Ухвала

від 16.10.2024 по справі 916/4549/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4549/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши заяву Виконувача обов`язків керівника Болградської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№2-1599/24 від 14.10.2024) подану по справі №916/4549/24

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Болградської окружної прокуратури (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Варненська, 19) в інтересах держави в особі: Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24; код ЄДРПОУ 37471967) та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (03190, м. Київ, вул. Януша Корчака, буд. 9/12; код ЄДРПОУ 20029342);

до відповідача: Фермерського Господарства "ГРОНО" (68750, Одеська обл., Болградський р-н, село Баннівка, вул. Центральна, буд. 65; код ЄДРПОУ 32625315);

про стягнення 441 106,15 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 14.10.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№4660/24) Виконувача обов`язків керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Міністерство аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського Господарства "ГРОНО" про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у сумі 441 106,15 грн, з яких основна заборгованість в сумі 258 000,00 грн, інфляційні втрати в сумі 127 068,91 грн, пеня в сумі 29 139,35 грн, 3 % річних в сумі 26 897,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що 12.12.2016 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та фермерським господарством «ГРОНО» укладено Договір № 40 ФГ-2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, відповідно до умов якого Укрдержфонд підтримки фермерських господарств зобов`язується надати фінансову підтримку на поворотній основі Фермерському господарству «ГРОНО» в сумі 300 000 (триста тисяч) грн, а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у визначений даним договором строк.

Український державний фонд підтримки фермерських господарств перерахував фермерському господарству «ГРОНО» 300 000 грн., чим виконав свої зобов`язання по Договору в повному обсязі. Відповідно до п. 2 договору фінансова підтримка на поворотній основі.

Відповідно до умов Договору № 40 ФГ-2016, фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі згідно встановленого графіку.

Із наданих разом із позовом документів вбачається, що ФГ "ГРОНО" було здійснено часткове погашення заборгованості, а саме здійнено переказ грошових коштів на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в розмірі 12 000,00 грн та 30 000,00 грн.

Водночас, в повному обсязі ФГ "ГРОНО" не здійснило погашення заборгованості в погоджені сторонами строки, у зв`язку із чим Одеське відділення Укрдержфонду направляло фермерському господарству претензію № 53-15/23 від 23.01.2024 з вимогами повернути Державному бюджету України кошти, натомість дана претензія залишилася без відповіді та задоволення.

Також в позовній заяві прокурор зазначає, що невиконання зобов`язань по Договору Фермерським господарством "ГРОНО" спричинило збитки державі, оскільки Український державний фонд підтримки фермерських господарств є бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення та розвитку фермерських господарств. Натомість неповернення бюджетних коштів ФГ "ГРОНО" перешкоджає формуванню Державного бюджету України, зокрема згідно абз. 3 п. 3 ст. 30 Бюджетного Кодексу України, формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині кредитування є повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України фермерським господарствам.

Таким чином, у ФГ "ГРОНО" внаслідок неповернення наданої за договором № 40 ФГ - 2016 від 12.12.2016 фінансової допомоги виникла заборгованість перед бюджетом у розмірі 258 000 грн, яка вчасно не була погашена останнім у зв`язку із чим, на суму основного боргу позивачем було нараховано інфляційні збитки, пеню та 3 % річних.

Разом із позовною заявою до суду надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти які належать фермерському господарству "ГРОНО" в межах суми 441 106,15 коп, що відповідає розміру стягнення заборгованості за поданим позовом.

В обґрунтування даної заяви, прокурором було зазначено що, ФГ "ГРОНО" усупереч вимог Закону та умов Договору про надання фінансової підтримки не повернуто кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Укрдержфонду підтримки фермерських господарств із встановленим графіком.

Окрім того, прокурором зазначено, що з Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру судових рішень встановлено щонайменше п`ять проваджень у справах, які були відкриті судами України за останні чотири роки, що стосувалися грошових вимог до відповідача.

Як зазначає прокурор, що у випадку розгляду справи в суді відповідач матиме можливість в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Таким чином, прокурор вказує, що враховуючи характер спірних правовідносин, а також те, що предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 441 106,15 грн на користь Українського фонду підтримки фермерських господарств, якими відповідач, у випадку не накладення на них арешту, зможе у будь-який момент розпорядитись, що фактично призведе до непоновлення прав та інтересів позивача, наявні правові підстави для забезпечення судом позову.

Розглянувши заяву Виконувача обов`язків керівника Болградської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№2-1599/24 від 14.10.2024), господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова ВС від 03 березня 2023 року у справі №905/448/22).

Суд також враховує позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 щодо того, що інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Предметом позову в даній справі є вимога про стягнення з Фермерського Господарства "ГРОНО" грошових коштів в розмірі 441 106,15 грн., а отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого заявлені вимоги майнового характеру, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення у разі задоволення позову, тобто, за висновком суду, застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Суд також зазначає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти - Фермерського Господарства "ГРОНО" в межах суми 441 106,15 грн, забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.

Приймаючи до уваги, що вказані заходи до забезпечення позову застосовується виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме такого заходу забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Крім того, суд враховує, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що Фермерське Господарство "ГРОНО" не позбавлене права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.ст.136-137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Виконувача обов`язків керівника Болградської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№2-1599/24 від 14.10.2024) по справі №916/4549/24 задовольнити.

2.Накласти арешт на грошові кошти, які належать Фермерському Господарству "ГРОНО" (68750, Одеська обл., Болградський р-н, село Баннівка, вул. Центральна, буд. 65; код ЄДРПОУ 32625315) в розмірі 441 106,15 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Стягувач: Виконувач обов`язків керівника Болградської окружної прокуратури (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Варненська, 19, код ЄДРПОУ 03528552)

Боржник: Фермерське Господарство "ГРОНО" (68750, Одеська обл., Болградський р-н, село Баннівка, вул. Центральна, буд. 65; код ЄДРПОУ 32625315).

Ухвала суду набирає законної сили 16.10.2024 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання в строки, встановлені Законом України „Про виконавче провадження.

Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна