6.2-6.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України, від 27.06.2008 № 1092/5/54, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача надати суду примірники нотаріально засвідчених перекладів на турецьку мову копій даної ухвали суду, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів (ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

Таким чином, з огляду на необхідність належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи та його права на подання відзиву на позовну заяву, заперечень та інших процесуальних документів у порядку, встановленому Конвенцією, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу Туреччини на судове доручення про надання правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 12, 176, 228, 229, 234, 235, 247, 250, 251, 252, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №910/12580/24.

2. Справу № 910/12580/24 визнати малозначною. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

3. Направити судове доручення про надання правової допомоги у справі №910/12580/24 до Генерального директорату із закордонних відносин та справ ЄС Міністерства юстиції Туреччини.

4. Зобов`язати позивача в строк до 27.11.2024 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати нотаріально завірені переклади позовної заяви з додатками, даної ухвали та судових доручень про надання правової допомоги на турецьку мову в трьох примірниках.

5. Відповідачу в строк протягом двадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов відповідно до вимог ст. ст. 165, 178 ГПК України, з доказами направлення відзиву з додатками позивачу.

6. Позивачу в строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив із врахуванням вимог ст. ст. 165, 166 ГПК України, з доказами направлення відповіді на відзив з додатками на адресу відповідача.

7. Запропонувати відповідачу в строк протягом десяти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) надати суду заперечення на відповідь на відзив.

8. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

9. Повідомити, що сторони відповідно до ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

10. Довести до відома учасників судового процесу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд має право стягувати в дохід Державного бюджету України з винної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

11. Попередити відповідача, що в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України).

12. Звернути увагу учасників судового процесу на приписи ст. ст. 80, 91 ГПК України щодо порядку, строків подання доказів, їх засвідчення та направлення копій доказів іншим учасникам судового процесу.

13. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.

14. Зупинити провадження у справі № 910/12580/24 до надходження відповіді від компетентного органу Туреччини на судове доручення про надання правової допомоги.

Ухвала набрала законної сили 17.10.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ВАЩЕНКО