Рішення

від 17.10.2024 по справі 910/6049/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2024Справа № 910/6049/24

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ"

до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення заборгованості у розмірі 382 775,50 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2024 року Комунальне підприємство "ФАРМАЦІЯ" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Лікарня) про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № Тз-106 про закупівлю товару від 17.04.2024 у розмірі 382 775,50 грн, з яких 299 087,03 грн основного боргу, 8 106,43 грн інфляційних втрат, 8 914,31 грн три проценти річних та 66 667,73 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача обов`язку своєчасного внесення оплати за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/6049/24 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

30.05.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Лікарні надійшов відзив на позовну заяву.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами до суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2023 між Підприємством, як Постачальником, та Лікарнею, як Замовником, укладено Договір про закупівлю товару №Тз-106 (далі Договір), за умовами п.1.1. якого Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Замовнику товар, перелік, кількість, ціна та ідентифікаційні особливості якого зазначені в специфікації (Додаток № 1), що є його невід`ємною частиною, а Замовник прийняти та оплатити ці товари.

У пункті 1.2 Договору зазначено найменування та код групи товару, а саме: «Фармацевтична продукція» код 33600000-6 за ДК 021:2015.

Сума Договору встановлюється в національній валюті України та становить 1 452 294,70 грн (один мільйон чотириста п`ятдесят дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 70 копійок) в т.ч. ПДВ 32 298,64 грн. (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто вісім гривень 64 копійки) (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.1. Договору Замовник зобов`язався здійснювати оплату за поставлений товар шляхом 100% оплати вартості Товару, зазначеного в специфікації до Договору та згідно підписаної Сторонами видаткової накладної на поставку товару, протягом 30 (тридцяти) днів з дати поставки Товару. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунки проводяться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Замовником на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі за вказаним напрямом.

За змістом пункту 4.2 Договору документом, що підтверджує зобов`язання Замовника сплатити Постачальнику кошти за придбання товару є: у разі здійснення розрахунків шляхом оплати по факту поставки Товару видаткова накладна на поставку Товару, оформлена відповідно до вимог Законодавства та пункту 5.6 Договору.

Строк поставки партії товару становив 10 днів з моменту отримання заявки від Замовника (пункт 5.1.Договору).

Відповідно до пунктів 5.2. та 5.3. Договору поставка Товару здійснювалася транспортом Постачальника за адресою Замовника: м. Київ, вул. Дегтярівська, 23.

Згідно з пунктом 6.1. Договору Замовник взяв на себе зобов`язання здійснювати оплату поставки Товару та приймати поставлені товари.

Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31 грудня 2023 року, або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (пункт 11.1.Договору).

У подальшому, сторонами укладені додаткова угода №1 від 20.10.2023 до Договору, якою зменшено суму Договору до 1 263 981,53 грн із ПДВ, та додаткова угода №2 від 29.12.2023 щодо зменшення суми Договору до 444 188,34 грн із ПДВ.

На виконання умов Договору Підприємство поставило Лікарні товар загальною вартістю 444 188,34 грн із ПДВ, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін наступними видатковими накладними: № АБ-000046680 від 17.04.23 на суму 129 916,04 грн; № АБ-000046684 від 17.04.23 на суму 31 475,21 грн; № АБ-000046685 від 17.04.23 на суму 16 581,19 грн; № АБ-000046696 від 17.04.23 на суму 32 264,00 грн; № АБ-000046697 від 17.04.23 на суму 895,29 грн; № АБ-000046733 від 17.04.23 на суму 5 282,75 грн; № АБ-000046735 від 18.04.23 на суму 27 520,64 грн; № АБ-000046766 від 18.04.23 на суму 1 095,57 грн; № АБ-000046767 від 18.04.23 на суму 57 829,61 грн; № АБ-000046770 від 18.04.23 на суму 21 612,84 грн; № АБ-000046773 від 18.04.23 на суму 14 151,50 грн; № АБ-000046784 від 21.04.23 на суму 1 003,60 грн; № АБ-000046785 від 21.04.23 на суму 17 612,54 грн; № АБ-000046786 від 21.04.23 на суму 612,55 грн; № АБ-000046787 від 21.04.23 на суму 1 882,21 грн; № АБ-000046826 від 25.04.23 на суму 310,35 грн; № АБ-000046864 від 25.04.23 на суму 1 738,00 грн; № АБ-000046898 від 01.05.23 на суму 4 275,41 грн; № АБ-000046899 від 01.05.23 на суму 2 176,89 грн; № АБ-000047527 від 14.06.23 на суму 61 563,00 грн; № АБ-000047528 від 14.06.23 на суму 14 389,15 грн.

У свою чергу, Лікарнею оплачено товар на загальну суму 145 101,31 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1951 від 29.05.2023, №1952 від 29.05.2023, №2024 від 21.06.2023, №2023 від 21.06.2023, №2099 від 04.08.2023, №2097 від 04.08.2023, №2094 від 04.08.2023, №2096 від 04.08.2023, №2095 від 04.08.2023, №2100 від 04.08.2023, №2098 від 04.08.2023, №2093 від 04.08.2023, №2201 від 14.09.2023, №2200 від 14.09.2023.

Оскільки Лікарнею здійснено переплату по видатковим накладним №АБ- 000046898 від 01.05.23 за платіжним дорученням №150586 від 11.05.2023 на суму 4 275,41 грн та №АБ-000046899 від 01.05.23 за платіжним дорученням №150584 від 11.05.2023 на суму 2 176,89 грн, Підприємство повернуло на підставі листа Лікарні №50 від 22.05.2023 дані кошти згідно платіжних доручень №19270 від 24.05.2023 та №19271 від 24.05.2023.

Таким чином, заборгованість Лікарні за поставлений товар по Договору №Тз-106 становить 299 087,03 грн за видатковими накладними: № АБ-000046680 від 17.04.23 на суму 129 916,04 грн; № АБ-000046684 від 17.04.23 на суму 31 475,21 грн; № АБ-000046685 від 17.04.23 на суму 16 581,19 грн; № АБ-000046735 від 18.04.23 на суму 27 520,64 грн; № АБ-000046767 від 18.04.23 на суму 57 829,61 грн; № АБ-000046770 від 18.04.23 на суму 21 612,84 грн; № АБ-000046773 від 18.04.23 на суму 14 151,50 грн.

Із метою досудового врегулювання спору Підприємством надіслано Лікарні за допомогою програмного забезпечення системи електронного документообігу АСКОД та засобами поштового зв`язку, зокрема, лист-вимогу №050/32-134/07 від 12.04.2024 про погашення боргу та підписання актів звіряння взаємних розрахунків за період: 2023 рік. Разом із цим, відповіді або грошових коштів від Лікарні не надійшло.

Крім того, згідно з відміткою Лікарні на супровідному листі №356/05/07 від 14.05.2024 остання отримала від Підприємства лист №14 від 16.05.2024 із актом звіряння взаємних розрахунків за період: 2023 рік.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, що залишок неоплаченого Лікарнею товару по Договору №Тз-106 становить 299 087,03 грн за наступними видатковими накладними: № АБ-000046680 від 17.04.23 на суму 129 916,04 грн; № АБ-000046684 від 17.04.23 на суму 31 475,21 грн; № АБ-000046685 від 17.04.23 на суму 16 581,19 грн; № АБ-000046735 від 18.04.23 на суму 27 520,64 грн; № АБ-000046767 від 18.04.23 на суму 57 829,61 грн; № АБ-000046770 від 18.04.23 на суму 21 612,84 грн; № АБ-000046773 від 18.04.23 на суму 14 151,50 грн.

Заперечуючи проти оплати товару, Лікарня звертала увагу, що у видаткових накладних міститься підпис на отримання товару особою, яка не є керівником підприємства, у той час як довіреність на вказану особу наявна лише щодо отримання товару за видатковою накладною від 27.04.2023. Також Лікарня вказувала на відсутність бюджетного фінансування на закупівлю за вказаним напрямом.

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі в редакції, чинній на час оформлення спірних накладних) наведено визначення поняття «господарська операція» це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; «первинний документ» це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із положеннями частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час, коли оформлювалися спірні накладні): підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Долучені до матеріалів справи видаткові накладні відповідають наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо оформлення первинних документів.

При цьому суд враховує, що на вказаних видаткових накладних наявний відбиток печатки Лікарні, за законність використання якої товариство несе повну відповідальність. Обставин щодо загублення печатки, викрадення або вибуття з володіння товариства в інший спосіб, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, відповідачем не доведено та матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд наголошує, що в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року та у справі «Бакалов проти України» від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з Лікарні залишку заборгованості в сумі 299 087,03 грн за поставлений товар за Договором №Тз-106.

Крім того, Підприємство просило стягнути нараховану в сумі 66 667,73 грн пеню, посилаючись на пункт 8.1 Договору, статтю 232 ГК України.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Водночас, за приписами статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пункту 8.1 Договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену вимогами діючого законодавства та цим Договором.

Згідно з пунктом 8.3.3. Договору Замовник за наявності підстав, передбачених ст.237 Господарського кодексу України, має право застосувати до Постачальника оперативно-господарські санкції, передбачені ст. 236 ГК, у тому числі але не виключно: відмову Замовника від оплати за зобов`язанням, яке виконано Постачальником неналежним чином або виконано ним достроково без згоди Замовника; відмову Замовника від зобов`язання прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного Постачальником.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 №904/4156/18 указано, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки сторонами в договорі не передбачено умови щодо нарахування пені за порушення Лікарнею грошового зобов`язання з оплати поставленого товару, та такий вид забезпечення виконання грошового зобов`язання законом до спірних правовідносин також не визначений, вимоги Підприємства про стягнення 66 667,73 грн пені задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду, нараховані Підприємством 3% річних у сумі 8 914,31 грн та інфляційні втрати в сумі 8 106,43 грн підлягають стягненню з Лікарні в заявленому розмірі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення заборгованості у розмірі 382 775,50 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04119, Україна, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок, 23; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01993664) на користь Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" (01030, Україна, місто Київ, вулиця Івана Франка, будинок, 38б; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05415852) 299 087 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч вісімдесят сім) грн 03 коп. основного боргу, 8 106 (вісім тисяч сто шість) грн 43 коп. інфляційних втрат, 8 914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 31 коп. трьох процентів річних, 4 741 (чотири тисячі сімсот сорок одну) грн 61 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У частині стягнення 66 667,73 грн пені та 1 000,02 грн судового збору відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ