Ухвала

від 17.10.2024 по справі 557/1686/24

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 1-кс/557/270/2024

Справа 557/1686/24

У Х В А Л А

17 жовтня 2024 року с-ще Гоща

Слідчий суддя Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотання начальника Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186080000098 від 10.07.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186080000098 від 10.07.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у ході досудового розслідування зазначеного вище кримінального провадження встановлено, що невідома особа самовільно зайняла земельну ділянку з кадастровим номером 5621284400:03:002:0971 площею 10,0 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гощанської ОТГ Рівненській області, за межами населеного пункту с. Липки, шляхом засівання сільськогосподарської культури «гречка», чим завдала для Гощанської селищної ради Рівненської області матеріальну шкоду.

Так, під час досудового розслідування 29.08.2024 дізнавачем СД відділення поліції №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 5621284400:03:002:0971 площею 10,0 га, яка перебуває у комунальній власності Гощанської селищної ради та на якій було задокументовано посів сільськогосподарської культури «гречка».

Вказаний факт свідчить про протиправну діяльність невстановлених в ході досудового розслідування осіб, а саме вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

29.08.2024 постановою дізнавача зазначена вище земельна ділянка із посівом на ній сільськогосподарської культури «гречка» визнано в якості речового доказу у названому вище кримінальному провадженні.

Відповідно до отриманої у ході досудового розслідування інформації встановлено, що за результатами земельних торгів №LRE001-UA-20240530-32210 від 02.07.2024 зазначена земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Акріс Агро Груп» та 19.08.2024 між Гощанською селищною радою та ТОВ «Акріс Агро Груп» укладено договір оренди землі, об`єктом оренди якого визначено земельну ділянку загальною площею 10,0 га, з кадастровим номером: 5621284400:03:002:0971, терміном на сім років.

Ініціатор клопотання вважає, що в даному випадку означена вище земельна ділянка із посівом на ній сільськогосподарської культури «гречка» підшукана, пристосована та використана, як засіб вчинення кримінального правопорушення, та зберегла на собі його сліди, тому останній вказує на необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку і посів, заборонивши будь-кому розпоряджатися земельною ділянкою та наявним на ній посівом сільськогосподарської культури «гречки», для забезпечення належного зберігання речового доказу у кримінальному провадженні.

Дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Так, зі змісту ч. 3 ст. 172 КПК Українивбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Водночас, з тексту клопотання вбачається, що воно складається зі скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилання на положенняст.ст. 98, 100, 170 КПК Українибез належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Зі змісту поданого клопотання та доданого до нього протоколу огляду місця події від 29.08.2024 з фототаблицями до нього слідчим суддею установлено, що в ході проведення огляду місця події виявлено земельну ділянку з кадастровим номером 5621284400:03:002:0971 площею 10,0 га, на якій було задокументовано посів сільськогосподарської культури «гречка», який знаходився на стадії підготовки до збору урожаю (стадія достигання).

Прокурор визначив метою накладення арешту на зазначене майно його збереження як речового доказу, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхнево послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.

Також, в клопотанні прокурора належним чином необґрунтована необхідність арешту майна, оскільки не зазначено про конкретні факти і докази, що свідчать про незаконне користування земельною ділянкою.

Також, з дня внесення відповідних відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 197-1 КК України до ЄРДР 09.07.2024 і до дня звернення з клопотанням про застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження пройшло більше трьох місяців, при цьому клопотання прокурора не містить відомостей, що протягом цього строку виникли обставини, які можуть призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження вказаного у клопотанні слідчого майна, що належить арештувати.

Як слідує з матеріалів провадження досудове розслідування здійснюється за ч. 1ст. 197-1КК України, а саме за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.

Згідно ч. 1ст. 197-1КК Україникримінально караним є діяння, яке становить самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Відповідно до примітки цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Разом з тим, клопотання прокурора не містить відомостей про розмір заподіяння шкоди у даному кримінальному провадженні, і в чому саме вона виразилась.

Окремо слідчим суддею звертається увага на те, що у клопотанні відсутні перелік і вид майна, що належить арештувати, так як посів сільськогосподарської культури «гречка», на який прокурор просить накласти арешт, був виявлений дізнавачем в ході огляду місця події 29.08.2024 на стадії підготовки до збору урожаю (стадія достигання), а клопотання про арешт майна подано до суду 17.10.2024, в той час, як згідно технології вирощування гречки збирання врожаю проходить у серпні-вересні, в залежності від погодних умов, морфотипу і строків сівби.

В порушення вимог ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні прокурора також не зазначено, яким чином земельна ділянка та посів сільськогосподарської культури «гречка», що належить арештувати, можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, зазначені обставини підлягають не тільки зазначенню в клопотанні, а й обов`язковому доведенню слідчим, прокурором при судовому розгляді клопотання та мають бути перевірені та дослідженні слідчим суддею при вирішенні клопотання про арешт майна.

Клопотання прокурора не містить відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні.

Слідчою суддею також звертає увагу, що заборона або обмеження розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, про що зазначено в ч. 11ст. 170 КПК України.

Разом з тим, доказів дійсності існування обставин, про які йдеться в ч. 11ст. 170 КПК України, матеріали провадження, які долучені до клопотання, не містять.

Таким чином, на переконання слідчої судді, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч. 2ст. 171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

З урахуванням вищенаведеного, слідча суддя приходить висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в мотивувальній частині даної ухвали недоліків, надавши прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 7, 171, 172, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186080000098 від 10.07.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, повернути прокурору, встановивши строк у сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1