Ухвала

від 15.10.2024 по справі 380/5356/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №380/5356/23

адміністративне провадження №К/990/38751/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №380/5356/23 за позовом Івано-Франківської селищної ради до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 11.10.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №380/5356/23, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Івано-Франківської селищної ради відмовити в повному обсязі.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховним Судом встановлено наступне.

1. Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №380/5356/23 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повне судове рішення складено 22.01.2024.

Копію означеного судового рішення вручено Головному управлінню ДПС у Львівській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України через ЄСІТС «Електронний суд» 25.01.2024, про що вказує сам скаржник у поданій ним касаційній скарзі.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку (з урахуванням вихідних днів) був день із датою 26.02.2024, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду відповідачем подано 11.10.2023, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Разом з тим, зі змісту та матеріалів касаційної скарги вбачається, що питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушує; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касацій оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №380/5356/23 у цій справі скаржник до суду касаційної інстанції також не надає.

Таким чином, скаржнику необхідно надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №380/5356/23, ухваленої за результатами апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.

У даному випадку належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №380/5356/23 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з наведеним, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, для надання скаржнику часу впродовж якого він матиме право заявити клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з доводами, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

2. Статтею 330 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №380/5356/23 п`ять разів.

Вперше, вдруге, втретє та вчетверте подану скаржником касаційну скаргу Верховний Суд ухвалами від 21.02.2024, від 14.03.2024, від 10.04.2024 та від 24.05.2024 повернув відповідачу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень. Верховний Суд вказавши про незмістовність та недостатність наведеного скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження визначених, зокрема, пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, послідовно роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, й у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої-третьої статті 353 цього Кодексу та зауважив про наявність у особи права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою після повернення такої скаржнику.

Вп`яте подану відповідачем касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 26.06.2024 залишив без руху, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху слугувало те, що скаржник, звертаючись до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження, не порушив питання про необхідність поновлення такого строку, а також до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору. Ухвалою від 12.07.2024 Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, а подану ним касаційну скаргу повернув з підстав не усунення недоліків, які слугували підставою для залишення такої касаційної скарги без руху.

Під час перевірки вшосте поданої скаржником касаційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №380/5356/23, Верховним Судом встановлено, що її зміст щодо підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного адміністративного суду є аналогічним тим, які було повернуто ухвалами Верховного Суду від 21.02.2024, від 14.03.2024, від 10.04.2024 та від 24.05.2024 та які суд касаційної інстанції визнав необґрунтованими.

Так, усуваючи недоліки раніше поданих касаційних скарг та у черговий раз посилаючись на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження, відповідач наводить мотиви незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову Івано-Франківської селищної ради здійсненими по факту оцінки доказів й фактичних обставин справи, вказує про порушення судами при прийнятті спірних рішення та постанови норм матеріального права, зокрема, статей 44, 198 Податкового кодексу України, статей 1, 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» й порушення норм процесуального права, зокрема частини п`ятої пункту 2 статті 5, статті 90 КАС України та зазначає ті ж самі постанови Верховного Суду (з цитуванням окремих витягів з тексту зазначених у касаційній скарзі постанов), посилання на які судом касаційної інстанції вже визнано таким, що не доводить застосування судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Фактично, у касаційній скарзі контролюючий орган висловлює незгоду саме зі здійсненою судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку з наданими на їх підтвердження доказами та доводить необхідність зміни такої (на його користь), що не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (обов`язкової умови при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

За змістом вшосте подана відповідачем касаційна скарга зводиться до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами, що не є тотожним неправильному застосуванню норм матеріального права; цитування обставин справи та положень законодавства з абстрактним зазначенням, що судами рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України та в силу вимог статті 341 КАС України не входить до повноважень Верховного Суду.

Тобто, вшосте подана скаржником касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Вказане свідчить про недотримання скаржником вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України та є недоліком касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України необхідно залишити без руху, встановивши строк, впродовж якого скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду: 1) обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк визначений статтею 329 КАС України; 2) уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №380/5356/23 за позовом Івано-Франківської селищної ради до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для виконання вимог, що стали підставою залишення касаційної скарги без руху.

У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Васильєва

І.А. Гончарова