Рішення

від 17.10.2024 по справі 910/5040/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2024Справа № 910/5040/24

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛІНІ БУЛАВА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ"

про стягнення збитків у розмірі 206 060,79 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛІНІ БУЛАВА" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення збитків у зв`язку зі знищенням обладнання переданого за актом здачі-приймання № 01 від 10.07.2020 та стягнення заборгованості за орендоване майно переданого за актом здачі-приймання № 2 від 19.01.2021 у розмірі 206 060,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/5040/24 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження 01.05.2024 в електронний кабінет системи Електронний суд, про що міститься в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, однак Підприємство не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами до суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2020 між Товариством, як орендодавцем, та Підприємством, як орендарем, укладено Договір оренди № ДОП 10-07/2020 (далі договір № ДОП 10-07/2020), відповідно до пункту 1.1-1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Найменування обладнання, яке передається орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору та складає єдиний документ.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці обладнання, протягом трьох робочих днів після здійснення попередньої оплати першого періоду розрахунків за оренду такого обладнання, здійсненого в порядку п.6.5 цього договору, якщо сторони не дійшли письмової згоди про інше.

Відповідно до пунктів 3.3-3.4 договору при передачі орендарю кожної одиниці обладнання або декількох одиниць обладнання за цим договором сторони підписують акт прийому-передачі. який є невід`ємною частиною договору. Такий акт прийому-передачі складаються безпосередньо орендодавцем та підписується сторонами в двох екземплярах по одному для кожної зі сторін. Акт прийому-передачі обладнання містить наступні необхідні умови: дата підписання акту, яка засвідчує дату передачі обладнання орендарю та дата початку нарахування орендної плати: назва обладнання, кількість та його опис, відновну вартість переданого в оренду обладнання; орендну плату; строк оренди обладнання, окрім випадків, коли обладнання передається на невизначений строк; адресу оренди; інші умови, які сторони вважають необхідними при підписанні акту.

Пунктами 3.6-3.7 договору встановлено, що підписання Акту прийому-передачі Сторонами свідчить про факт і дату передачі обладнання орендарю в оренду на умовах даного договору. З моменту підписання сторонами акту прийому-передачі конкретної одиниці або декількох одиниць обладнання, для них набувають чинності всі умови вказаного договору, а також умови, які викладені в акті прийому-передачі обладнання.

У пунктах 4.1-4.3 договору погоджено, що початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання сторонами Акту прийому- передачі такого обладнання. Строк оренди обладнання за цим договором визначаються в акті прийому-передачі одиниці такого обладнання. Строк оренди обладнання обчислюється добами та місяцями. За умовами даного договору місяць оренди складається з 30 днів. Мінімальний строк оренди обладнання за даним договором складає 5 діб, які розпочинаються з дня підписання акту прийому-передачі обладнання та закінчується по закінченню п`яти діб.

Відповідно до пункту 4.7 договору, якщо орендар після закінчення вказаного в Акті строку продовжує користуватися обладнанням, та за п`ять днів до закінчення такого строку письмово не попередив орендодавця про повернення обладнання, то кожен наступний строк оренди вважається продовженим на визначену в Акті кількість діб чи місяців та тих самих умовах.

Згідно з пунктом 5.1 договору при поверненні орендарем орендодавцю кожної одиниці обладнання або декількох одиниць обладнання за цим договором уповноважені представники сторін підписують (та при наявності засвідчують печаткою) Акт прийому-передачі, який є невід ємною частиною договору. Для підписання акту прийому-передачі представник орендаря повинен пред`явити орендодавцю документ, що підтверджує його повноваження, в тому числі, на підписання акту огляду технічного стану обладнання.

Такий акт прийому-передачі, а також акт огляду технічного стану обладнання складається безпосередньо орендодавцем та підписується сторонами в двох екземплярах по одному для кожної із сторін (пункт 5.2 договору).

У пункті 5.3 договору вказано, що строк оренди вважається закінченим, а обладнання таким, що підлягає поверненню орендодавцю в строк визначений в Акті прийому-передачі, за яким таке обладнання передавалось в оренду.

Відповідно до пункту 5.7 договору орендар повинен повернути обладнання негайно в день одностороннього розірвання договору орендодавцем з підстав та в порядку передбаченим чинним законодавством України, або цим договором.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що орендар повинен повернути обладнання технічно справним, в такому ж стані як отримав в оренду, з урахуванням його нормального зносу. Крім того, обладнання повинно бути відчищено від будівельного, монтажного, іншого бруду, від забруднення фарбою, мастилами, іншими технічними забруднювачами та сумішами, а також від майна орендаря, що може знаходитись в такому обладнанні. При поверненні забрудненого обладнання, орендар повинен оплатити всі витрати орендодавця по видаленню забруднення з обладнання або його ремонту, на підставі виставленого орендодавцем рахунку в безакцентному порядку.

За змістом пунктів 5.9, 5.10 договору фактичною датою повернення обладнання вважається дата підписання акту прийому-передачі обладнання сторонами, якщо інше не випливає з умов договору. Акти прийому-передачі про повернення майна мають бути підписані сторонами, а майно має бути повернено орендодавцю за адресою оренди, що зазначається сторонами в Акті прийому-передачі при отриманні майна в оренду.

Пункт 5.20 договору передбачає, що підтвердженням факту повернення орендованого майна орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний Акт повернення обладнання. До підписання сторонами такого акту, обладнання вважається таким, що заходиться в користуванні орендаря та не повернуто орендодавцю.

У разі, якщо з будь-яких причин орендар відмовиться підписувати Акт повернення обладнання та/чи акт технічного огляду обладнання, він повинен не пізніше одного дня, з моменту повернення обладнання, падати виконавцю письмову вмотивовану відмову. У разі ненадання письмової відмови та/або надання її з порушенням встановленого у цьому пункті Договору терміну, Акти вважаються такими, що узгоджені та підписані обома сторонами (пункт 5.21 договору).

Відповідно до пункту 5.22 договору у разі, якщо Обладнання не буде повернуто орендарем вчасно та у порядку, передбаченому умовами даного договору, орендодавець має право будь-яким придатним засобом зв`язку. у тому телефаксом, поштою, шляхом направлення телеграми, цінного чи рекомендованого листа, інше, попередити орендаря про дату та час. коли орендодавець самостійно вчинить дії щодо вилучення майна з-під оренди. У разі, якщо орендар не відреагує на таке попередження та не з`явиться у визначений орендодавцем день та час, орендодавець самостійно вилучає майно без залучення будь-яких свідків, у тому числі представників державних органів.

У пункті 6.1 договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок орендодавця або сплати готівкою за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду, згідно п. 3.3 договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно п. 5.1 договору або датою припинення/розірвання договору, якщо Акт прийому-передачі не підписаний орендарем з його вини, або з моменту фактичного вилучення орендодавцем орендованого майна.

Згідно з пунктами 6.2, 6.4 договору розрахунок орендної плати здійснюється виключно орендодавцем на основі встановленого ним тарифу за добу або місяць оренди кожної окремої одиниці обладнання та вказується в акті прийому-передачі, який підписується сторонами договору при передачі обладнання в оренду. Період розрахунків орендаря становить 5 діб. Орендар сплачує орендну плату за кожен конкретний період в розмірі та на підставі рахунків наданих орендодавцем. У вказані дати сторони підписують акти, якими засвічують факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період.

За умовами п. 6.5 договору орендар вносить орендну плату за орендну обладнання в наступному порядку: орендна плата до кінця першого періоду розрахунків вноситься попередньо за перший місяць, після підписання цього договору, і до фактичного отримання обладнання в оренду; за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо в строк за 3 робочих дні до початку такого періоду розрахунків; невнесення попередньої оренди в повному обсязі за період розрахунків, що наступає, є підставою для припинення відносин оренди за цим договором стосовно певного об`єкту оренди, користування яким попередньо не оплачено. Якщо орендар не вніс попередньо плату за період розрахунків і продовжує користування обладнанням, він вважається таким, що прострочив (несвоєчасно оплатив), цей платіж.

За умовами пункту 7.2.2 договору орендодавець за договором має право в будь-який час перевірити умови користування орендованим обладнанням та його зберігання орендарем та провести його технічний огляд.

Пунктами 8.1.9 та 8.1.16 договору узгоджено, що орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі та за кожну отриману послугу від орендодавця, підписати акти надання послуг. У випадку незгоди підписання акту падання послуг, орендар повинен не пізніше одного дня з моменту отримання послуги, надати письмову вмотивовану відмову. У разі ненадання письмової відмови та/або надання її з порушенням встановленого строку, акти вважаються такими, що узгоджені підписані обома сторонами.

Відповідно до пункту 8.1.10 договору орендар зобов`язаний нести ризик випадкової загибелі обладнання, терміново (на протязі 24 годин) повідомити телефоном/факсом та в подальшому (на протязі 2-х робочих днів) письмово повідомити орендодавця про пошкодження, втрату (викрадення), завдання іншої шкоди орендованому обладнанню або його комплектуючих та оплатити оренду цього обладнання до моменту письмового повідомлення. Вжити необхідні заходи по оформленню події та зменшенню можливих збитків (викликати міліцію, пожежних, отримати письмові пояснення робітників, свідків, охоронців та ін).

На виконання умов договору № ДОП 10-07/2020 сторонами 10.07.2020 складено Акт здачі-приймання обладнання № 01, відповідно до якого Товариство передало, а Підприємство прийняло в оренду за адресою: м. Київ, вул. Ольшанська 2, на загальну суму 118 400,00 грн наступне обладнання: Будівельний вагончик/контейнер ПРУ 7 (1 шт), загальною вартістю 80 000,00 грн; Ліжко двох`ярусне (4 шт), загальною вартістю 14 000,00 грн; Матрац (8 шт), загальною вартістю 12 000,00 грн; подушка (8 шт), загальною вартістю 4 000,00 грн; ковдра (8 шт), загальною вартістю 7 200,00 грн; реклама в ПВХ (2 шт), загальною вартістю 1 200,00 грн. Строк оренди розпочинається 10.07.2020 по 09.08.2020.

28.07.2022 Товариством складено акт щодо фізичного знищення внаслідок пожежі всього орендованого майна, переданого за Актом здачі-приймання обладнання №01 від 10.07.2020 по договору оренди № ДОП 10-07/2020.

Поряд із цим, 19.01.2022 сторонами складено Акт здачі-передачі обладнання №2 до договору № ДОП 10-07/2020, за яким Товариство передало, а Підприємство прийняло в оренду за адресою: м. Київ, вул. Ольшанська 2, наступне обладнання: Контейнер №KS003 (1 шт), загальна вартість оренди за 30 діб 4 320,00 грн; Ліжко двох`ярусне (4 шт), загальна вартість оренди за 30 діб 600,00 грн; Матрац (8 шт), загальна вартість оренди за 30 діб 288,00 грн; подушка (8 шт), загальна вартість оренди за 30 діб 288,00 грн; ковдра (8 шт), загальна вартість оренди за 30 діб 288,00 грн; кондиціонер з/б (1 шт), загальна вартість оренди за 30 діб 0 грн; кондиціонер в/б (1 шт), загальна вартість оренди за 30 діб 0 грн; загальна вартість оренди за 30 діб 5 784,00 грн.

Надання послуг оренди за договором № ДОП 10-07/2020 підтверджується наступними актами: №7 від 19.01.2022; №40 від 31.01.2022; №117 від 18.02.2022; №397 від 14.06.2022; №188 від 31.01.2022; №190 від 24.02.2022; №194 від 31.03.2022; №249 від 31.03.2022; №278 від 30.04.2022; №279 від 30.04.2022; №359 від 31.05.2022; №442 від 28.02.2022; №409 від 30.06.2022. Дані акти скріплені електронним підписом Підприємства та містять відмітку «Прийнято контрагентом».

28.07.2022 Товариством вилучено передане Підприємству в оренду майно, про що складено Акт здачі-приймання обладнання №02-02 до договору оренди № ДОП 10-07/2020.

Надалі, 25.04.2023 Товариство направило на юридичну адресу Підприємства претензію №25/01 від 21.04.2023 про стягнення заборгованості в розмірі 23 338.21 грн по договору оренди № ДОП 10-07/2020 від 10.07.2020 та збитків у зв`язку зі знищенням обладнання у розмірі 118 400,00 грн, що станом на 20.04.2023 підлягає відшкодуванню в сумі 160 756,00 грн; акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020-21.04.2023, рахунок на оплату №38 від 21.04.2023.

Оскільки від Підприємства відповіді на претензію або грошових коштів не надійшло, Товариство звернулося з даним позовом до суду.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Норми вказаної статті кореспондуються із приписами статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно з ч. 1. ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Як слідує з матеріалів справи, Підприємство всупереч умовам договору оренди № ДОП 10-07/2020 не сплачувало своєчасно та в повному обсязі орендну плату за отримане в оренду майно згідно з актом здачі-передачі обладнання №2 від 19.01.2022.

У зв`язку з цим, за Підприємством утворилась заборгованість за період січень-червень 2022 року в сумі 23 338,21 грн, що розрахована з урахуванням сплаченого Підприємством авансу в сумі 3 704,99 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з Підприємства суми основного боргу з орендної плати в розмірі 23 338,21 грн, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пунктів 9.2.1-9.2.3 договору орендар несе наступну відповідальність: за кожен день прострочення внесення орендної плати згідно строків оплати, визначених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочки; у випадку, якщо прострочення по оплаті орендної плати перевищує 10 календарних днів орендар додатково сплачує штраф в розмірі 30% від місячної орендної плати за кожне окреме порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору; у випадку, якщо прострочення по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів орендар додатково сплачує штраф в розмірі 40% від місячної орендної плати за кожне окреме порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору.

Згідно з наданим Товариством розрахунком останнім нараховано на суму основного боргу 23 338,21 грн пеню за період з 29.01.2022 до 28.07.2022 у сумі 3 388,84 грн та 40 % штрафу в сумі 9 335,28 грн.

За арифметичним перерахунком суду, нараховані Товариством штрафні санкції підлягають стягненню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок нарахованих на суму основного боргу 23 338,21 грн інфляційних втрат за період з 29.01.2022 до 21.04.2024 у розмірі 7 681,62 грн та трьох процентів річних у сумі 1 560,84 грн, суд дійшов висновку про стягнення вказаних сум із Підприємства в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з Підприємства збитків у сумі 160 756,00 грн у зв`язку зі знищенням обладнання, переданого за актом здачі-приймання № 01 від 10.07.2020, суд дійшов висновку про наступне.

За приписами статті 22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Як передбачено частиною 2 статті 779 ЦК України в разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Згідно з пунктом 5.18 договору у випадку встановлення фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за договором обладнання чи його деталей, орендар відшкодовує вартість обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку орендодавцем і у відповідності з діючими ринковими цінами на нове обладнання, а також оплачує всі витрати, пов`язані з ремонтними роботами, придбання нового обладнання, або відшкодовує втрачене обладнання ідентичним, яке придбає сам орендар у безспірному порядку.

Пунктом 5.26 договору встановлено, що у випадку встановлення фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за договором обладнання чи його деталей, орендар відшкодовує вартість обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку орендодавцем і у відповідності з діючими ринковими цінами на нове обладнання, а також оплачує всі витрати, пов`язані з ремонтними роботами, придбанням нового обладнання, або відшкодовує втрачене обладнання ідентичним, яке придбає сам орендар у безспірному порядку.

Відповідно до пункту 9.2.7 договору у випадку пошкодження (фізичного знищення) орендованого за договором обладнання орендарем чи третіми особами, його втрати (викрадення) чи його деталей, в тому числі внаслідок недотримання орендарем умов п. 8.1.12 договору, орендар відшкодовує вартість обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку орендодавцем і у відповідності з діючими ринковими цінами на нове обладнання, а також сплачує всі витрати пов`язані з ремонтними роботами, придбанням нового обладнання, або відшкодовує втрачене обладнання ідентичним, яке придбає сам орендар у безспірному порядку. Відшкодування відбувається протягом десяти днів від дати події на підставі виставленого рахунку орендодавця. Окрім цього орендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 50% від вартості пошкодженого, втраченого (викраденого) орендованого за договором обладнання чи його деталей.

Судом установлено, що 28.07.2022 Товариством складено акт щодо фізичного знищення внаслідок пожежі орендованого майна, переданого Підприємству за Актом здачі-приймання обладнання №01 від 10.07.2020 по договору оренди № ДОП 10-07/2020.

При цьому, 25.04.2023 Товариство направляло на юридичну адресу Підприємства претензію №25/01 від 21.04.2023 про сплату збитків у зв`язку зі знищенням обладнання у розмірі 118 400,00 грн, що станом на 20.04.2023 підлягає відшкодуванню в сумі 160 756,00 грн, що водночас не була задоволена.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність Товариством наявності зобов`язання в Підприємства зі сплати збитків у сумі 160 756,00 грн, що становить визначену Товариством станом на 20.04.2023 ринкову вартість знищеного обладнання, переданого в оренду за Актом здачі-приймання обладнання №01 від 10.07.2020 по договору оренди № ДОП 10-07/2020.

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, Товариством заявлено до стягнення з Підприємства 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги № 7/24 від 21.04.2024.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 7 000,00 грн представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги № 7/24 від 21.04.2024, додатку № 1 до договору № 7/24 від 21.04.2024, рахунку № 7 від 21.04.2024, акту приймання-передачі про надання правової допомоги та платіжної інструкції № 2824 від 22.04.2024 на суму 7 000,00 грн.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, Підприємством не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, судом враховано, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), що відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.

Беручи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на відшкодування професійної правничої допомоги є співрозмірними із ціною позову та ступенем складності справи та підлягають задоволенню повністю на суму 7 000,00 грн.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛІНІ БУЛАВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ" про стягнення збитків у розмірі 206 060,79 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОСФЕРА ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМЗ" (Україна, 01010, місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 6; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42828431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛІНІ БУЛАВА" (03028, Україна, місто Київ, вулиця Стратегічне шосе, будинок, 16; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42067209) 160 756 (сто шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн 00 коп. збитків, 23 338 (двадцять три тисячі триста тридцять вісім) грн 21 коп. основного боргу, 3 388 (три тисячі триста вісімдесят вісім) грн 84 коп. пені, 9 335 (дев`ять тисяч триста тридцять п`ять) грн 28 коп. штрафу, 7 681 (сім тисяч шістсот вісімдесят одну) грн 62 коп. інфляційних втрат, 1 560 (одну тисячу п`ятсот шістдесят) грн 84 коп. трьох процентів річних, 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 3 090 (три тисячі дев`яносто) грн 91 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯВІКТОРІЯ ДЖАРТИ