Рішення
від 10.10.2024 по справі 914/2760/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 Справа № 914/2760/23

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права», м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Ліцей «Європейський» Львівської міської ради, м. Львів,

про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення

Суддя Н.Є. Березяк

За участю секретаря судового засідання Р.Р. Волошин

Представники учасників справи:

від позивача: Піхоцька Л.В. представник

від відповідача: Зубашевський Н.П. представник

від третьої особи позивача: Наконечна О.М. представник

від третьої особи відповідача: Зубашевський Н.П. - представник

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення.

Ухвалою суду від 14.09.2023 (суддя Щигельська О.І.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрила провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області №376 від 18.10.2023, згідно п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/2760/23 у зв`язку з вагітністю та пологами судді ОСОБА_1 .

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 914/2760/23 передано на розгляд судді Березяк Н.Є.

Ухвалою суду прийнято справу №914/2760/23 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення до розгляду, розгляд справи розпочато спочатку. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 20.06.2024 залучено Львівську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Ухвалою суду від 01.08.2024 залучено до участі у справі Ліцей «Європейський» Львівської міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 19.09.2024 закрито підготовче провадження у справі №914/2760/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2024.

Присутній в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що незважаючи на припинення терміну дії договору та не продовження на новий строк, відповідач не звільнив й продовжує використовувати приміщення, порушуючи при цьому право власника майна самостійно на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень послався на те, що:

-матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів позивача про те, що на час виникнення спірних правовідносин балансоутримувачем об`єкту оренди був саме Відділ освіти-Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, а не Ліцей «Європейський», як зазначено, у Договорі оренди №Ф-10841-17 від 29.12.2017 (п.1.1., п. 13.12 договору);

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів позовної заяви про те, що повідомлення Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти, а також рішення Управління комунальної власності департаменту, економічного розвитку Львівської міської ради, оформлене наказом №409-0 від 23.09.2022, були доведені до відома Орендаря - Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права»;

- Договір оренди, що належить до комунальної власності є таким, що продовжився на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану автоматично, в силу прямої норми закону, що не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір.

В судовому засіданні представник третьої особи позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задоволити позов управління комунальної власності Львівської міської ради, з підстав наведених в поданих до суду поясненнях, зазначивши, що незаконне займання Відповідачем зазначеного нежитлового приміщення, яке знаходиться у власності територіальної громади міста Львова, порушує вимоги статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню вищезазначеним об`єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади міста Львова, тобто Львівська міська рада позбавлена передбаченого ст.ст. 13,41,141 Конституції України, ст.321 Цивільного кодексу України, права самостійно на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй на праві власності майном.

Представник третьої особи відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору, проти позову заперечив.

В судовому засіданні 10.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як встановлено матеріалами справи, 29.12.2017 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-10841-17 (далі Договір) щодо нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 662,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 99 (далі Об`єкт оренди).

Згідно з умовами зазначеного договору орендодавець на підставі наказу Управління № 385-0 від 02.10.2017 та договору оренди № Ф-9155 від 05.09.2014 зобов`язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 662,3 м2, що позначені у технічній документації під індексами 6-19, V, VІІ-ХІ, які розташовані у будівлі (літ. «А-3») за адресою: місто Львів, вулиця Кульпарківська, 99 .(далі Об`єкт оренди), що знаходиться на балансі Ліцею «Європейський», надалі Балансоутримувач і належить територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності.

Об`єкт оренди орендар використовував для організації навчально-виховного процесу Гімназії Львівського університету бізнесу і права.

Термін договору оренди визначений на 5 років з 29.12.2017 до 29.12.2022 включно (п.4.1 договору).

Докази внесення змін до Договору №Ф-10841-17 від 29.12.2017 в матеріалах справи відсутні.

09.09.2022 Закладом вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» з зареєстровано в електронній торговій системі звернення про намір продовжити договір оренди №Ф-10841-17 від 29.12.2017.

Матеріали справи містять лист Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 21.09.2022 №260107-вих-75789, адресований Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» з повідомленням про не погодження продовження договору оренди №0-10841-17 від 29.12.2017.

Крім того, до позовної заяви долучено копії листів Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики і Львівської міської ради №4-2601-26192 від 22.09.2022, №4-26017-26414 від 23.09.2022, №2-12736-Ф-2302 від 21.09.2022 із повідомленнями про наявність власних потреб у використанні об`єкта оренди. Докази скерування зазначених листів в матеріалах справи відсутні.

Також до позовної заяви долучено копію наказу №409-О від 23.09.2022 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, згідно якого відмовлено Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» у продовженні договору оренди №0-10841-17 від 29.12.2017 у зв`язку із необхідністю балансоутримувача Відділу освіти Галицького та Франківського районів для власних потреб, (освітніх цілей) нежитлових приміщень першого поверху під індексами 6-19, V, VII-ХІ загальною площею 662,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 99. Докази повідомлення орендаря про даний наказ в матеріалах справи відсутні.

Листом від 03.01.2023 Управління комунальної власності після початку навчального року повідомило Заклад вищої освіти «Львівський університет бізнесу і права» про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди та звільнення орендованих приміщень. Докази направлення зазначеного листа наявні в матеріалах справи ( а.с.18-19 том І).

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п. 9.1. цього договору (закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання).

Відповідно до п. 9.4. при передачі об`єкта оренди складається акт здачі - приймання.

Як зазначає позивач, на момент подання даної позовної заяви Відповідач свого обов`язку щодо повернення орендованого майна не виконав, і воно фактично перебуває в його незаконному користуванні, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані та такі що не підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом позовних вимог є зобов`язання Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 662, 3 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що об`єктом оренди є майно, яке належить до комунальної власності та, згідно умов п.1.1. договору, знаходиться на балансі Ліцею «Європейський», тому на спірні правовідносини поширюються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, орендодавець посилається на те, що 21.09.2022 листом №260107-вих-75789 Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики ЛМР, як балансоутримувач майна, повідомив Відповідача про непогодження продовження Договору оренди.

Проте суд не приймає дану обставину як доведену, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що на час виникнення спірних правовідносин балансоутримувачем об`єкту оренди був саме Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, а не Ліцей «Європейський», як зазначено у Договорі оренди №Ф-10841-17 від 29.12.2017 (п.1.1., п.13.12 договору). Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази надсилання такого листа відповідачу, як і докази внесення змін до Договору в частині балансоутримувача.

Чинне законодавство не надає визначення поняття «балансоутримувач».

В той же час слід звернути увагу на те, що пунктом-31-1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що майно бюджетної установи - майно (у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України), що належить до державної чи комунальної власності та закріплене за бюджетною установою відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. |

Управління господарською діяльністю у , комунальному секторі економіки відповідно до ч. 1 ст. 24 Господарського кодексу України здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів- майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Отже, під балансоутримувачами комунального майна слід розуміти установи, організації або підприємства, які на праві господарського відання або права оперативного управління отримали будинки і споруди, їх частини, а також рухоме майно, та обліковують його на балансі.

Позовна заява не містить покликання на такі докази, як і не містить додаткової угоди про внесення змін до договору оренди №Ф-10841-17 від 29.12.2017 в частині зміни балансоутримувача спірного об`єкту оренди.

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів, позовної заяви про те, що повідомлення Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти, а також рішення Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, оформлене наказом №409-О від 23.09.2022, були доведені до відома Орендаря - Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права».

На момент укладення Договору оренди №Ф-10841-17 від 29.12.2017, правовідносини сторін регулювалися положеннями Закону України №2269- XII від 10.04.1992 «Про оренду державного та комунального майна», далі Закон №2269- XII.

Поряд із цим, 27.12.2019 набрав чинності Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 (далі Закон №157-ІХ), введено в дію 01.02.2020, на підставі якого Закон №2269-ХІІ втратив свою чинність.

Абз. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ визначено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином до правовідносин сторін у даній справді підлягають застосуванню норми Закону №157-ІХ.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк якого в подальшому був неодноразово продовжений відповідними Указами Президента України. Зокрема, востаннє Указом за №271/2024 від 06.05.2024 дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб, тобто до 10.11.2024.

Отже, закінчення строку спірного договору оренди (29.12.2022) припало на час дії воєнного стану в Україні.

Водночас, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні, Верховною Радою Законом від 01.04.2022 № 2181-IX внесено зміни до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 157-IX та доповнено пунктом 6-1, яким унормовано, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

На виконання вказаних законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», яка набрала законної сили 01.06.2022.

У пункті 5 Постанови № 634 від 27.05.2022 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

У разі, коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування (абзац 6 пункту 5 постанови КМУ № 634 від 27.05.2022).

Відповідно до пункту 16 постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24.02.2022.

Правовий аналіз наведених нормативних приписів зазначеної постанови дає підстави для висновку, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022, за таких умов:

- строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану;

- відсутнє повідомлення балансоутримувача, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, направленого за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону №157-IX.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів позовної заяви про те, що повідомлення Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти, а також рішення Управління комунальної власності департаменту, економічного розвитку Львівської міської ради, оформлене наказом №409-О від 23.09.2022, були доведені до відома Орендаря - Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди.

Відтак суд не приймає обставину повідомлення балансоутримувача про непродовження договору оренди як доведену, оскільки в матеріалах справи відсутній доказ направлення цього листа як орендодавцю, так і орендарю.

Отже, неможливо дійти однозначного і беззаперечного висновку про те, що балансоутримувачем було дотримано вимоги щодо надіслання за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомлення про непродовження договору оренди.

Як вже зазначалось, ч. 1 ст. 19 Закону №157-ІХ передбачено, що рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято якщо орендоване , приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

При цьому, згідно з пунктом 5 Постанови таке повідомлення балансоутримувач має надіслати і орендарю, і орендодавцю за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди.

Матеріали справи містять лист Управління комунальної власності від 20.12.2023 №2302-вих-155633 (а.с.75-76 том І) адресований Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти та Управлінню освіти департаменту розвитку Львівської міської ради, із змісту якого вбачається, що на час дії Договору оренди №Ф-10841-17 від 29.12.2017, в якому Орендар звертався із проханням надати інформацію чи існує актуальна потреба Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти у використанні спірних нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул. Кульпарківська, 99 загальною пл. 662,3 кв.м.

Інших доказів обґрунтування відмови у продовженні договору оренди у зв`язку з необхідністю використання спірного приміщення для власних потреб балансоутримувача матеріали справи не місять.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, зокрема, що строк дії спірного договору оренди закінчувався 29.12.2022, тобто, у період дії воєнного стану, а також приписи постанови КМУ № 634 від 27.05.2022, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відсутні передумови для виселення відповідача з орендованого приміщення під час дії воєнного стану з підстав, визначених у пункті 5 вказаної Постанови, оскільки такий договір вважається продовженим, на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, в силу імперативних приписів пунктів 5, 16 цієї Постанови, без заяви орендаря та окремого рішення орендодавця.

Доказів наявності у Орендодавця чи балансоутримувача наміру для відмови у продовженні Договору оренди з інших підстав, передбачених ст. 19 Закону №157-ІХ, матеріали справи не містять.

Як вже зазначалось, ч. 1 ст. 19 Закону №157-ІХ передбачено, що рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято якщо орендоване, приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Враховуючи наведене, з огляду на приписи постанови КМУ № 634 від 27.05.2022, суд дійшов висновку, що договір оренди між сторонами є продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, тому підстави виселяти відповідача з орендованого приміщення відсутні, а отже - позов задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги наведене, суд на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду, надані відповідачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Позивач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих відповідачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір залишається за позивачем.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10,12,20,73,74,75,76,79,123,129,232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.10.2024.

СуддяБерезяк Н.Є.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення10.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122383288
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Судовий реєстр по справі —914/2760/23

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 08.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Рішення від 10.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

Ухвала від 19.09.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

Ухвала від 22.08.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

Ухвала від 01.08.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

Ухвала від 20.06.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

Ухвала від 30.05.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

Ухвала від 22.02.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

Ухвала від 08.02.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Березяк Н.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні