Рішення

від 18.10.2024 по справі 397/875/23

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 397/875/23

н/п : 2/397/4/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.10.2024 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Максимович І.В.,

секретаря судового засідання Рум`янцевої О.І.,

за участю прокурора Буданцевої В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області Петрова Тимура Івановича в інтересах держави до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області Петров Т.І. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в якому просить:

- визнати недійсним рішення Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30.11.2021 за №2906 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки для городництва ОСОБА_1 »;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,7226 га з кадастровим номером 3520582500:52:011:0008, що розташована за адресою: вул. Степова, с. Кримки на території Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, який укладено 29.12.2021 між Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 та припинити інше речове право, а саме: право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,7226 га з кадастровим номером 3520582500:52:011:0008, зареєстроване 09.08.2022 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 47621881;

- стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати в розмірі 5368,00 грн.

В обгрунтнування позову вказав, що під час здійснення представницької діяльності в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, вивчення стану законності у сфері земельних відносин, встановлено факт порушення вимог земельного законодавства при передачі органом місцевого самоврядування земельних ділянок комунальної форми власності в оренду для городництва.

Рішенням Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30 листопада 2021 року за №2906 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки для городництва ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду строком на 20 (двадцять)років для городництва (КВЦПЗ 01.07) загальною площею 0,7226 га ріллі за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, які не надані у власність або постійне користування, з присвоєним кадастровим номером 3520582500:52:011:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. Цим же рішенням ОСОБА_1 передано зазначену земельну ділянку в оренду для городництва терміном на 10 років.

29.12.2021 між Олександрівською селищною радою та ОСОБА_1 на підставі вказаного рішення укладено договір оренди землі, без номера.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2023 за №342158843 на земельну ділянку з кадастровим номером 3520582500:52:011:0008 площею 0,7226 га 09.08.2022 зареєстровано речове право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право: 47621881.

Прийняте Олександрівською селищною радою рішення від 30 листопада 2021 за №2906 про передачу земельної ділянки в оренду є незаконним, що тягне за собою недійсність укладеного на його підставі договору оренди землі.

Так, відповідно до абз. 1 ч.1 ст.36 ЗК України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Між тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 №1423-ІХ (чинний з 27.05.2021) ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України доповнено абз. 2 такого змісту: «Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара».

Таким чином, вищенаведеним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ внесено зміни до ст. 36 Земельного кодексу України, в якій законодавцем визначено обмеження для городництва щодо площі земельної ділянки, а саме площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Тобто, у органу місцевого самоврядування починаючи з 27.05.2021 наявні повноваження щодо передачі земельної ділянки комунальної власності громадянам в оренду для ведення городництва, площа якої не перевищує 0,6 гектара.

З огляду на викладене, вказане рішення Олександрівської селищної ради є протиправними, оскільки суперечать вимогам діючого земельного законодавства.

Олександрівська селищна рада при реалізації владних управлінських функцій зобов`язана застосовувати норму права, яка є чинною на момент прийняття рішення, що не було нею дотримано в межах цих правовідносин.

Також прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, також підлягає визнанню судом недійсним; державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520582500:52:011:0008 площею 0,7226 га за ОСОБА_1 не свідчить про правомірність набуття останньою такого права.

Ухвалою суду від 14.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.34-35).

Представник Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В обгрунтування відзиву вказав на відсутність підстав для самостійного звернення прокурора до суду. Окрім того, умовами спірного договору оренди передбачена орендна плата на рівні 12% нормативної грошової оцінки (що є найвищою орендною ставкою в Україні) земельної ділянки, яка повинна сплачуватися орендарями до місцевого бюджету. У свою чергу, приватизація земельних ділянок здійснюється громадянами безоплатно. Задоволення позовних вимог навпаки призведе до порушення права територіальної громади на отримання орендної плати за відповідну земельну ділянку та зменшить доходи місцевого бюджету. Відтак, ні інтереси територіальної громади, ні інтереси держави спірним рішенням та договором порушені не були. До спірних правовідносин слід застосовувати редакцію ст. 36 ЗК України станом на день звернення ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки спірні правовідносини виникли саме з цього моменту. Також прокурор помилкового посилається на зазначену ним практику Верховного Суду, оскільки вона не релевантна до спірних правовідносин та не може бути застосована судом (а.с. 48-53).

Ухвалою суду від 16.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.56-57).

Прокурор у судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник Олександрівської селищної ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі; позовні вимоги не визнав повністю; позиція викладена у відзиві на позов (а.с.55).

Відповідачка ОСОБА_1 у судовезасідання нез`явилася, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив та заперечень не подала (а.с. 61, 67-68, 72-74, 76, 83, 85-88).

Заслухавши пояснення прокурора та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30.11.2021 №2906 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки для городництва ОСОБА_1 » затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду терміном на 20 (двадцять) років для городництва (код КВЦПЗ - 01.07) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів за адресою: АДРЕСА_1 . Передано ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 3520582500:52:011:0008) в оренду терміном на 10 (десять) років, площею 0,7226 га, для городництва (код КВЦПЗ 01.07) в тому числі: 0,7226 га рілля, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність або постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено річний розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 24).

29.12.2021 між Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки для городництва з кадастровим номером 3520582500:52:011:0008, загальною площею 0,7226 га, яка знаходиться на території Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області строком на 10 років з моменту державної реєстрації права оренди (а.с.25-28).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2023 №342158843 на земельну ділянку з кадастровим номером 3520582500:52:011:0008 площею 0,7226 га 09.08.2022 зареєстровано речове право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 (орендодавець Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області), номер запису про інше речове право: 47621881 (а.с. 29-30).

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обгрунтовуючи порушення інтересів держави та підстав представництва, при зверненні за позовом в інтересах держави про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права на земельну ділянку, позивач посилався на те, що прокурор у даному випадку є єдиним суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів у правовідносинах, пов`язаних з протиправним розпорядженням земельними ділянками, належними територіальній громаді.

Згідно із пунктом 3 статті 131-1Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави є мотивованим, зважаючи на відсутність повноважень у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних підрозділів щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а також те, що Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області є відповідачем у справі.

Звертаючись до суду із вказаним позовом й оскаржуючи, крім іншого, рішення Олександрівської селищної ради, на підставі якого ОСОБА_1 набула в оренду спірну земельну ділянку, прокурор самостійно обґрунтував необхідність захисту інтересів держави щодо цієї земельної ділянки та згідно зі статтею 56ЦПК України набув статусу позивача.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження№ 14-317цс19), та у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року в справі № 330/1621/16-ц (провадження № 61-13633св20) та від 09 лютого 2023 року у справі № 483/2263/19 (провадження № 61-13973св21).

Не заслуговують на увагу суду доводи представника відповідача у відзиву на позов про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23Закону України«Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Судувід 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Інакше кажучи, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18).

Право органу Держгеокадастру та його посадових осіб на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування та фізичних осіб про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права з огляду на неправомірність таких дій, законодавством не передбачено.

До схожих висновків щодо тлумачення норм законодавства дійшов Верховний Суд у постановах від 01 грудня 2022 року у справі № 340/6113/21 та від 21 червня 2023 року у справі № 308/8113/20.

У відзиві представник відповідача Олександрівської селищної ради посилаються на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 року зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. При цьому Велика Палата Верховного Суду не погодилась із доводами прокурора про те, що органи Держгеокадастру не наділені правом звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Однак, позов у справі, що є предметом розгляду поданий в межах спору про право користування земельною ділянкою, у якому Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області є учасником цивільних відносин та стороною спору. Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов`язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - селищну раду, замість якої й діє прокурор, а не в межах відносин, зазначених у статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Таким чином, вищевказані правові висновки сформульовано Верховним Судом за інших встановлених фактичних обставин, які не є подібними до обставин цієї справи, тому посилання у відзиві на них не заслуговують на увагу.

Зазначене узгоджується з висновоком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (провадження № 12-37гс21).

Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30 листопада 2021 року за №2906 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки для городництва ОСОБА_1 », суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно правовими актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно абз. 1 ч.1 ст. 36 ЗК України, громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 36 ЗК України (з відповідними змінами), площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1, 12 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з ч. 15 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як встановлено, в ході розгляду справи, на момент ухвалення Олександрівською селищною радою оспорюваного рішення щодо затвердження проекту землеустрою, Законом № 1423-IX від 28.04.2021 року, який набрав чинності 27.05.2021 року, були внесені зміни до ст. 36 Закону України, якими передбачено, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Таким чином, рішення Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30 листопада 2021 року за №2906 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки для городництва ОСОБА_1 » ухвалено з порушенням вимог, передбачених ч. 1 ст. 36 ЗК України, оскільки ним затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачу в оренду земельної ділянки площею 0,7226 га.

У зв`язку з чим, зазначене рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі та припинення іншого речового права (права оренди), суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст.215ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з п. 5 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст.216ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 1 ст.236ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За змістом ст. ст.13, 15, 16 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні на праві емфітевзису одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до пп. «в» ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Статтею 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Відповідно до ч. 8 ст.18вказаного Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 1 ст.26вказаного Закону передбачено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно доч.3ст.26вказаного Закону,відомості проречові права,обтяження речовихправ,внесені доДержавного реєструправ,не підлягаютьскасуванню та/абовилученню, крім випадків, передбаченихпунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.11.2020 року у справі №154/883/19.

Таким чином, оскільки, наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки є обов`язковою передумовою укладення договору оренди землі, що перебуває у державній чи комунальній власності, враховуючи, що рішення Олександрівської селищної ради Кіровоградської області №2906 від 30 листопада 2021 про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 є не законним та підлягає скасуванню, то, відповідно, і договір оренди землі за вказаним рішенням, в силу вимог ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, також підлягає визнанню не дійсним.

Щодо припинення іншого речового права (права оренди), враховуючи зазначене, а також те, що дана позовна вимога є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вирішує питання про стягнення з відповідачів понесених позивачем судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,89,141,259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Першого заступникакерівника Знам`янськоїокружної прокуратуриКіровоградської областіПетрова ТимураІвановича вінтересах державидо Олександрівськоїселищної радиКропивницького районуКіровоградської областіта ОСОБА_1 про визнаннянедійсним рішенняоргану місцевогосамоврядування,визнання недійснимдоговору орендиземлі таприпинення праваоренди земельноїділянки задовольнити.

Визнати недійсним рішення Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30 листопада 2021 року за №2906 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки для городництва ОСОБА_1 ».

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,7226 га з кадастровим номером 3520582500:52:011:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, який укладено 29.12.2021 між Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 .

Припинити інше речове право, а саме: право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,7226 га з кадастровим номером 3520582500:52:011:0008, зареєстроване 09.08.2022 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 47621881.

Стягнути з Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень з кожного на розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600 в банку - Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02910025.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: Перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області Петров Тимур Іванович (місце знаходження: 27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Братів Лисенків,5, код ЄДРПОУ - 02910025)

Відповідач: Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області (місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 42а, код ЄДРПОУ - 04364035)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: 27335, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Кримки, РНОКПП - НОМЕР_1 )

Суддя: І.В. Максимович