Рішення

від 16.10.2024 по справі 910/25640/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2024Справа № 910/25640/14 (910/8637/24)

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1)

про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 44 152,70 грн.

В межах справи № 910/25640/14

За заявою Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (код ЄДРПОУ 32491316)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/25640/14 за заявою Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" про банкрутство на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2015.

10.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 44 152,70 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 44 152,70 грн. до розгляду в межах справи№ 910/25640/14 про банкрутство Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.08.2024 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву позивача.

08.08.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В. щодо позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 06.11.2019 працює у Державному підприємстві "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" на посаді виконуючого обов`язки директора, відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.11.2019 № 55-п.

Під час перебування у трудових правовідносинах з відповідачем за період з 01.02.2024 по 31.05.2024 з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 44 152, 70 грн., у том числі 7 947, 49 грн. - податок на доходи та 662, 29 грн. - військовий збір.

Наявність даної заборгованості підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" про нараховану але невиплачену заробітну плату від 03.06.2024 № 1-К.

Статтею 1, 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконувану ним роботу.

Відповідно до ст. 21, 22 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

У ч. 3 ст. 15 зазначеного Закону закріплено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці").

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у поданому відзиві визнав позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в повному обсязі.

Крім того, розпорядник майна Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" арбітражний керуючий Куліченко М.В. в поданих поясненнях зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 в розмірі 44 152, 70 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 97 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України про оплату праці, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Конституційний Суд України в рішенні № 1-18/2013 від 15.10.2013 зазначив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.

За змістом частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З огляду на викладені обставини, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі заявлені позовні вимоги, які складають заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 44 152, 70 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; ідентифікаційний код 32491316) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 44 152 (сорок чотири тисячі сто п`ятдесят дві) грн. 70 коп.

3. Стягнути з Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; ідентифікаційний код 32491316) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк