Рішення

від 17.10.2024 по справі 910/8724/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2024Справа № 910/8724/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсі Груп» (03118, місто Київ, вулиця Пролетарська, будинок, 20, офіс 1; ідентифікаційний код 41821131)

про стягнення 86 000,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Бориспіль» (далі ДП МА Бориспіль/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсі Груп» (далі ТОВ «Арсі Груп»/відповідач) про стягнення 86 000,00 грн збитків, завданих внаслідок невиконання зобов`язань із реєстрації податкової накладної.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.07.2024 позовну заяву прийняв до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був повідомлений про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про доставку ухвали суду від 18.07.2024 в електронний кабінет ТОВ «Арсі Груп».

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2020 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсі Груп» (далі постачальник) укладено за процедурою закупівлі «відкриті торги» договір про закупівлю №35.1-14.1/3-48, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити замовникові товар, зазначений в п. 1.2. та п. 1.3. договору та відповідно до специфікації, що наведена в додатку №1 до договору, а замовник прийняти та оплатити такий товар відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 договору, найменування товару: матеріал герметизуючий для швів аеродромних покриттів, код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:39810000-3 «Ароматизатори та воски».

Сума визначена у договорі (ціна договору) 516 000,00 грн, включаючи ПДВ 20% - 86 000,00 грн (п. 3.1 договору)

Згідно із п. 4.2.1. договору замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів після фактичної поставки товару та підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар перераховує на поточний рахунок постачальника 100% ціни фактично поставленого товару.

В п. 7.2.6. договору передбачено, що замовник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням умов договору, відповідно до законодавства України та цього договору.

У відповідності до п. 7.3.9. договору, постачальник зобов`язаний надати податкову накладну на товар, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 8.9. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх обов`язків (крім обставин непереборної сили), він зобов`язаний компенсувати збитки замовника, що виникають у зв`язку з цим. Розмір збитків визначається у відповідності до чинного законодавства України.

Договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 30.06.2021. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними (п. 12.1. договору).

Пунктами 13.15 та 13.16 договору визначено, що замовник та постачальник є платниками податку на прибуток на загальних умовах згідно з чинним законодавством України.

У специфікації, яка є додатком №1 до договору, сторонами погоджено найменування товару, кількість, його вартість, а також технічні характеристики.

Отже, 01.12.2020 на виконання умов договору відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар згідно видаткової накладної №52 на загальну суму 516 000,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 86 000,00 грн.

29.12.2020 платіжним дорученням №1004 позивач здійснив оплату за поставлений товар на загальну суму 516 000,00 грн.

Як вбачається із наданої позивачем квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.12.2020 №9351282261, реєстрація податкової накладної від 01.12.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

18.05.2023 позивач звернувся до відповідача із листом за вих. №03-22-1144, в якому просив надати інформацію стосовно дій ТОВ «Арсі Груп» щодо поновлення реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2020 на суму 516 000,00 грн, в т.ч. ПДВ на суму 86 000,00 грн.

ТОВ «Арсі Груп» листом за вих. №АГ-06/07-02 від 06.07.2023 повідомило позивача про те, що товариством подані до Комісії регіонального рівня інформація та копії документів, які необхідні для розгляду питання щодо виключення відповідача з переліку ризикових суб`єктів, але ці документи залишаються без розгляду. Також, відповідач у цьому листі зазначив, що для вирішення питання щодо виходу із ситуації, в якій опинилось ТОВ «Арсі Груп», останнє направило відповідні звернення до голови Комітету з фінансів, податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України та депутатські звернення для з`ясування правомірності дій з боку податкового органу, але жодного результату не отримано.

03.08.2023 ДП МА Бориспіль надіслало на адресу відповідача вимогу за вих. №35-28/5-193, в якій зазначило, що у зв`язку із нереєстрацією податкової накладної №1 від 01.12.2020 на суму 516 000,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 86 000,00 грн, позивач унеможливлений включити суму податку на додану вартість у розмірі 86 000,00 грн до податкового кредиту, та, відповідно, зменшити податкові зобов`язання, внаслідок чого підприємству завдано збитків на суму ПДВ, у зв`язку з чим позивач вимагав протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги, перерахувати на рахунок ДП МА Бориспіль 86 000,00 грн.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0830107298820 АТ «Укрпошта», ТОВ «Арсі Груп» цю вимогу отримало 21.08.2023, проте залишило її без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, ДП МА Бориспіль звернулося до суду із цим позовом про стягнення із ТОВ «Арсі Груп» збитків у розмірі 86 000,00 грн, завданих внаслідок невиконання зобов`язань із реєстрації податкової накладної.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно з ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 ГК передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю №35.1-14.1/3-48 від 03.11.2020, відповідно до якого відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 516 000,00 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 86 000,00 грн.

Судом також встановлено, що ДП МА «Бориспіль» за поставлений товар розрахувалось у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1004 від 29.12.2020.

Так, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Судом встановлено, що у відповідності до п. 7.3.9. договору, постачальник зобов`язаний надати податкову накладну на товар, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.

При цьому, пунктами 13.15 та 13.16 договору визначено, що замовник та постачальник є платниками податку на прибуток на загальних умовах згідно з чинним законодавством України.

У відповідності до п. 14.1.181 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, з наведеного пункту 201.10 статті 201 ПК України вбачається, що саме на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

При цьому, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічний висновок також міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Отже, пункт 201.10 ст. 201 ПК України не передбачає можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця.

В матеріалах цієї справи наявна квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.12.2020 №9351282261, з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної від 01.12.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно із п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі Порядок № 520) встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

В п. 5 Порядку №520 наведено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування (п. 6 Порядку № 520).

У відповідності до п. 7 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із п. 9 та п. 10 Порядку № 520 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Як зазначено судом вище, реєстрація податкової накладної від 01.12.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, при цьому, запропоновано відповідачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання відповідачем витребуваних податковим органом документів, пояснень, тощо.

Суд зазначає, що у листі за вих. №АГ-06/07-02 від 06.07.2023 ТОВ «Арсі Груп» повідомило позивача про те, що товариством подані до Комісії регіонального рівня інформація та копії документів, які необхідні для розгляду питання щодо виключення відповідача з переліку ризикових суб`єктів, але ці документи залишаються без розгляду. Також, відповідач у цьому листі зазначив, що для вирішення питання щодо виходу із ситуації, в якій опинилось ТОВ «Арсі Груп», останнє направило відповідні звернення до голови Комітету з фінансів, податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України та депутатські звернення для з`ясування правомірності дій з боку податкового органу, але жодного результату не отримано.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем надано до Комісії регіонального рівня інформацію та копії документів, які необхідні для розгляду питання щодо виключення відповідача з переліку ризикових суб`єктів.

Більше того, відповідачем взагалі не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вчинення дій щодо усунення наслідків зупинення податкової накладної №1 від 01.12.2020 на суму 516 000,00 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 86 000,00 грн.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Отже, системний аналіз положень пункту 187.1 ст. 187 та пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України дає підстави для висновку про те, що датою виникнення податкового зобов`язання з постачання товарів в даному випадку є дата відвантаження товару та при здійсненні операції з постачання товару платник податку - продавець був зобов`язаний в установлені строки скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, а також надати її покупцю за його вимогою, у свою чергу, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, є підставою для нарахування покупцем сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товару податкової накладної в ЄРПН не дає права покупцю на включення суми ПДВ до податкового кредиту, проте не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як зазначено судом вище, за наслідками поставки товару відповідач зобов`язаний був скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою відвантаження товару, тобто 01.12.2020 на суму 516 000,00 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 86 000,00 грн, проте станом на день розгляду цієї справи по суті реєстрація податкової накладної №1 від 01.12.2020 на вказану суму так і не здійснена, при цьому, на підтвердження зворотнього ТОВ «Арсі Груп» не надало суду будь-яких інших доказів.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, зокрема, не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ у розмірі 86 000,00 грн до складу податкового кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль» задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсі Груп» (03118, місто Київ, вулиця Пролетарська, будинок, 20, офіс 1; ідентифікаційний код 41821131) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) 86 000 (вісімдесят шість тисяч) грн 00 коп. збитків, завданих внаслідок невиконання зобов`язань із реєстрації податкової накладної та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК