Вирок

від 17.10.2024 по справі 346/4001/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4001/24

Провадження № 1-кп/346/608/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, в режимі відеоконференцзв язку, кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пробійнівка, Верховинського району, Івано-Франківської області, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, судимого 11.04.2023 р. Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ст.126-1 КК України, до покарання у виді 150 годин громадських робіт, покараня відбув, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Згідно Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", воєнний стан в Україні запроваджено із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено Указами Президента України по теперішній час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, ІІ територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Встановлено, що в період часу з 10.02.2024 по 18.02.2024 (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалось) в умовах воєного стану, обвинувачений ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до іншого приміщення, шляхом вільного доступу зайшов на територію ТОВ «АСК-МЕТИЗ» ЄДРПОУ 42941543, діяльність якого пов?язана із виготовленням металічних конструкцій, в тому числі наданням субпідрядних послуг у сфері оборонного комплексу та будівництва фортифікаційних споруд, яке знаходиться по АДРЕСА_2 , яка є не огородженою.

Після чого, обвинувачений перебуваючи на території вказаного підприємства, проник всередину складського приміщення через дерев?яні ворота даного складського приміщення, шляхом їх пошкодження (викручування болтів).

Надалі, обвинувачений ОСОБА_6 реалізуючи свій протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, в період часу з 10.02.2024 по 18.02.2024 (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалось), з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до іншого приміщення ТОВ «АСК-МЕТИЗ», перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які б вчасно могли виявити його злочинні дії та припинити їх, таємно викрав із складського приміщення 2 (дві) електричні шліфувальні машини марки «Дніпро-М GL-240», серійні номера яких 19410000ZJT05232903775, НОМЕР_1 , чорного кольору, вартість кожної становить 3210 гривень, 20 (двадцять) мідних багатожильних кабелів вартістю 150 гривень кожен та 30 (тридцять) частин мідної полоси вартістю 200 гривень кожна, призначених для проведення зварювальних робіт, які належать ТОВ «АСК-МЕТИЗ».

Після викрадення чужого майна обвинувачений ОСОБА_6 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вказаних протиправних дій, обвинувачений ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, таємно заволодів 2 (двома) електричними шліфувальними машинами марки «Дніпро-М GL-240», серійні номера яких НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , чорного кольору, вартість кожної становить 3210 гривень, 20 (двадцятьма) мідними багатожильними кабелями вартістю 150 гривень кожен та 30 (тридцятьма) частинами мідної полоси вартістю 200 гривень кожна, призначених для проведення зварювальних робіт ТОВ «АСК-МЕТИЗ», чим завдав підприємству майнову шкоду на загальну суму 15 420 гривень.

27 червня 2024 року між прокурором Івано-Франківської спеціалізовної прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , та підозрюваним ОСОБА_6 за участі його захисника ОСОБА_5 , за згодоюпредставника потерпілогоукладено угодупро визнання винуватості, відповідно до якої підозрюваний ОСОБА_6 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завдані збитки.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який на обліку у лікарів пихіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, відшкодував завдану шкоду у повному обсязі, позитивно характеризується за місцем проживання, а також його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, беззастережне визнання ним своєї винуватості, сторони угоди узгодили покарання за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч.4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

У підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вказаному кримінальному правопорушенні визнав повністю та беззастережно, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 27 червня 2024 року просив затвердити. Наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього в разі затвердження укладеної угоди, та виключні підстави оскарження вироку розуміє. У вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв досудовому розслідуванню, повідомляючи усі обставини справи, добровільно відшкодував завдану шкоду.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 27 червня 2024 року.

Прокурор ОСОБА_3 вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості від 27 червня 2024 року затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілого ТОВ «АСК-МЕТИЗ» ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості від 27 червня 2024 року, жодних претензій до обвинуваченого немає.

Суд, заслухавши сторін провадження, вивчивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 статті 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Відповідно ч.5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.4 ст.185 КК України, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Вказане кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Івано-Франківської спеціалізовної прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 за участі захисника ОСОБА_5 , за згодою представника потерпілого відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.

При призначенні покарання суд врахуває обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_6 до вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме: його беззастережне визнання вини, а також, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, заподіяна кримінальними правопорушеннями шкода повністю відшкодована ТОВ «АСК-МЕТИЗ», представник потерпілого жодних претензій до обвинуваченого не має та надав згоду на укладення згаданої угоди про що ствердив у підготовчому засіданні.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд врахував конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та з огляду на всі обставини в цілому, в тому числі пом`якшуючі, суд доходить висновку, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, належить призначити узгоджену сторонами міру покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу, в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Зазначене покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчиненню кримінальних правопорушень.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.1-6 ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Запобіжній захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 314, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 червня 2024 року укладену між прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити узгоджене в угоді про визнання винуватості від 27 червня 2024 року покарання за ч.4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу, у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази: - електричну кутову шліфувальну машинку марки "Дніпро-М" моделі GL-240 - повернути власнику ТОВ "АСК-МЕТИЗ".

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1