Ухвала

від 18.10.2024 по справі 755/18300/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"18" жовтня 2024 р.

м. Київ

справа № 755/18300/24

провадження № 2-о/755/695/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177, 295 ЦПК України, по заяві ОСОБА_1 , заінтересована особа: Друга Васильківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Друга Васильківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Крім того, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Разом з тим, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). (ч. 9 ст. 10 ЦПК України)

Таким чином, оскільки досліджувана заява про визнання особи недієздатною та встановлення опіки як і позовна заява згідно норм діючого процесуального законодавства України підлягає призначенню до судового розгляду, із ухваленням судового рішення за наслідками розгляду заяви по суті її вимог, то відповідно наявні підстави застосувати аналогію закону щодо форми та змісту поданої заяви, зокрема, відповідно до статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, згідно ч. 2 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 315 ЦПК України, останньою наведено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення, справи за заявами про встановлення факту прийняття спадщини у в`язку із фактичним вступом в управління та володіння спадковим майном - в переліку відсутні .

В ч. 2 ст. 315 ЦПК України зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, згідно з ст. 293, ч. 2 ст. 317 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно д ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду, - що кореспондується із положенням п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Таким чином, на виконання приписів даної ухвали суду та на підтвердження відсутності спору про право інших спадкоємців на майно померлого ОСОБА_2 , а також на підтвердження визначення заявником повного кола заінтересованих осіб у справі, заявником має бути долучено до матеріалів заяви докази відсутності/наявності інших спадкоємців за законом та/або за заповітом після смерті ОСОБА_2 , доказів відсутності спору щодо спадкового майна, що також підтверджується відповідною довідкою нотаріуса, яким відкрито спадкову справу, ураховуючи той факт, що станом на день звернення заявника з даною заявою до суду минув шестимісячний строк звернення потенційних спадкоємців із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, на підтвердження юридичного значення/мети встановлення заявленого факту, заявником має бути долучено до заяви докази наявності спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , про прийняття спадщини якого заявником подано заяву до Другої Васильківської державної нотаріальної контори.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 175, 177, 185, 258-261, 294, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Друга Васильківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган