Рішення

від 17.10.2024 по справі 910/5883/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2024Справа № 910/5883/24

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА "ГРАНІТ"

про стягнення компенсаційних платежів у розмірі 9 563,52 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУП" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА "ГРАНІТ" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення компенсаційних платежів у розмірі 9 563,52 грн, з яких: 4 352,92 грн три проценти річних та 5 210,60 грн інфляційних втрат. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 4 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача обов`язку своєчасного внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/5883/24 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

30.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» Товариством подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження 17.05.2024 в електронний кабінет системи Електронний суд, про що міститься в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, однак Підприємство не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами до суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року між Товариством та Підприємством досягнуті домовленості щодо поставки товару, а саме: газоблоку 172 656,00 грн. (газоблок Гомель 250х200х600 у кільк. 18 м3, газоблок Могильов Білорусь 100х200х625 у кільк. 15 м3, газоблок Гомель 250х200х600 у кільк. 28.80 м3, газоблок Гомель 250х200х600 у кільк. 3,60 м3).

На виконання вказаної домовленості Товариство поставило Підприємству товар відповідно до видаткової накладної №РН-0000037 від 16.02.2022 на загальну суму 87 120,00 грн. та за видатковою накладною №РН-0000042 від 21.02.2022 на суму 85 536,00 грн.

Проте, Підприємство оплату за поставлений товар не здійснило, у зв`язку з чим Товариство зверталося до суду з позовом про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 172 656,00 грн, суми 3% річних в розмірі 6 612,96 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 46 597,80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11377/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендорс Групп» суму боргу в розмірі 172 656,00 грн, суму 3% річних в розмірі 6 612,96 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 46 597,80 грн, суму судового збору в розмірі 3 388,00 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11377/23 залишено без змін.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/11377/23 Підприємство сплатило 05.04.2024 на користь Товариства суму боргу в розмірі 172 656,00 грн, суму 3% річних в розмірі 6 612,96 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 46 597,80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 156 на суму 46 597,80 грн, № 155 на суму 6 612,96 грн, № 151 на суму 172 656,00 грн.

Відтак, Товариство просило стягнути з Підприємства за прострочення грошового зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару за період з 03.06.2023 до 04.04.2024 три проценти річних у сумі 4 352,92 грн та 5 210,60 грн інфляційних втрат.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 в справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

При цьому, наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17.

Суд відзначає, що рішення у справі № 910/11377/23 засвідчує факт порушення зобов`язання, однак не є єдиною підставою виникнення права нарахування компенсаційних витрат, оскільки такою підставою зокрема є договір поставки, зокрема, видаткові накладні №РН-0000037 від 16.02.2022 на суму 87 120,00 грн., №РН-0000042 від 21.02.2022 на суму 85 536,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що Підприємством сплачено 05.04.2024 на рахунок Товариства суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 172 656,00 грн, суму 3% річних в розмірі 6 612,96 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 46 597,80 грн. Дані суми заборгованості установлені також у рішенні Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11377/23.

Відповідно до розрахунку Товариства останнім нараховано на суму основного боргу в розмірі 172 656,00 грн за період з 03.06.2023 до 04.04.2024 три проценти річних у сумі 4 352,92 грн та 5 210,60 грн інфляційних втрат.

При цьому судом досліджено, що в межах справи № 910/11377/23 суми інфляційних втрат та три проценти річних нараховані за період з 22.02.2022 по 02.06.2023.

Отже, здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення з Підприємства нарахованих компенсаційних платежів у повному обсязі.

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, Товариством заявлено до стягнення з Підприємства 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 01.03.2023 № 01/03-23.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 4 000,00 грн представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 01.03.2023 № 01/03-23, заявки від 22.04.2024 № 5-ВЮ, звіту від 29.08.2024 № 5, рахунку на оплату від 02.09.2024 № 1 та платіжної інструкції від 10.09.2024 № 813 на суму 4 000,00 грн.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, Підприємством не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, судом враховано, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), що відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.

Беручи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на відшкодування професійної правничої допомоги є співрозмірними із ціною позову та ступенем складності справи та підлягають задоволенню повністю на суму 4 000,00 грн.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА "ГРАНІТ" про стягнення компенсаційних платежів у розмірі 9 563,52 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА "ГРАНІТ" (01032, Україна, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок, 11; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35624424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУП" (01014, Україна, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок, 15; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40313225) 4 352 (чотири тисячі триста п`ятдесят дві) грн 92 коп. трьох процентів річних, 5 210 (п`ять тисяч двісті десять) грн 60 коп. інфляційних втрат, 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯВІКТОРІЯ ДЖАРТИ