Постанова

від 16.10.2024 по справі 640/32374/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №640/32374/20

адміністративне провадження № К/990/26840/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/32374/20

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКУС ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. О. Грибан, В. Ю. Ключкович, А. Б. Парінов) від 24 квітня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АМІКУС ІНВЕСТ» (далі - ТОВ «АМІКУС ІНВЕСТ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник), Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ ЮКРЕЙН», в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 09 жовтня 2020 року № 2021269/40881624, № 2021268/4081624, № 2021267/40881624,

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14 вересня 2020 року № 92, від 22 вересня 2020 року № 93, № 94.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2022 року яке прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, позов задоволено повністю.

3. Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вказане рішення було доставлено до електронної скриньки ГУ ДПС 31 серпня 2022 року о 07:13 год.

4. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням 05 вересня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга від Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС. Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання пор відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС залишено без руху, у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9 459, 00 грн., та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

6. Відповідно до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вказані копії ухвал було доставлено до електронної скриньки апелянта 12 жовтня 2022 року о 18:43 год.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року виправлено описку в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року та продовжено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 640/32374/20 на десять днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.

8. Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року податковим органом отримано за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» 10 листопада 2022 року о 18:04, а також власноруч 15 листопада 2022 року.

9. До Шостого апеляційного адміністративного суду 22 листопада 2022 року податковим органом подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, за змістом якого скаржник просить повторно відстрочити сплату судового збору.

10. 08 грудня 2022 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у продовженні строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк скаржником не усунуто, а саме, не сплачено судовий збір.

11. Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду 08 грудня 2022 року скаржник отримав 09 грудня 2022 року через підсистему «Електронний суд» відповідно до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

12. 09 січня 2023 року ГУ ДПС повторно подано апеляційну скаргу, що підтверджується штампом суду на першому аркуші апеляційної скарги, без сплати судового збору. Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване поважною, на думку апелянта, причиною пропуску строку звернення: наявністю недоліків попередньо поданої апеляційної скарги у вигляді неподання документу про сплату судового збору.

13. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року витребувано з Київського окружного адміністративного суду справи № 640/32374/20.

14. 05 липня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання, у якому відповідач просить долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору, а саме платіжну інструкцію від 28 червня 2023 року № 1649.

15. Згодом, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2022 року залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві обставин.

16. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 08 квітня 2024 року у справі № 640/32374/20 було надіслано одержувачу Головному управлінню ДПС у м. Києві, в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 10 квітня 2024 року о 03:09.

17. На виконання вимог ухвали суду скаржником подано клопотання про поновлення строку, в якому зазначено, що строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2022 року пропущено внаслідок форс-мажорних обставин, а саме військова агресія Російської Федерації проти України, запровадження воєнного стану в Україні та як наслідок тривалі повітряні тривоги, звільнення працівників, велике навантаження на новопризначених працівників, що призвело до порушення режиму роботи державних органів в країні. Враховуючи викладене, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

18. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2022 року.

19. Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, Головне управління ДПС у м. Києві 10 липня 2024 року через систему «Електронний Суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

20. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 640/32374/20. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. Також за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Судом було витребувано електронну справу, яка формувалась судами попередніх інстанцій інстанції.

21. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

22. Станом на час розгляду справи відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає подальшому розгляду у справі.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

23. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що звертаючись з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок збройної агресії Російської Федерації, доказів, які б підтверджували, що саме тимчасові обмеження, події чи обставини в період дії правового режиму воєнного стану, які не залежали від волі та дій відповідача, стали перешкодою, унеможливили подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2022 року у передбачені законом строки.

24. Таким чином, розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2022 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, беручи до уваги, що відповідачем не надано обґрунтованих пояснень та не зазначено, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану стали об`єктивно непереборними чи істотно перешкоджали зверненню з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у строки передбачені статтею 295 КАС України та не додано відповідних доказів, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги та поновлення такого строку.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

26. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що нормами КАС України не визначено чітко строків на повторне звернення, зокрема з апеляційною скаргою, оскільки не можливо повторно подати апеляційну скаргу, яку залишено без руху та в подальшому повернуто скаржнику, в строки визначені на оскарження рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що контролюючий орган не мав можливості подати апеляційну скаргу, яка відповідала б вимогам статті 296 КАС України в строк, визначений статтею 295 КАС України, у зв`язку із неможливістю сплати судового збору, відповідач вважає, що вказане свідчить про поважність підстав пропуску строку звернення до суду.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

28. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

29. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

30. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

31. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

32. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

33. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

34. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

35. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

36. У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

37. Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

38. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

39. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

40. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

41. Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

42. Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

43. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

44. Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

45. Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

46. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку, вказав, що скаржник не зазначив обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зокрема, суд визнав, що ані повторне звернення з апеляційною скаргою, ані відсутність коштів у суб`єкта владних повноважень при поданні апеляційної скарги вперше не є непереборними та поважними обставинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Окрім того, суд також вказав, що апелянтом не наведено доводів та доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу.

47. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне провадження, та зауважує, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

48. Надаючи оцінку поважності наведеним відповідачем причинам пропуску строку на апеляційне оскарження суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що скаржник звертаючись вдруге з апеляційною скаргою (09 січня 2023 року), скаржником не було надано суду документ про сплату судового збору. Тільки 05 липня 2023 року, відповідачем було подано платіжну інструкцію від 28 червня 2023 року № 1649. Поряд із тим, податковий орган не надав жодних доказів та не наведено жодних належних обґрунтувань ані під час повторного подання апеляційної скарги, ані під час усунень її недоліків, які унеможливлювали подання апеляційної скарги. Пояснень щодо такого тривалого зволікання із вчиненням відповідної процесуальної дії, відповідачем не наведено і у касаційній скарзі.

49. Поряд з цим, усталеною є судова практика, в тому числі і Верховного Суду (справи № 806/2321/16, № 826/24448/15, № 806/2950/15, № 200/11691/19-а, № 405/7262/17, № 1440/1822/18, № 0840/3465/18 та низці інших), щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

50. Проте, з матеріалів цієї справи слідує, що скаржник доказів вжиття усіх можливих і залежних від нього заходів задля отримання відповідних коштів на сплату судового збору матеріали справи не містять. Отже, такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації.

51. Посилання скаржника на обставини введення в Україні воєнного стану наведені в загальному без конкретизації того, яким саме чином ці обставини вплинули на можливість виконання апелянтом своїх процесуальних обов`язків, та без надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

52. Отже, враховуючи викладене, суд касаційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги не знаходить підстав не погодитись з наданою наведеним вище обставинам оцінкою апеляційного суду та погоджується з його висновком про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений відповідачем з поважних причин.

53. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

54. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

55. Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 640/32374/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов