Рішення

від 08.10.2024 по справі 920/293/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.2024м. СумиСправа № 920/293/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/293/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАГРОУРОЖАЙ

(вул. Воздвиженська, буд. 4, м. Зіньків, Полтавський район,

Полтавська область, 38100, код ЄДРПОУ 41609660)

до відповідача: Лебединська міська рада Сумської області (вул. Сумська, буд. 12,

м. Лебедин, Сумський район, Сумська область, 42200,

код ЄДРПОУ 39449040)

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув.,

при секретарі судового засідання Сугоняко Н.В.

Суть спору: 19.03.2024 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд:

1) Визнати протиправним та скасувати рішення 46-тої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області від 07 березня 2024 року Ш147-МР, в частині:

- відмови у продовженні (поновленні) договору оренди землі сільськогосподарського призначення комунальної власності з цільовим призначенням 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від 19.12.2017 № 999-1/01, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав 03.01.2018 № 24325677 строком дії 7 років, терміном дії до 19.12.2024, на земельну ділянку площею 157,1350 га, (кадастровий номер 5922980400:06:001:0095) Товариству з обмеженою відповідальністю Украгроурожай;

- визнанні припиненим договору оренди землі сільськогосподарського призначення комунальної власності із цільовим призначенням 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після закінчення строку дії договору, на який їх було укладено між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Украгроурожай 19.12.2017 строком дії 7 років, терміном дії до 19.12.2024, на земельну ділянку площею 157,1350 га (кадастровий номер 5922980400:06:001:0095);

- зобов`язання орендаря повернути вищезазначену земельну ділянку Лебединській міській раді за актом приймання-передачі після закінчення строку, на який договір оренди був укладений.

2) Визнати укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю Украгроурожай та Лебединською міською радою Сумської області додаткову угоду до договору оренди землі № 999-1/01 від 19.12.2017, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 03.01.2018 за № 24325677 право оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю Украгроурожай (ідентифікаційний код 41609660) в редакції позивача.

3) Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 20.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/293/24; призначено підготовче засідання у справі на 18.04.2024, 10:15; позивачу та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

10.04.2024 позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Украгроурожай надано до суду через систему Електронний суд Додаткові пояснення у справі, відповідно до змісту яких зазначає, що підтримує позовні вимоги.

11.04.2024 відповідачем надано Відзив від 05.04.2024 № 02-13/1274 на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні позову.

15.04.2024 позивачем надано до суду через систему Електронний суд Відповідь на відзив

Судове засідання 18.04.2024 не відбулось, у зв`язку з тим, що, відповідно до Акту Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 до приймальні Господарського суду Сумської області 18.04.2024 о 10:12 надійшов телефонний дзвінок про мінування приміщення суду, у зв`язку з чим вхід до приміщення суду було обмежено.

Ухвалою суду від 18.04.2024 призначено підготовче засідання на 30.04.2024, 11:10.

Ухвалою суду від 30.04.2024 відкладено підготовче засідання на 16.05.2024, 11:00.

30.04.2024 відповідачем надано до суду клопотання від 30.04.2024, б/н (вх.№2478) про долучення документів до матеріалів справи.

10.05.2024 через систему Електронний суд позивачем надано до суду додаткові пояснення від 10.05.2024, б/н (вх.№1402) у справі №920/293/24 на виконання ухвали суду від 30.04.2024.

15.05.2024 відповідачем через електронну пошту надано до суду письмові пояснення (на виконання ухвали Господарського суду Сумської області від 30.04.2024) від 14.05.2024, №02-13/1739 (вх.№2812/24).

Розгляд справи 16.05.2024 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 14.05.2024 по 03.06.2024.

Ухвалою суду від 04.06.2024 призначено підготовче засідання у справі на 13.06.2024, 12:15.

05.06.2024 через систему Електронний суд позивачем надано до суду заяву від 05.06.2024, б/н (вх.№1698) про розгляд справи за відсутністю особи, яка бере участь у справі.

Ухвалою суду від 13.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/293/24 до судового розгляду по суті на 11.07.2024, 10:10.

Розгляд справи 11.07.2024 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 05.07.2024 по 19.07.2024.

Ухвалою суду від 22.07.2024 призначено судове засідання у справі №920/293/24 на 01.08.2024, 11:40.

Розгляд справи 01.08.2024 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 30.07.2024 по 02.08.2024; у відпустці у період з 05.08.2024 по 18.08.2024; на лікарняному з 19.08.2024 по 30.08.2024; у відпустці у період з 02.09.2024 по 05.09.2024.

Ухвалою суду від 06.09.2024 призначено судове засідання у справі №920/293/24 на 17.09.2024, 11:50.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 07 хв. до 12 год. 01 хв. 17.09.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 17.09.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 17.09.2024 призначено судове засідання у справі №920/293/24 на 01.10.2024, 11:00.

24.09.2024 через систему Електронний суд представником відповідача Лебединської міської ради Сумської області надіслано до суду Клопотання від 24.09.2024, №02-13/3453 (вх.№4266 від 24.09.2024) про участь у судовому засіданні 01.10.2024, 11:00 в режимі відеоконференції, з проханням призначити Лебединський районний суд Сумської області відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання.

Ухвалою суду від 25.09.2024 клопотання представника відповідача Лебединської міської ради Сумської області від 24.09.2024, №02-13/3453 (вх.№4266 від 24.09.2024) про участь в режимі відеоконференції у справі № 920/293/24 задоволено.

У судовому засіданні 01.10.2024, за участю представника відповідача суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи №920/293/24 по суті до 08.10.2024, 11:10.

07.10.2024 позивачем через систему «Електронний суд» надано Заяву про розгляд справи у відсутніть представника позивача (вх. № 3045 від 07.10.2024), окрім іншого позивачем зазначено, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

08.10.2024 відповідачем надано до суду Клопотання від 08.10.2024 № 02-13/3689 (вх. №5708/24) з проханням провести судове засідання за відсутності представника Лебединської міської ради Сумської області, також з зазначенням прохання відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Представники сторін у судове засідання 08.10.2024 не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судовий процес на виконання ч. 3ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

19 грудня 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОУРОЖАЙ» укладено Договір оренди землі №999-1/01 (далі - Договір) площею 157,135 га, кадастровий номер 5922980400:06:001:0095, що розташована: Сумська область, Лебединський район, Бишкінська сільська рада (цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Пунктом 8 Договору визначено, що він укладений на строк 7 років.

Відповідно до п. 39 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Права оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Договір підписано сторонами без жодних зауважень.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 8 Договору сторонами передбачено, що після закінчення строку дії Договору, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами Договору, має переважне право перед іншими особами на укладення Договору оренди землі на новий строк (поновлення Договору оренди землі). У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

При поновленні Договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов Договору переважне право орендаря на укладення Договору оренди землі на новий строк припиняється.

12.12.2023 ТОВ «УКРАГРОУРОЖАЙ» надало відповідачу листа від 07.12.2023 №07/12-3, яким заявило намір про продовження дії договору (поновлення Договору оренди землі на 7 років). У листі зазначалося, що позивач готовий врахувати всі раціональні пропозиції орендодавця щодо істотних умов договору оренди землі на новий строк. Як додаток в листі було зазначено про додавання до нього: - копії договору №999-1/01 на 4 арк.; - проєкту договору оренди землі на 4 арк.

Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог 29 січня 2024 року на офіційному сайті відповідача було опубліковано проект рішення «Про продовження договору оренди землі товариству з обмеженою відповідальністю «Украгроурожай» (із проєктом Додаткової угоди) до рішення 45 сесії Лебединської міської ради восьмого скликання, які погоджені всіма структурними підрозділами відповідача, що відповідають за даний напрямок.

01 лютого 2024 року відбулася чергова 45-та сесія 8 скликання Лебединської міської ради Сумської області, на якій, зокрема, розглядалося питання щодо продовження дії Договору оренди землі №999-1/01 від 19 грудня 2017 року.

За змістом протоколу вказаної сесії (питання 22) вбачається, що рішення про продовження дії Договору оренди землі №999-1/01 - не прийняте.

Листом від 08.02.2024 № 15/08.-10 Виконавчий комітет Лебединської міської ради повідомив позивача, про те, що відділом земельних відносин виконавчого комітету Лебединської міської ради відповідно до поданої ТОВ «Агроурожай» заяви був підготовлений проект рішення Про продовження договору оренди землі товариству з обмеженою відповідальністю «Агроурожай» (земельна ділянка площею 157,1350 га з кадастровим номером 5922980400:06:001:0095). Даний проект рішення був винесений на розгляд сорок п`ятої сесії Лебединської міської ради восьмого скликання, засідання якої відбулося 01.02.2024. За результатами депутатського голосування проект рішення не набрав необхідної кількості голосів.

Рішенням 8 скликання 46 сесії відповідача від 07.03.2024 № 1147-МР, зокрема, - відмовлено у продовженні (поновленні) договору оренди землі сільськогосподарського призначення комунальної власності з цільовим призначенням « 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», від 19.12.2017 № 999-1/01, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав 03.01.2018 № 24325677 строком дії 7 років, терміном дії до 19.12.2024 на земельну ділянку площею 157,1350 га, Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгроурожай»; - визнано припиненим договір оренди землі сільськогосподарського призначення комунальної власності із цільовим призначенням « 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», після закінчення строку дії договору, на який його було укладено між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроурожай» 19.12.2017 строком дії 7 років, терміном дії до 19.12.2024, на земельну ділянку площею 157,1350 га; - зобов`язано орендаря повернути вищезазначену земельну ділянку Лебединській міській раді за актом приймання-передачі після закінчення строку, на який договір оренди був укладений.

Листом-повідомленням від 11.03.2024 № 02-12/933 Виконавчий комітет Лебединської міської ради Сумської області повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроурожай» про прийняте рішення сорок шостої сесії Лебединської міської ради восьмого скликання від 07.03.2024 № 1147-МР «Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі сільськогосподарського призначення комунальної власності з цільовим призначенням « 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», від 19.12.2017 № 999-1/01, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав 03.01.2018 № 24325677 строком дії 7 років, терміном дії до 19.12.2024 на земельну ділянку площею 157,1350 га кадастровий номер5922980400:06:001:0095, із цільовим призначенням « 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Також пунктом 3 рішення зобов`язано орендаря повернути вищезазначену земельну ділянку Лебединській міській раді за актом приймання-передачі після закінчення строку, на який договір оренди був укладений

Зазначено прохання підписати акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки до Договору оренди та повернути вищезазначену земельну ділянку. Лебединській міській раді після закінчення строку, на який Договір був укладений.

Також зазначено, що відповідно до пункту 4 рішення сорок шостої сесії Лебединської міської ради восьмого скликання від 07.03.2024 № 1147-МР «Про відмову продовженні (поновленні) договорів оренди землі сільськогосподарського призначення комунальної власності та їх припинення», ураховуючи пропозицію постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури, регулювання земельних відносин, з метою наповнення місцевого, бюджету за рахунок збільшення орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення вищезазначена земельна ділянка (після її поділу окремі ділянки), які будуть включені в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах у 2024 році та виставлені на земельні торги окремими лотами. Про час та місце проведення земельних торгів Вас буде повідомлено додатково.

Позивач вважає, що його права на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення Договору оренди землі) порушені відповідачем з огляду на статтю 33 Закону України «Про оренду землі», що на думку позивача є підставою для визнання спірного рішення відповідача протиправним і таким, що підлягає скасуванню та як наслідок для поновлення його порушених прав слід визнати додаткову угоду укладеною, у редакції яка надана позивачем.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначаючи про те, що дійсно ТОВ «Агроурожай» подав лист від 07.12.2023 № 07/12-3 до Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради 12.12.20234, однак з листом не додав проекту додаткової угоди, що підтверджується додатками до листа. Позивач надав до листа бланк договору оренди землі листа, а не додаткової угоди до договору, як того вимагає законодавство. Бланк договору оренди землі не заповнений зі сторони Позивача (ні щодо строку дії договору, ні щодо розміру орендної плати, ні щодо інших істотних умов договору). Даний бланк договору оренди землі навіть не підписаний посадовою особою ТОВ «Украгроурожай» та не засвідчений печаткою товариства.

Отже, як зазначає відповідач, орендарем ТОВ «Украгроурожай» порушено порядок продовження (поновлення) договору оренди, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 04.06.2017.

Також відповідач вказує, 07.03.2024 на сорок шостій сесії було прийняте рішення Лебединською міською радою № 1147-МР «Про відмову у продовженні (поновленні) договорів оренди землі сільськогосподарського призначення комунальної власності та їх припинення». Рішення прийняте з метою наповнення бюджету Лебединської міської територіальної громади за рахунок збільшення орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували в оренді, та включення їх в перелік земельних ділянок, право оренди на які буде реалізовано на земельних торгах.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу №110146898 від 09.01.2018, речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5922980400:06:001:0095, площею 157,135 га зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроурожай» 03.01.2018, номер запису про інше речове право 24325677.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 18.03.2024 вбачається, що 04.03.2021 право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 5922980400:06:001:0095 зареєстровано Лебединської міської територіальної громади в особі Лебединської міської ради, номер запису про речове право: право власності 40922654.

Таким чином, внаслідок переходу права власності на земельну ділянку, до відповідача перейшли права та обов`язки орендодавця за договором оренди землі № 999 від 19.12.2017.

За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон про оренду землі.

27 травня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляцїї у сфері земельних відносин», відповідно до якого Головні управління Держгеокадастру в областях не розпоряджаються земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, які в силу закону є комунальною власністю відповідної громади.

Пунктом 58 цього Закону внесено зміни до пункту 24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, відповідно до яких з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27 травня 2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім виключень, зазначених у пунктах "а- е".

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Пунктом 36 Договору оренди було передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

Таким чином, розпорядником земельної ділянки, що є об`єктом оренди за договором оренди землі та відповідно орендодавцем на день звернення позивача із заявою про продовження договору оренди та на час вирішення цього спору судом є Лебединська міська рада.

За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України "Про оренду землі".

При цьому суд враховує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами 3 і 4 такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України «Про оренду землі» врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 32-2 Закону України «Про оренду землі» та статті 126-1 Земельного кодексу України). Положення частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» як до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», так і після цього залишилися схожими.

При цьому, назву статті 33 Закону України «Про оренду землі» було змінено з «Поновлення договору оренди землі» на «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк», а з тексту фактично вилучено частини 6-8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця, та опис процедури поновлення.

Водночас, суд зазначає, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності за результатами розгляду справи №906/1314/21 у постанові від 23.11.2023 було висловлену правову позицію щодо застосування статті 33 Закону України «Про оренду землі», яку суд відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України повинен застосувати до подібних правовідносинах, адже частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, з урахуванням зазначених приписів процесуального законодавства існує необхідність врахування саме останньої правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, викладеної у постанові від 23.11.2023 у справі №906/1314/21.

Так, Верховний Суд зазначив, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1 цієї статті).

При цьому, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини 1- 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Поновлення ж договору (частина 6 попередньої редакції статті 33 Закону України «Про оренду землі») тепер регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до абзацу 4 розділу «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Частиною 2 статті 126-1 Земельного кодексу України встановлено, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Також, відповідно до частини 1 статті 126-1 Земельного кодексу України, умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, оскільки стаття 126-1 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до зазначеного реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Таким чином, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною 1 статті 126-1 Земельного кодексу України. Тобто поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності у процедурі, визначеній в статті 126-1 Земельного кодексу України, за загальним правилом заборонено.

Наведене свідчить про те, що зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу «Перехідних положень» Закону України «Про оренду землі», базується саме на положеннях статті 126-1 Земельного кодексу України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

При цьому, укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Натомість, поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», відповідно до розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин діяла нова редакція Закону України «Про оренду землі» із внесеними змінами, а тому суд застосовує до спірних правовідносин положення цього законодавчого акту у новій редакції.

Так, за частинами першою-п`ятою статті 33 Закону про оренду землі, після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята цієї ж статті).

Суд зазначає, що стаття 33 Закону про оренду землі (як у попередній, так і у чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

У спірних правовідносинах ТОВ «Украгроурожай», як орендар земельної ділянки, з метою використання свого переважного права щодо укладення договору оренди землі на новий строк, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону про оренду землі, 12.12.2023 звернулося до Лебединської міської ради Сумської області із Листом вих. № 07/12-3 від 07.12.2023 про намір продовжити дію (поновлення Договору оренди землі на 7 років). Додатками зазначено: копія договору № 999-1/01 на 4 арк, проект договору оренди землі на 4 арк.

Проте, фактично до Листа Позивачем було додано Бланк договору оренди землі не заповнений зі сторони Позивача (ні щодо строку дії договору, ні щодо розміру орендної плати, ні щодо інших істотних умов договору). Даний бланк договору оренди землі не підписаний посадовою особою ТОВ «Украгроурожай» та не засвідчений печаткою товариства.

Даний факт не спростовується Позивачем, навпаки підтверджується, що був наданий незаповнений проект що б Відповідач міг внести свої редакційні корективи до нього.

Враховуючи викладене суд виснує, що Позивачем не дотримано порядку дій, визначених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», задля укладення договору оренди землі на новий строк.

Враховуючи, що проект договору відповідачу не надано, він не міг у місячний строк його розглянути, що спростовує відповідні доводи позивача.

Окрім цього, зі змісту оскаржуваного рішення а саме, пункту 4 рішення сорок шостої сесії Лебединської міської ради восьмого скликання від 07.03.2024 № 1147-МР «Про відмову продовженні (поновленні) договорів оренди землі сільськогосподарського призначення комунальної власності та їх припинення» вбачається, що ураховуючи пропозицію постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури, регулювання земельних відносин, з метою наповнення місцевого, бюджету за рахунок збільшення орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення вищезазначена земельна ділянка (після її поділу окремі ділянки), які будуть включені в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах у 2024 році та виставлені на земельні торги окремими лотами.

Отже, цим рішенням Орендодавець (Лебединська міська рада Сумської області) вирішив не продовжувати (поновлювати) договір оренди земельної ділянки від 19.12.2017, який був укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроурожай» (зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 03.01.2018 №24325677), а також вирішив включити земельну ділянку з кадастровим номером 5922980400:06:001:0095 в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах у 2024 році.

Рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець направив лист-повідомлення від 11.03.2024 № 02-12/933 ТОВ «Украгроурожай», у якому зазначив, що орендодавцем - Лебединською міською радою Сумської області відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгроурожай» у продовженні (поновленні) договору оренди землі від 19.12.2017 №999-1/01, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав 03.01.2018 №24325677, строком дії 7 років, терміном дії до 19.12.2024 на земельну ділянку площею 157,1350 га, кадастровий номер 5922980400:06:001:0095, із цільовим призначенням « 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», а також було повідомлено, що з метою наповнення місцевого бюджету за рахунок збільшення орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення вищезазначена земельна ділянка (після її поділу на окремі ділянки), які будуть включені в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які підлягатимуть продажу на земельних торгах у 2024 році та виставлені на земельні торги окремими лотами (про час та місце проведення земельних торгів буде повідомлено додатково).

Орендодавець однозначно висловив думку про те, що він не має наміру продовжувати з Позивачем орендні правовідносини і така позиція була належним чином доведена до відома орендаря.

Позиція Лебединської міської ради полягає в тому, що за результатами земельних торгів бюджет громади зможе отримати більшу орендну плату за земельну ділянку.

Згідно із положеннями статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» власником спірної земельної ділянки є територіальна громада, яка делегує відповідній раді повноваження щодо передачі права користування від імені цієї громади, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Приписами статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За приписами статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства, організації чи фізичної особи-підприємця - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

Законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Відповідно до правової позицію Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного Господарського суду від 31.01.2024 року у справі № 906/1315/21 (пункт 60)

« 60. У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору».

Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Судом встановлено, що оспорюване рішення Лебединської міської ради відповідає вимогам частини п`ятої статті 33 Закону, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Оскільки позивач не дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, останній не може вважатись таким, що набув право «правомірного очікування».

Орендодавець не повинен якимось чином обґрунтовувати свою відмову від продовження орендних відносин, а переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18).

Згідно статей 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем недоведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, а також відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову у задоволені позову, судовий збір покладається на позивача. Будь-яких інших судових витрат сторони не заявляли.

Керуючись ст. 129, 236-239, 241, 242, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАГРОУРОЖАЙ до Лебединської міської ради Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.10.2024.

СуддяС.В. Заєць