Рішення

від 18.10.2024 по справі 715/1754/24

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/1754/24

Провадження № 2/715/457/24

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2024 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

часники процесу:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вони з відповідачем перебували у шлюбі з 03.12.2009 року, який було розірвано рішенням Глибоцького районного суду від 29.12.2021 року.

Вказує на те, що за час шлюбу, за спільні кошти, ними було придбано земельну ділянку з кадастровим номером 7321055100:01:001:0687, площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилається на те, що на вказаній земельній ділянці ними було побудовано житловий будинок загальною площею 176,2 кв.м., житловою площею 95,6 кв.м., колодязь - №1, вигрібна яма - №2, право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_3 01.11.2022 року

Зазначає, що земельна ділянка та житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, тому просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частку спірного майна та припинити право спільної сумісної власності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позов не подав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення в заочному порядку розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини та чоловіка закріплені у статті 57 СК України.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц (провадження № 61-15462св18).

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

У пункті 23 постанови Пленуму ВСУ №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя» судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Як вбачається з ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Судом встановлено, 03 грудня 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 укладено шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Йорданештської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, актовий запис № 20.

В даному шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29 грудня 2021 року заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області шлюб між подружжям розірвано.

В період шлюбу, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04 квітня 2018 року, посвідченого Тимофтій Л.М. приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 391, відповідачем ОСОБА_3 придбано земельну ділянку з кадастровим номером 7321055100:01:001:0687, площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

03.05.2018 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Глибоцької селищної ради зареєстровано за № ЧВ 061181230485 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а саме Будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд, АДРЕСА_1 .

16.07.2021 АТ Чернівціобленерго було видано технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, в якому зазначено прогнозний рік уведення об`єкта в експлуатацію 2021 р.

05.10.2021 укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 22013864. В додатку №3 до договору, а саме відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип тощо), вказано, що засоби обліку встановлені на фасаді будинку.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила, що будинок повністю був збудований у 2021 року.

01.11.2022 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №313931133. Разом з тим, судом встановлено, що будівництво спірного житлового будинку фактично було завершено в період перебування сторін у шлюбі.

Отже, судом в становлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7321055100:01:001:0687 придбана за договором купівлі - продажу в період перебування подружжя у шлюбі та будівництво спірного житлового будинку на ній було проведено сторонами за час їх спільного проживання у шлюбі, а тому виходячи із презумпції спільності майна, земельна ділянка та житловий будинок належить до спільної сумісної власності подружжя, тому підлягає поділу між ними. При цьому слід зазначити, що реєстрація прав на спірне майно лише на одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить із наступного.

ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем стягується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову в частині майнових позовних вимог складає 198027,83 грн., оскільки позивачка просить визнати за собою 1/2 частку вказаного майна. Отже сума судового збору за позовні вимоги майнового характеру складає 1980,28 грн., що було сплачено позивачем, а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачену нею суму судового збору у розмірі 1980,28 грн.

Керуючись ст.ст.4-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 176,2 кв.м., житловою площею 95,6 кв.м., колодязь - №1; вигрібна яма - №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7321055100:01:001:0687, площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності на житловий будинок загальною площею 176,2 кв.м., житловою площею 95,6 кв.м., колодязь - №1; вигрібна яма - №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 7321055100:01:001:0687, площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір сумі 1980,28 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: