Рішення

від 09.10.2024 по справі 922/2358/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024м. ХарківСправа № 922/2358/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії «Центр будівельномонтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ товариства «Українська залізниця», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІОН ХХІ", м.Харків про стягнення коштів 1 533 384,00 грн. за участю представників:

позивача: Ірина Штирхун (адвокат);

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельномонтажних робіт та експлуатаці будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства о з обмеженою відповідальністю "ЗІОН ХХІ" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/35ВУМ від 31.03.2020 у розмірі 1 533 384,00 грн за період оренди серпень 2023 року - травень 2024 року включно, у т.ч.: основного боргу 1 314 306,89 грн , пені - 143 545,42 грн , штрафу 39 429,21 грн , інфляційних збитків 21 328,39 грн, 3 % річних від суми заборгованості - 14 774,09 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2024 відкрито провадження у справі № 922/2358/24; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 31.07.2024 о 12:50.

Протокольною ухвалою від 31.07.2024 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 11.09.24 о 10 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою від 11.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2024 об 11 год. 30 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 09.10.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов не подав. Процесуальні документи в порядку ч. 2-4 ст.120та ч. 5 ст.242 ГПК Українинаправлялись відповідачу в електронному вигляді до його зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.

Відповідно до ч. 9ст. 165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2ст. 178 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, у справі Осіпов проти України, суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

В ході розгляду справи судом, відповідно до п. 4 ч. 5ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановленихГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

31 березня 2020 року між акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт на експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗІОН ХХІ» (надалі Відповідач, Орендар) був укладений Договір оренди нерухомого майна № БМЕС-01/35 ВУМ (надалі Договір) , відповідно до пункту 1.1 якого Орендарю за Актом приймання-передачі майна передано в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 1168,60 кв.м, а саме: частину нежитлового приміщення будівлі пакгаузу 1-6, 7-8 літ. М/1-1 складські та підсобні приміщення №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12, що розташоване в місті Харкові за адресою: вул. Плеханівська, 114 літ. М/1-1, загальною площею 2793,20 кв. м.

Відповідно до п.2.5. Договору Майно вважається повернутим Орендодавцю з дати підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця та скріплення печатками (у разі наявності).

Згідно з п.п. 3.1.-3.2. Договору розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону), який відбувся 06.03.2020, і становить за перший базовий місяць березень 2020 року користування за 1 кв. м. Майна 61,64 грн, крім того ПДВ 12,33 грн, а всього разом з ПДВ 73,97 грн.

Загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць березень 2020 року користування Майном становить 72036,00 грн, крім того ПДВ 14407,20 грн, а всього разом з ПДВ 86443,20 грн (надалі - Орендна плата).

У разі підписання Сторонами Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря у місяці, що не є місяцем проведення аукціону, розмір Орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування Орендної плати за базовий місяць, визначений у пункті 3.1. Договору, на індекс інфляції за місяць, що передують місяцю підписання та за місяць підписання Сторонами Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря.

Розмір Орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування Орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Сторони погодили, що для розрахунків приймається індекс інфляції розрахований Державною службою статистики України, та опублікований на офіційному ресурсі http://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/.

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата нараховується починаючи з дати передання майна за актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківській рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок.

Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

Відповідно до п. 3.6 договору нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування майном.

Відповідно до п.11.10. договору, у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього договору або зміну його умов не менше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, про що строни укладають додаткову угоду до договору.

Як свідчать матеріали справи,на виконання умов договору між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі майна від 03.04.2020 , а саме - частини нежитлового приміщення будівлі пакгаузу 1-6, 7-8 літ. М/1-1 складські та підсобні приміщення №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12, що розташоване в місті Харкові за адресою: вул. Плеханівська, 114 літ. М/1-1.

Таким чином, з моменту підписання цього акту між сторонами виникли орендні правовідносини.

Враховуючи те, що орендоване майно знаходилось в користуванні відповідача та останнім не було повернуто Позивачу, Відповідачеві були виставлені рахунки за оренду Майна на загальну суму 1314 306,89 грн, а саме:

№874-1703 від 31.08.2023 (за серпень 2023) на суму 130 496, 77 грн.;

№ 874-1862 від 30.09.2023 (за вересень 2023) на суму 128669,82 грн.;

№ 874-2083 від 31.10.2023 (за жовтень 2023) на суму 129 313,16 грн.;

№ 874-2290 від 30.11.2023 (за листопад 2023) на суму 130 347,67 грн.;

№874-2510 від 31.12.2023 (за грудень 2023) на суму 130 999,40 грн.;

№ 874-182 від 31.01.2024 (за січень 2024) на суму 131 916,40 грн.;

№874-375 від 29.02.2024 (за лютий 2024) на суму 132 444,06 грн.;

№ 874-425 від 31.03.2024 (за березень 2024) на суму 132 841,39 грн.;

№ 874-621 від 30.04.2024 (за квітень 2024) на суму 133 505,60 грн.;

№ 874-810 від 31.05.2024 (за травень 2024) на суму 133 772,62 грн.

Позивач зазначає, що вищевказані рахунки не були оплачені відповідачем внаслідок чого заборгованість відповідача за Договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/35ВУМ від 31.03.2020 складає 1 314 306,89 грн.

Згідно частини 1статті 193 Господарського кодексу Українисуб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 174 Господарського кодексу Українигосподарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідностатті 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно достатті 6 Цивільного кодексу Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідностатті 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно достатті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбаченихГосподарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідностатті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідностатті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини 1статті 530 Цивільного кодексу Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 6статті 283 Господарського кодексу Українидо відносин оренди застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Згідно частини 1статті 759 Цивільного кодексу Україниза договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Частиною 1ст. 763 ЦК Українипередбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно достатті 795 Цивільного кодексу Українипередання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідностатті 762 Цивільного кодексу Україниза найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Частинами 1, 4статті 286 Господарського кодексу Українивизначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1статті 286 Господарського кодексу Україниістотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно статтей526та525 Цивільного кодексу Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи те, що відповідачем доказів сплати орендної плати у розмірі 1 314 306,89 грн надано не було, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 314 306,89 грн основного боргу слід задовольнити.

Щодо стягнення із відповідача заявлених позивачем суми пені у розмірі 143 545,42 грн та суми штрафу у розмірі 39 429,21 грн у відповідності до договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8.2. договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

Згідно пункту 8.4. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 14.7 договору, сторони дійшли згоди, що строк позовної давності, в тому числі з питань відповідальності, відшкодування збитків та щодо стягнення та нарахування штрафних санкцій за цим договором, складає три роки.

За приписами частини 1статті 549 Цивільного кодексу Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (частина 2статті 549 Цивільного кодексу України)

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу Українипередбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 6статті 231 Господарського кодексу Українивстановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6статті 232 Господарського кодексу Українинарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1статті 230 Господарського кодексу Україништрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно достатті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно статтей610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом

Судом встановлено прострочення відповідача по оплаті орендної плати за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/35ВУМ від 31.03.2020. В даному випадку, заборгованість відповідача перед позивачем становить загалом більше, ніж за три місяці.

Зазначене в свою чергу надає позивачу право на нарахування штрафу у розмірі 3% від суми заборгованості на підставі п.8.4 Договору та пені на підставі п.8.2 Договору.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про задоволення вимог в частині стягнення пені 143 545,42 грн. та штрафу 39 429,21 грн.

Щодо стягнення із відповідача заявлених позивачем 21 328,39 грн інфляційних збитків та 14 774,09 грн 3 % річних, суд зазначає наступне.

Згідностатті 625 Цивільного кодексу Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми інфляційних витрат та 3% річних дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14 774,09 грн інфляційних збитків та 14 774,09 грн 3 % річних є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно достатей 55 Конституції України, статей15,16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідностатті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1статті 86 Господарського процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст.123,126,129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 18400,61 грнвитрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.73-74,76-80,123,126,129,232-233,237-238,244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІОН ХХІ» (код ЄДРПОУ 359709966, вул. Добровольців (колишня назва - Молодої Гвардії), 15/17, м. Харків, 61001) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 41149437, вул. Гетьмана Павла Скоропадського (колишня назва - Льва Толстого), 61, м. Київ, 03035, IBAN № НОМЕР_1 в ТВБВ № 10026/0159 в філії Головного Управління по м. Києву та Київській області АТ «ОЩАДБАНК») 1 314306 грн. 89 коп. основного боргу, 143545 грн. 42 коп. пені, 39429 грн. 21 коп. штрафу, 21328 грн. 39 коп. інфляційних збитків, 14774 грн. 09 коп. 3% річних та 18400 грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського.

Повне рішення складено "17" жовтня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне