Постанова

від 16.10.2024 по справі 520/2592/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №520/2592/24

адміністративне провадження № К/990/31857/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/2592/24

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанська Будівельна Компанія 1» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. С. Чалий, І. М. Ральченко, В. В. Катунов) від 19 липня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанська Будівельна Компанія 1» (далі - ТОВ «Слобожанська Будівельна Компанія 1», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24 липня 2023 року № 0224010414, яким до ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» застосовано штраф у розмірі 1 373 149,12 грн за встановлені порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та згідно з пунктом 1021.1 статті 1201 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 275 5 VI зі змінами та доповненнями за затримку реєстрації податкових накладних;

судові витрати покласти на відповідача.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, яке прийняте за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю.

3. Вказане рішення було доставлено до електронної скриньки ГУ ДПС 02 квітня 2024 року о 14:55 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.137, т.1).

4. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням через систему «Електронний суд» 30 квітня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга від ГУ ДПС, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 26 676,31 грн.

5. Згідно довідки про доставку електронного листа ГУ ДПС отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 10 травня 2024 року о 20:50 год.

6. На виконання вимог вищеозначеного судового рішення 20 травня 2024 року податковим органом через систему «Електронний суд» до Другого апеляційного адміністративного суду надіслано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого скаржник посилається на відсутність коштів для сплати судового збору. Враховуючи наведене, скаржник просить суд продовжити процесуальний строк усунення недоліків апеляційної скарги рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 520/2592/24.

7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 520/2592/24 - задоволено.

Продовжено ГУ ДПС строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 520/2592/24 - протягом п`яти днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

Роз`яснено ГУ ДПС, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини п`ятої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

8. Згідно довідки про доставку електронного листа ГУ ДПС отримало копію ухвали про продовження строку на усунення недоліків 21 травня 2024 року о 22:10 год.

9. 30 травня 2024 року ГУ ДПС повторно направлено до суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначено, що у податкового органу відсутні кошти для сплати судового збору.

10. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв`язку з тим, що вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 10 травня 2024 року у встановлений судом строк не виконані.

11. Копію ухвали надіслано ГУ ДПС в електронному вигляді та доставлено до електронного кабінету одержувача 04 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

12. 28 червня 2024 року ГУ ДПС у Харківській області повторно подало апеляційну скаргу без документів, що підтверджують сплату судового збору. В апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якого просить суд зважити на те, що первинна апеляційна скарга подана у межах строку на апеляційне оскарження та те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду з такою скаргою. Також відповідач як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що у зв`язку з проведенням бойових дій на території Харківського регіону, роботу головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та організацію робочого процесу було значно ускладнено, оскільки питання безпеки та здоров`я людей є пріоритетним. Тому вважає, що наявні підстави для поновлення строків на апеляційне оскарження.

13. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору, а також заяви шляхом подання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами. Роз`яснено апелянту, що відповідно до частини п`ятої статті 298, статті 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про повернення апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

14. Копії зазначеної вище ухвал, з урахуванням приписів отримано скаржником 06 липня 2024 року (вихідний день), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі «Електронний суд».

15. 12 липня 2024 року від податкового органу надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору.

16. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 520/2592/24.

17. Не погодившись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року, ГУ ДПС 15 серпня 2024 року через систему «Електронний Суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

18. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

19. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

20. Станом на час розгляду справи відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає подальшому розгляду у справі.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

21. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення відповідачем не заявлено, а тому ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року в цій частині є невиконаною.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

23. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що відповідач не допустив пропуску строку оскарження судового рішення, подавши первісну апеляційну скаргу в строк, визначений статтею 295 КАС України. У ситуації, що виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції, відповідач діяв швидко та відповідно до ситуації, про що свідчить вчасно подана апеляційна скарга, клопотання про продовження термінів для сплати судового збору, що також є підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження згідно з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 820/1773/19.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

25. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

26. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

27. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

28. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

29. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

30. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

31. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

32. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

33. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

34. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

35. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

36. Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

37. До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

38. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі N 640/3393/19.

39. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

40. З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року ГУ ДПС подало 30 квітня 2024 року, тобто у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги скаржник не долучив. Неподання документа про сплату судового збору відповідач пояснював відсутністю коштів у зв`язку з обмеженим фінансування та просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Надалі, повернення 04 червня 2024 року вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

41. 28 червня 2024 року ГУ ДПС повторно звернулося з апеляційною скаргою, без сплати судового збору.

42. Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося у межах розумного строку після повернення попередньо поданої апеляційної скарги та без зайвих зволікань.

43. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску строку, внаслідок чого повторну апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 295, 295 КАС України та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору та подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.

44. На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, без жодного його обґрунтування. Разом з тим, відповідачем було долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору.

45. Водночас відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зауважив, що оскільки скаржник не заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не наводить жодних поважних підстав для такого поновлення, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

46. Отже, у межах встановленого строку недоліки апеляційної скарги скаржником усунуто не було: клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не заявлено.

47. Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

48. Щодо доводів відповідача про складнощі з оплатою судового збору колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

49. У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

50. Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

51. Відповідачем не було надано суду ні заяву про поновлення строку, ні належних доказів поважності причин такого пропуску, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, і суд апеляційної інстанції надав йому достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

52. Ураховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками у цій справі.

53. При цьому, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

54. Крім того, колегія суддів зауважує, що судова практика, на яку посилаються скаржники у касаційній скарзі, є нерелевантною обставинам цієї справи.

55. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

56. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

58. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

59. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі № 520/2592/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов