Постанова

від 06.12.2007 по справі 5/863-12/112а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/863-12/112А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

06.12.07                                                                                           Справа№ 5/863-12/112А

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О. Д. при секретарі Джус Р.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу

За позовом:  Львівського   комунального   підприємства  „Збиранка” м.Львів

до відповідача:  Державної податкової інспекції у Жовківському  районі   Львівської області

Про:    скасування податкового повідомлення-рішення  від 14.09.2006  року  № 12472/13807617/494/15-0.

За участю представників сторін:

Від прокуратури   Мельничук Ю.І.  

від позивача: Рісний  М.Б. ( дор. в  справі)

від відповідача  :  Бойчук Ю.М.,Пилип”юк А.М.,Слюсар Ю.С., Леськів А.Р.,.   (довіреність у справі) Стець  Л.І. нач. інспекції

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 27, 29,49,51 Кодексу   адміністративного  судочинства України.

Суть справи:

     До господарського суду Львівської області заявлено позов Львівського   комунального   підприємства  „Збиранка”   до  відповідача  Державної податкової інспекції у у Жовківському  районі  Львівської  області   про     скасування податкового повідомлення-рішення  від 14.09.2006  року  № 12472/13807617/494/15-0.

Ухвалою від 19. 04.2007 р. порушено провадження у справі та призначено  попереднє судове засідання на 15.05.2007р. В попереднє  судове засідання 15.05.2007 р.  не  з”явився представник  відповідача, а  тому   розгляд справи відкладався до 23.05.2007 р. В  попередньому  судовому засіданні 23.05.2007 р. представник  позивача  подав  клопотання  про  зупинення   провадження    у  справі   і    ухвалою   від   23.05.2007   року   провадження   у  справі  було  зупинено   та  призначено      експертизу.Ухвалою  від  06.08.2007  року   поновлено  провадження  у   справі   та  призначено   розгляд   справи   на   30.08.2007  року . У  зв”язку  з неявкою  представника  позивача   розгляд справи   відкладався.

Ухвалою від 18.10.2007 р.   суд  закінчив розгляд справи в підготовчому засіданні та призначив судове засідання на 01.11.2007 р. В судових   засіданнях  01.11.2007 р.  та  22.11. 2007  року   оголошувалась  перерва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги  підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві  матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні. Зокрема просив визнати  нечинним податкове повідомлення –рішення рішення від 14.09.2006 року   № 12472/13807617/494/15-0.

Представники відповідача позовні вимоги заперечили, просили  в їх задоволенні відмовити та залишити в силі спірне  податкове повідомлення –рішення № від 14.09.2006 року   № 12472/13807617/494/15-0.

Повний текст постанови виготовлений , підписаний  та оголошений 06.122007 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, суд встановив наступне:

Державною  податковою  інспекцією  у Жовківському  районі  Львівської  області  проведено  камеральну   перевірку      розрахунку  по  збору   за  забруднення   навколишнього  природного  середовища  поданого  за   І  півріччя  2006 року .

Перевіркою   встановлено.що  розмір   податкового зобов”язання   зі  збору   за  забруднення  навколишнього  природного  середовища    є  меншим   ніж  визначено  за   результатами   камеральної   перевірки , оскільки  при   заповненні   розрахунку  платником  податку у  податковій  декларації  є  меншим   ніж   визначено     за  результатами   камеральної   перевірки , а  саме   в  акті  зазначено,що   позивач   занизив   коригуючий   коефіцієнт  до  нормативів збору   за   забруднення   навколишнього   середовища , який    встановлюється   залежно   від  місця    розташування    відходів.  В  акті  зазначено,що   позивачем   порушено   додаток  „  до  Порядку   „Про  встановлення    нормативів  збору   за   забруднення  навколишнього     природного  середовища    і  стягнення    цього  збору „  затвердженого   Постановою  КМУ   від  01.03.1999 р.  № 303 .    

На підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Жовківському   районі   Львівської  області  прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.09.2006  року  № 12472/13807617/494/15-0.

          При  прийнятті   постанови, суд   виходив   з наступного :

На основі Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (із змінами і доповненнями) наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379 затверджено Інструкцію про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за  № 544/3837).

Інструкція визначає єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору. За цією Інструкцією обчислюються суми збору, які справляються за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними і  пересувними джерелами забруднення;скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення  відходів.

   Сума збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюється платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, (наведених у таблиці 2.5 додатку 2 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору) та визначаються за    спеціальною формулою.

ЛКП «Збиранка»надає послуги з утилізації твердих побутових і промислових відходів (пп. 2.1.1.  п. 2.1. ст. 2 статуту ЛКП «Збиранка», перереєстрованого 25.09.2003 р. Жовківською райдержадміністрацією Львівської області, реєстраційний номер 1539), у зв'язку з чим позивач  є платником збору за  забруднення  навколишнього  природного  середовища (ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

У п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 14.09.2006 р. № 12472/13807617/494/15-0 було прийняте ДПІ у Жовківському  районі (надалі –ДПІ) за наслідками проведення камеральної перевірки податкового розрахунку позивача від 01.09.2006 р. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за перше півріччя 2006 р., отриманого ДПІ 09.08.2006 р., вх. № 18603.

Результати перевірки були оформлені у вигляді акта камеральної перевірки податкового розрахунку від 01.09.2006 р. № 84/15-0/13807617/557 .

Згідно з п. 17, 18, 21, 22 акта камеральної перевірки ДПІ встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за перше півріччя 2006 р. у сумі 610 409,00 грн. у зв'язку із заниженням позивачем коригуючого коефіцієнту залежно місця розміщення відходів (рядок 4.1. податкового розрахунку збору за забруднення) до нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, що є порушенням додатку 2 до Порядку встановлення нормативів збору.

У таблиці 2.5 додатку 2 до Порядку встановлення нормативів збору передбачено, що у випадку, якщо місця розміщення відходів носить характер спеціально створеного місця складування (полігони), що забезпечує захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, то застосовується коефіцієнт у розмірі «1», а у випадку, якщо місця розміщення відходів носить характер звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів - коефіцієнт у розмірі «3».

На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що адміністративний спір, що є предметом судового розгляду, виник з приводу правильності визначення характеру місця розміщення відходів, кваліфікації його спеціально створеним місцем складування (полігоном), що забезпечує захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення (коефіцієнт «1») або звалищем, яке не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів (коефіцієнт «3»).   

У абз.абз. 1, 2 пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.  

Згідно з абз. 2 п. 4 наказу ДПА України «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів»від 17.07.2006 N 416, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 р. за N 872/12746, з наступними змінами і доповненнями, акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку).

З викладеного суд дійшов до висновку, що у випадку відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку),   органам ДПС не допустимо складати  акт камеральної перевірки зазначених податкових декларацій (розрахунків).

На думку суду, безпідставне визначення місця розміщення відходів як спеціально створеного місця складування (полігону), що забезпечує захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення або як звалища, яке не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, не може вважатись арифметичною чи методологічною помилкою, допущеною при складанні податкового розрахунку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

У зв'язку з викладеним судом вбачається, що акт камеральної перевірки було складено без достатніх для цього правових підстав.

Виходячи зі змісту абз.абз. 1, 2 пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 4 наказу ДПА України «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів»від 17.07.2006  N 416, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 р. за N 872/12746, акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) - це службовий документ, який стверджує факт проведення камеральної перевірки   податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків, і є носієм доказової інформації про виявлені арифметичні або методологічні помилки у зазначених податкових деклараціях (розрахунках).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ч. 3 ст. 70 КАС України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що акт камеральної перевірки, як носій доказової інформації про факт проведення камеральної перевірки податкового розрахунку позивача зі збору за забрудненя навколишнього природного середовища за перше півріччя 2006 р., вх. ДПІ від 09.08.2006 р. № 18603, та про виявлені порушення вимог законодавства про нарахування та сплату зазначеного збору, було одержано в розумінні ч. 3 ст. 70 КАС України з порушенням закону, тому суд не вправі брати його до уваги при вирішенні цієї справи.  

Окрім цього, у акті камеральної перевірки відсутнє обґрунтування ДПІ щодо кваліфікації місця розміщення відходів, що використовується позивачем, звалищем, яке не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, а відтак, щодо необхідності застосування позивачем коригуючого коефіцієнту залежно від місця розміщення відходів до нормативу збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі «1».

Поряд з цим, у судовому засіданні представники ДПІ для підтвердження порушень, відображених в акті камеральної перевірки, покликалися на лист-відповідь Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області  від 22.06.2007 року  № 10  -  3795      в    якому    зазначено, що «…відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303, ЛКП «Збиранка»при сплаті за розміщення відходів на Львівському сміттєзвалищі необхідно застосовувати коригуючий коефіцієнт «3»у зв'язку з незабезпеченням суб'єктом господарювання захисту водних об'єктів від забруднення…».

Як вбачається з акта камеральної перевірки, його було складено за формою, затвердженою наказом ДПА України «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів»від 17.07.2006  N 416, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 р. за N 872/12746.

Зазначена форма акта про результати камеральної перевірки не передбачає можливості зазначення про документи чи інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, долучення яких-небудь інформативних додатків з надісланими запитами та отриманими на них відповідями, а також письмових пояснень посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевіряється, щодо встановлених порушень, тоді, як Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 р.  N 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, з наступними змінами і доповненнями, не допускає  відображення  в акті перевірки необґрунтованих даних (п.п.2.3.4. п.п.2.3. п. 2) та передбачає долучення до акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірки інформативних додатків (п. 2), до яких відносяться, серед іншого, пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо виявлених порушень, надіслані запити та отримані на них відповіді тощо (п.п. 3.1. п. 3).

З викладеного суд дійшов до висновку, що камеральна перевірка може проводитись органами ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках), поданих платником податків (обов'язкових зборів), з метою виявлення можливих арифметичних або методологічних помилок, допущених при її складанні, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків, у тому числі, без запитування та одержання яких-небудь документів, що обґрунтовують та підтверджують порушення, виявлені ДПІ.

Відповідно до п. 10, 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459, з наступними змінами і доповненнями, факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства. Податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки —протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 3.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253,  зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N  567/5758, з наступними змінами і доповненнями, за наслідками документальних або камеральних перевірок податкове повідомлення-рішення складається за формою згідно з додатком 2 (форма «Р»).

У формі «Р»податкового повідомлення-рішення, визначеній додатком 2 до вище зазначеного Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлено, що у графі «на підставі акта перевірки»повинно міститись посилання на акт перевірки, його номер, дату складання.

З викладеного судом вбачається, що податкові повідомлення-рішення, що приймаються  за наслідками камеральних перевірок податкових декларацій (розрахунків) можуть бути складеними на підставі фактичних даних, зазначених виключно в актах камеральних перевірок податкових декларацій (розрахунків). Акти камеральних перевірок податкових декларацій (розрахунків), що не можуть бути визнані допустимими доказами по справі, зумовлюють безпідставність складення податкових повідомлень-рішень, складених на їх підставі.

У зв'язку із зазначеним, податкове повідомлення-рішення від 14.09.2006 р. № 12472/13807617/494/15-0, прийняте  ДПІ на підставі вище зазначеного акта камеральної перевірки, слід вважати безпідставним.

Суд вважає безпідставним покликання позивача на лист  Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області від 22.06.2007 р. № 10-3795, яким визначено, що «...відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303, ЛКП «Збиранка»при сплаті за розміщення відходів на Львівському сміттєзвалищі необхідно застосовувати коригуючий коефіцієнт «З»у зв'язку з незабезпеченням суб'єктом господарювання захисту водних об'єктів від забруднення...», з огляду на необґрунтованість такого висновку Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області та відсутність у вказаних органів державної влади повноважень на встановлення коригуючого коефіцієнта залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення

Відповідно до п. 4 Порядку встановлення нормативів збору суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

28.12.2005 р. директор ЛКП «Збиранка»прийняв наказ № 136 «Про встановлення коригуючого коефіцієнта залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища» (надалі –наказ), згідно з яким було встановлено для ЛКП «Збиранка»з 01.01.2006 р. коригуючий коефіцієнт залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі «1»(п. 1 наказу) та зобов'язано бухгалтерію ЛКП «Збиранка»обчислювати збір за забруднення навколишнього природного середовища з врахуванням коригуючого коефіцієнту залежно від місця розміщення відходів, встановленого в п. 1 цього наказу (п. 2 наказу).

З викладеного судом вбачається, що позивач, як платник збору за забруднення навколишнього природного середовища, був уповноважений самостійно встановлювати коригуючий коефіцієнт залежно від місця розміщення відходів («1»чи «3») для обчислення вказаного збору.  

У судовому засіданні судом встановлено, що з 1991 р. позивачем були проведені роботи з  покращення експлуатації сміттєзвалища .

Забезпечення позивачем захисту атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення підтверджується актом перевірки Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.11.2006 р., яким встановлено, що переливів інфільтрату та забруднення поверхневих вод не виявлено, результатами аналізів Державного управління екології та природних ресурсів Львівської області проб ґрунту № 82-85 від 31.05.2006 р., яким встановлено, що перевищення норм ГДК у ґрунтах в межах санітарно-захисної зони сміттєзвалища не виявлено,  результатом аналізів Державного управління екології та природних ресурсів Львівської області проб гідрохімічних показників № 243-244 від 31.05.2006 р., яким встановлено, що якість поверхневої води відповідає затвердженим рибогосподарським нормам водокористування, листом заступника голови з питань житлово-комунального господарства  Львівської міської ради  від 31.05.2006 № 1.4 вих –14, яким обґрунтовано позицію виконавчого комітету Львівської міської ради по зменшенню коригуючого коефіцієнту залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища до розміру «1», листом першого заступника міського голови м. Львова від 09.01.2007 р. № 1.8.вих–1, яким обґрунтовано позицію виконавчого комітету Львівської міської ради по збереженню без змін коригуючого коефіцієнту залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі «1», інформаційною довідкою ВАТ "Геологічний інститут" № 07-09/416 від 06.09.2006 р., якою встановлено відсутність витоків інфільтрату та попадання їх в водоносні горизонти в межах санітарної зони сміттєзвалища, актами перевірки Львівською обласною санепідемстанції дотримання санітарного законодавства від 29.10.2005 р., 26.10.2006 р. та від 06.07.2007 р., якими встановлено утримання території сміттєзвалища та під'їзних доріг у задовільному санітарному стані, переливів інфільтрату та забруднення поверхневих вод не виявлено, актом перевірки Державною екологічною інспекцією в Львівській області дотримання природоохоронного законодавства від 18.06.2007 р., яким порушень вимог природоохоронного законодавства встановлено не було, листом Державної екологічної інспекції в Львівській області   від 23.10.2007 р. № 09-2009, яким сміттєзвалище, що використовується позивачем, визначено «полігоном твердих побутових відходів», актом встановлення відповідності існуючого полігону ТПВ «Збиранка»визначенню «полігон ТПВ», складеним комісією в складі представників ЛМГО «Спілка консультантів «Експерт-група», «Незалежна експертна екологічна група», «Регіональний центр поводження з відходами», Академії менеджменту України, примірники яких оглянуто та досліджено в судовому засіданні.

Окрім викладеного, згідно з пп. 5, 6, 7 п. 4 Положення про Державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2000 р. N 108, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2000 р. за N 602/4823, чинного на час видання вказаним органом листа від 21.08.2006 р. № 11-6450, до обсягу повноважень Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області (надалі –Управління) належить виключно : подання проектів  лімітів: використання  природних ресурсів місцевого  значення, розміщення відходів; внесення пропозицій щодо їх  затвердження    відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями; затвердження нормативів    граничнодопустимого    скидання забруднюючих  речовин  до водних об'єктів;   видання   та   анулювання   в   установленому  порядку  дозволів (ліцензій) на спеціальне використання природних ресурсів,  дозволів на  викиди  і  скиди  забруднюючих  речовин  у навколишнє природне середовище,  на розміщення та здійснення інших  операцій  у  сфері поводження з відходами.  

Аналогічні положення також містяться у п. 4.5. –4.7., 4.16. Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 16.06.2006  N 285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 р. за N 812/12686, чинного на час видання вказаним органом листа від 22.06.2007 р. № 10-3795, згідно з яким до обсягу повноважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області належить виключно : подання проектів лімітів нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, установлених у дозволах на викиди, утворення та розміщення відходів у навколишньому середовищі; внесення пропозицій щодо їх затвердження відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями;  затвердження нормативів граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин до водних об'єктів; видання та анулювання в установленому порядку дозволів на викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; видання та анулювання в установленому порядку дозволів на розміщення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами.

Відповідно до п. 15 Порядку встановлення нормативів збору органи державної податкової служби залучають за попереднім узгодженням територіальні органи Мінприроди для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів розміщення відходів.  

Згідно з пп. 8.1., 8.3. Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України 19.07.99 N 162/379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837, контроль за дотриманням лімітів розміщення відходів здійснюється органами Мінприроди України, органи державної податкової служби залучають за попереднім узгодженням територіальні органи Мінприроди України для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів розміщення відходів.  

З викладеного судом вбачається, що право на встановлення коригуючого коефіцієнта (його конкретного розміру «1»чи «3») для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища залежно від місця розміщення відходів (п. 4 Порядку встановлення нормативів збору) не належить до числа повноважень Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області  та  Державного  управління  охорони  навколишнього  природного  середовища  у  Львівській  області.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає загальновідомою ту обставину, що листи посадових осіб органів державної влади (їх посадових осіб) не носять характеру правових актів, оскільки не являються передбаченою чинним законодавством формою виразу рішень цих органів (їх посадових осіб), законодавством також не встановлено, що вони породжують які-небудь правові наслідки (чи то норми права загального або локального характеру, які застосовуються неодноразово, чи то права і обов'язки окремих суб'єктів, яким вони адресовані), є обов'язковими до виконання для суб'єктів, яким вони адресовані, та регулюють які-небудь суспільні відносини.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що коригуючий коефіцієнт «3», визначений листом Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області від 21.08.2006 р. № 11-6450, листом  державного  управління охорони навколишнього природнього  середовища  у  Львівській  області  від 22.06.2007 року  № 10 –3795,  згідно з якими «…відповідно до   Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303, ЛКП «Збиранка»при сплаті за розміщення відходів на Львівському сміттєзвалищі необхідно застосовувати у зв'язку з незабезпеченням суб'єктом господарювання захисту водних об'єктів від забруднення…», не підлягають до застосування позивачем.

Окрім цього, у абз. 1 пп.. 5, 6 абз. 2 п. 6 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, чинного на час видачі згаданого листа Управління, передбачено, у структурі Управління діють екологічні інспекції (у тому числі міські, міжрайонні), які здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами …екологічні інспекції мають право складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення в сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до їх повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією в Львівській області дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.06.2007 р.) було встановлено, що випадків забруднення водних об'єктів та атмосферного повітря відходами (перелив інфільтрату, незадовільний стан очисних споруд, випаровування небезпечних речовин) не виявлено.

З огляду на викладене, судом встановлено, що місце розміщення позивачем  відходів носить характер спеціально створеного місця складування (полігону), що забезпечує захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, у зв'язку з чим коригуючий коефіцієнт «1»залежно від місця розміщення відходів для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища визначено позивачем з дотриманням  усіх вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку встановлення нормативів збору.

Згідно  статті  71  Кодексу   адміністративного  судочинства  України    кожна  сторона   повинна  довести  ті  обставини  на  які  вона  покликається  як  на  підставу  своїх   вимог  та   заперечень.

    На   підставі   вище   викладеного  суд прийшов  до   висновку, що  позовні   вимоги      підлягають   до  задоволення  ,     а   тому   податкове  повідомлення –рішення  від 14.09.2006 року   №  12472/13807617/494/15-0  є  таким,що  суперечить    чинному  законодавству та  підлягає   скасуванню.

       Судові  витрати  за  згодою  позивача , покладаються   на  останнього.

Враховуючи наведене, керуючись  ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку встановлення нормативів збору”, Закону  України „Про відходи", Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (із змінами і доповненнями) наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, , ст.ст.17,48,69,71,122-124,138-140,151-154,162,163 , п.6    розділу  УІІ  Прикінцевих та  перехідних  положень  Кодексу  адміністративного  судочинства   України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

       Позовні   вимоги  задоволити.   

      Скасувати  податкове   повідомлення –рішення   від 14.09.2006 року   №  12472/13807617/494/15-0  прийняте державною  податковою   інспекцією   у Жовківському  районі   Львівської   області ,   яким  визначено    Львівському   комунальному  підприємству  „Збиранка”  податкове  зобов”язання  за   забруднення   навколишнього     природного  середовища  в сумі 640929,45 грн.  ( із   яких   основний     платіж  610409,00 грн.  та   штрафні  (фінансові)   санкції     30520,45 грн.

    Постанова  може    бути  оскаржена   в порядку   встановленому  ст.186  Кодексу  адміністративного  судочинства   України.

Суддя                                                                                                       Запотічняк О.Д.